Що робити і як робити

ukraine“Про те що робити і як робити. Подаю без змін робочий матеріал, напрацьований протягом кількох робочих сесій групою зовсім різних людей, у форматі динамічної мережі. Потім напишу своє бачення як рухатися далі. Тільки особиста взаємодія, тільки практика та ВІДКРИТИЙ формат співпраці всіх здорових середовищ!

СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ.

Дана стратегія є результатом співраці різноманітних груп та середовищ у форматі “динамічної мережі”. Стратегія розроблялася в три етапи: візія “ідеального майбутнього України”, cost-аналіз ситуації “тут і зараз” та “дерево цілей”, у кількох умовних сферах життєдіяльності людини й суспільства. Дана “Стратегія” є лише початковим та узагальненим баченням окремих сфер та напрямків розвитку суспільно-політичного життя людини в “Українському світі” і передбачає консенсусну трансформацію, в процесі долучення нових учасників, з метою побудови живої ідеології українського народу.

Ідеальне майбутнє.

Наше “ідеальне майбутнє” ми розглянули в контексті чотирьох умовних сфер життєдіяльності людини.

Людина, як індивідуальність.
Головна характеристика людини майбутнього – ПРИРОДНІСТЬ.

Проходить “розформування” мегаполісів шляхом створення екопоселень, максимально інтегрованих у природне середовище.

Пріоритетом у суспільстві є дотримання традиційних сімейних цінностей. На старості людину утримує родина, держава та/або територіальна громада, через утворені ними пенсійну та соціальну сферу.
Право власності визначено діючою Конституцією. Пріоритетом є приватна та загальнонародна власність, “персоніфікована” у територіальних громадах. Загальнодержавна власність формується в залежності від функцій, делегованих територіальними громадами органам центральної влади.
Базове право людини – право бути собою, право вибору свого місця в житті та суспільстві. Право свободи слова. Державна мова для офіційних документів, “домашня” мова – право кожного.Кожна людина реалізує своє призначення. Суспільство та держава мають максимально сприяти самореалізації кожного.
Основою виховання та освіти є Розвиток природних можливостей людини.
Максимальна відкритість у суспільно-політичній діяльності. Приватність є правом вибору кожного.
Політико-правова сфера

Внутрішніми суб’єктами влади у державі є територіальні громади.
Форма правління – власна модель:
Україна – унітарна децентралізована республіка, що формується та функціонує на основі системи громад, з врахуванням особливостей національної свідомості та звичаєвого права.

Громада має пріоритет над державою у формуванні органів влади, а держава має пріоритет у виконанні делегованих громадами функцій.

В Україні реалізована максимальна участь громадянина у прийнятті управлінських рішень через проведення Майдану (Віче) та/чи загальних зборів делегованих представників територіальних громад, електронну демократію.

Україна – національна держава, похідна народовладдя.
По мірі необхідності бере участь в асоціативних утвореннях на кшталт ЄС, БРІКС, інших, в тому числі ініційованих нею та створених за її участю. Побудова взаємовідносин відбувається на основі державних інтересів.

Домінуючі типи суспільно-політичних організацій: територіальні громади, громадські організації, політичні партії (починаючи від обласного рівня), асоціативні утворення (міст, сільських громад, тощо).

Функціонують професійні об’єднання – профспілки, палати;
об’єднання за місцем проживання – органи самоорганізації населення, будинкові комітети.

Інструментами влади у державі є
1. Конституція, Статут територіальної громади, референдум, загальні збори громади, електронна демократія, закони, ратифіковані міжнародні акти.
2. Судочинство.
3. Адміністративно-силові органи.
4. Звичаєве право.

Силові структури розділені на вертикальну та горизонтальну складову, де друга формується територіальними громадами.

В державі функціонують вільні ЗМІ та діє реальний захист журналістів від цензури через механізми профспілок з прописаними законом правами.
Соціально – культурна сфера

Домінуючою ідеологією у державі є “міф Українського світу”:вільна, самодостатня держава Україна, з дієвим і результативним місцевим самоврядуванням; вибори відбуваються на основі реальної представницької демократії; наявні дієздатні територіальні громади; у суспільстві присутня соціальна та правова рівність; зведена до мінімуму бюрократія.
Мотиваторами у суспільстві є наступні:
самоусвідомлення, перевага духовних цінностей над матеріальними, почуття справедливості, солідарності, співпереживання, взаємопідтримка, власний приклад – як маленька перемога. На базі цих мотиваторів створені якісно нові суспільні відносини.
У суспільстві існує розумне співвідношення між атомізацією та згуртованістю, індивідуалізмом та колективізмом, іншими типами взаємостосунків.
Для суспільства характерна: спільна конструктивна дія у форматі кооперації; згуртованість та здоровий колективізм; відсутність лихварства; відсутність конкуренції як домінанти.

Механізм прийняття рішення громадою або створеним нею органом виключає домінування інтересів окремих осіб.

Присутні різноманітні види і параметри освіти для різних вікових груп, спільнот, інших елементів соціальної структури. Домінує вільна освіта, як індивідуальний підхід у набутті знань; виховання у людях потенціалу, а не прищеплення шаблону.

Забезпечуються умови для розвитку культури та мистецтва (як сфери духовно-практичної діяльності).
Наявна підтримка на державному рівні розвитку національної культури та мистецтва.

Існують окремі способи обробки наростаючих потоків інформації для її тренсформації у знання з метою розуміння. Основний критерій – це світоглядний фільтр, тобто власне критичне мислення.
Створені комунікації для оперативного реагування на новації та використання їх для суспільної користі.
Економічна сфера.

У державі формується еколого – соціо – господарська система.
Приналежність громадянина до певної громади дає можливість стати власником – господарем.
Територіальна громада – підприємець – визначальна ланка економіки держави, домінуючий тип економічного суб’єкта.
Мале фермерство, малий бізнес, сімейний бізнес є пріоритетом.

В основі розвитку економіки – орієнтація на потреби людей.
Відбувся перехід від системи масового споживання до системи накопичення та інвестування.
Пріоритетом розвитку економіки є формування доданої вартості.
Формування доданої вартості відбувається на засадах природної економіки, в основі якої – напрацювання Володимира Вернадського, Сергія Подолинського, Миколи Руденка та їх послідовників.

Право територіальних громад володіти, користуватися, розпоряджатися належним їй за Конституцією майном реалізується в цілях забезпечення потреб громади на місцях, здійснення власної господарської діяльності.

В основі пенсійного страхування – диверсифікація відповідальності на рівні держави та територіальної громади. Повна державна відповідальність зберігається щодо надання пенсій недієздатним громадянам. Функціонує трирівнева пенсійна система.
Зменшення ризиків впровадження пенсійного страхування відбувається за допомогою перехідного стабілізаційного фонду.
Прожитковий мінімум відповідає реальним потребам людини.

В межах держави функціонує єдина грошова одиниця – гривня, вартість якої прив’язана до рівня національного багатства.
Грошові розрахунки відбуваються виключно в національній валюті.
Має місце прив’язка ставки НБУ до національних показників.
Демереджеві гроші є інструментом розвитку регіональних економік.

Економіка орієнтована на внутрішнього виробника, розвиток внутрішнього споживчого ринку та обмеження втручання держави (за винятком окремих сфер економіки).
Сформовано ринок культурного продукту.
Реклама і піар працює на формування українського міфу та створення нових культурних стереотипів.

Сільське господарство на основі ефективного використання ресурсів громад – одна з домінуючих сфер бізнесу.
Превалюють сфери бізнесу, де формуються продуктові та процесні інновації, тобто винаходи, що досягають комерційного застосування; мінімізуються трансакційні витрати (які несе виробник у процесі реалізації свого товару на ринку).
Удосконалюються, з точки зору екології, існуючі виробництва та має місце повна відмова від екологічно неприйнятного виробництва.

Розвиваються альтернативні джерела енергії: від невеликих млинів, очисних дамб з можливістю вироблення енергії до сонячних та вітрових електростанцій.

Функціонує електронний уряд.

Наукову навчальну базу поєднано з практичними потребами. Науково-дослідні інститути переведено на комерційну державну основу (реалізація проектів щодо впровадження новітніх розробок на замовлення державних та іноземних компаній), що забезпечує самоокупність, є стимулом для подальшого розвитку інновацій.

АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ “ТУТ І ЗАРАЗ”

Сильні та слабкі сторони.

Політико-правова сфера.

Сильні сторони:
1. Діюча Конституція України, визнана у свій час однією з найдемократичніших у Європі.
2. Ратифікована Європейська хартія місцевого самоврядування.

Слабкі сторони:
1.Відсутність реального впливу народу на цю сферу.
2.Відсутність інституту контролю за владою.
3.Патерналізм, стереотип – “влада повинна”.
4.Недотримання верховенства права.
5.Відсутність продовження традиції застосування звичаєвого права.
6.Відсутність принципів народовладдя у механізмах формування органів влади, зокрема таких як ЦВК, КС, ВРЮ та інші.

ІІ. Економічно-фінансова сфера.

Сильні сторони:
1. Ймовірна незалежність від впливів негативних процесів у світовій економіці, через нашу самодостатність практично у всіх сферах економіки.
2. Величезні ресурси – земля, надра, питна вода, наукові кадри, люди (працьовитість, підприємливість)
3. Можливість ведення екологічного (органічного) сільського господарства та фермерства.

Слабкі сторони:
1.Лихварські гроші – повна інтегрованість у світову фінансову систему.
2.Відсутність принципів ринкової економіки.
3.Відсутність принципів природньої економіки.
4.Невідповідність вартості грошей реальному стану економіки.
5.Дисбаланс вітчизняної та іноземної товарної маси.

ІІІ. Соціально-культурна сфера.

Сильні сторони:
1. Багаті живі традиції, фольклор – пісні, танці, легенди, казки, приказки, тощо.
2. Багата історія, спадщина, винаходи, свої ноу-хау, вчені та мислителі світового рівня.
3. Збережено внутрішнє відчуття правди, пріоритет вищих цінностей над матеріальними (справедливість, жертовність)

Слабкі сторони:
1.Сім’я не є суспільною цінністю.
2.Недооцінена праця працівників соціально-культурноі сфери.

ІV. Наука.

Сильні сторони.
1. Людський потенціал.
2. Наукова база і школа.

Слабкі сторони.
1. Наука не інтегрована в економіку

V. Освіта.

Сильні сторони.
1. Навик самоосвіти.
2. Прагнення до освіти.
3. Достатньо якісних вищих та середніх навчальних закладів.

Слабкі сторони.
1. Нагромадження знань без уміння користування ними.

VI. Силова сфера.

Сильні сторони:
1.Корпоративний дух.

Слабкі сторони.
1. Централізація усіх силових структур (в тому числі відсутність армії за швейцарським взірцем), корупція.

VII. Громадянське суспільство.

Сильні сторони.
1. Здатність самоорганізовуватись, приймати колективні рішення.
2. Майдан як революція гідності, а не хлібні бунти.

Слабкі сторони:
1. Громадянське суспільство не структуроване

Дії по використанню сильних сторін:

Донесення до громадян їхніх прав у сфері народовладдя, рекламні кампанії, просвітницька діяльність, зокрема щодо створення територіальних громад по всій України.

Розвиток місцевого підприємництва, локальних економік, фермерства, кооперації
взаємодія між ними – створення професійних спільнот. Відновлення гасла “Свій до свого по своє”.
Усвідомлене використання та збереження природніх ресурсів.
Популяризація та вивчення принципів природної економіки за Подолинським – Руденком.

Пріоритетне фінансування культури, як світоглядного фундаменту.
Популяризація історико-культурної спадщини – фільми, книговидання
створення культурних структур, інституцій, ринку для виготовлення та промоції українського культурного продукту.

Спільне творіння “Українського міфу” як світоглядної системи та національної ідеології. Ідейне виховання змалечку.

Створення умов для залучення іноземних і повернення кращих українських науковців, що виїхали за кордон.

Розробка нового закону про освіту. Розвиток альтернативних шкіл за фінською системою, системою Монтесорі, навчання у домашніх умовах.

Дії по нейтралізації слабких сторін:

Активізація громадянського суспільства, створення народних інституцій контролю, просвіта і ще раз просвіта. Повсюдне створення територіальних громад

Запровадження демереджевих (на перший час регіональних) грошей, законодавче регулювання, в тому числі повернення НБУ у власність держави. Просвіта щодо принципів природної економіки.

Перелік загроз

Розчарування в європейському напрямку розвитку (щодо традиційних цінностей та способів народовладдя).

Надання переваги авторитарному режиму.

Втрата відчуття “малої батьківщини”.
Загроза втрати національної ідентичності.

Укрупнення одиниць адміністративно-територіального поділу України.
Зміни до Конституції.

Історичні загрози, зокрема нав’язувані тези, що “Україна – це штучно створена держава”
Втрата родових зв’язків

Поширення міжетнічного і міжрелігійного протистояння
Поява панівної (не української) ідеології

Вилучення власності територіальних громад через зміни до Конституції
Нездатність держави сплачувати по зовнішніх та внутрішніх зобов’язаннях

Повний контроль іноземними корпораціями національних ресурсів.

Поширення генно-модифікованих продуктів.
Нездатність населення скористатись послугами медичних закладів через економічні чинники.

Наслідки застосування екологічно неприйнятних для здоров’я людей технологій

Відсутні умови для здорового способу життя.

В “силовій” сфері:
Силовий блок починає працювати на основі власних інтересів, стає суб’єктом влади; некваліфікованість керівництва

Протидія (уникнення та дії у випадку зростання загроз та їх реалізації)

Тиск зі сторони низових середовищ.
Формування реального народовладдя, загальний доступ до володіння зброєю. Постійна присутність та законодавчий захист альтернативних джерел інформації.

Формування на основі низових структур власних представницьких та виконавчих органів на рівні регіону та держави.
Залучення інструментів прямої демократії.
Пошук власного шляху розвитку.
Творення територіальних громад-власників

Протидія формуванню неконституційних органів всупереч Конституції 1996 року.

Пропагування через ЗМІ справжньої історії України.
Поширення знань про кращих людей України.

Кооперація територіальних громад на основі спільних цінностей
+ популяризація , культивування традиційних цінностей.

Розвиток реального народовладдя.

Використання Статуту громади як збірника правил, що усувають протистояння між територіальною громадою, державою та існуючими органами місцевого самоврядування.

Ідеолгічне виховання.
Заборона власності на землю нерезидентам.

Кооперація громад, творення спільного інформаційного середовища громад.
Побудова бюджетної системи України на основі інтересів територіальних громад

Блокування дій фіктивних органів влади в рамках конституційного поля.

Повернення громадам можливостей розпоряджатися власними ресурсами.
Побудова страхової медицини.

Формування громадами власних систем медичного забезпечення.

Блокування громадами екологічно неприйнятних виробництв, в т.ч. заборона ГМО.
Ідеологія здорового способу життя.

Власні системи самозахисту територіальних громад, право на зброю, формування армії на основі швейцарської моделі

Збройний спротив зі сторони відповідних структур територіальних громад
+ механізм відкликання повноважень керівників силовиків

Аналіз можливостей для України:

Світоглядна сфера:
Гармонія особи та громади, народу та навколишнього середовища.
Держава – система територіальних громад.

Організаційно-структурна сфера.
Побудова суспільства знизу вверх через територіальні громади, які делегують повноваження державним органам.

Історична сфера:
Усвідомлення української історії, як способу подолання комплексу меншовартості і усвідомлення України як одного з центрів Європи.

Ідеологічна сфера:
Формування живої, дієвої ідеології на засадах окремих концептів нашого минулого для надання смислу і цілісного бачення проблеми.

Економічна сфера:
Громада-підприємець, що є наріжним каменем у формуванні бюджету.

Здоров’я:
Кращі зразки світового досвіду. Профілактична медицина. Виробництво екологічно-чистої їжі. Психо-емоційні техніки.

Стратегічне планування.

Розвиток людини

Довгострокові цілі: Досягнення гармонії з самим собою, з суспільством та навколишнім оточенням. Усвідомлення свого походження від Творця.

Середньострокові цілі: освітні програми з метою зміни ціннісних орієнтацій (ментальності) задля осмислення духовних сенсів буття.
Реформа системи освіти, пріоритет родинного виховання.
Методології самостійного здобування знань і повернення автономії університетам.
Реформування законодавства для сприяння гармонійному розвитку людини.

Короткострокові цілі: створення громадських засобів інформації для пропаганди національних цінностей в Україні та за її межами.
Залучення інтелектуального та духовного потенціалу в Україні та серед емігрантів для впровадження у систему освіти українських національних традицій та звичаєвого права.
Пошук однодумців в Україні та споріднених середовищах за кордоном.
Створення комунікаційних майданчиків.

Визначення цілей та формування проектів у політико-правовій сфері.

Довгострокові цілі (5-7 років)

Довгострокова ціль — утвердження нового суспільно-політичного устрою України, шляхом реалізації коротко- та середньострокових цілей.
(реалізація цілей (підготовка законопроектів, документів) здійснюється експертними групами сформованими новим громадсько-політичним середовищем.)

Середньострокові цілі (2-3 роки)

Визначення принципів взаємодії територіальних громад (ТГ) з місцевими органами державної влади.
Визначення повноважень ТГ щодо розпорядження майном за критеріями вартості та закріплення їх у Статутах.
Введення обов’язку реєстрації прав власності, інвентаризація власності, створення відкритих реєстрів об’єктів прав власності для юридичних та фізичних осіб.
Зміна правового регулювання 4-х ключових інститутів влади (місцеве самоврядування, судова, правоохоронна та виборча системи) та 2-х визначальних інститутів суспільства (умови реалізації праці та функціонування власності), як таких, що мають визначальний вплив на стан справ в країні.

Короткострокові цілі (до 1 року)

Розробка принципів формування національного законодавства на засадах звичаєвого права.
Застосування принципу верховенства права в процесі підготовки реформ.
Законодавче закріплення поняття і правового статусу територіальних громад ( надалі — ТГ).
Конкретизація за ТГ, максимально можливих для реалізації, функцій публічного управління, делегування повноважень на вищі рівні влади з дотриманням принципу субсидіарності. Організація тиску суспільства на владу з метою виконання чинної Конституції.
Розробка механізмів внутрішнього функціонування ТГ і закріплення їх в Статутах.
Розробка для ТГ механізмів реалізації повноважень власника комунального майна.
Розробка механізмів впливу ТГ на використання природних ресурсів.
Розробка процедури участі ТГ у створенні юридичних осіб (організаційних одиниць) державних установ місцевого рівня — міліція, прокуратура, суд, податкові органи, землевпорядні органи тощо.
Розробка законопроектів, щодо забезпечення впливу ТГ на призначення/відкликання керівників державних організаційних одиниць районного рівня, формування судів.
Розробка законопроекту щодо розмежування повноважень між муніципальною та кримінальною міліцією.
Розробка законопроекту організації проведення виборів на рівні ТГ і районів без участі політичних партій.
Напрацювання комплексу заходів з декомунізації суспільства (назви вулиць, географічні назви, пам’ятники, елементи ідеології, оцінка історичних подій).
Розробка законопроекту “Про володіння зброєю”.

Визначення цілей та формування проектів в економічній сфері.

Довгострокові цілі (5-7 років):

Чітка ідентифікація прав власності: приватної, муніципальної, державної
ТГ – підприємець.
Нова економічна стратегія України.
Електронний документообіг загального доступу.
Демережеві гроші як регіональний інструмент розвитку.

Середньострокові цілі (2-3 років):
ТГ як юридична особа публічного права.
Аналіз можливостей національної економіки у створенні доданої вартості.
Доступ до інтегрованих баз даних усіх реєстрів власності та митних документів.
Регіональні програми, в яких можна використовувати демережеві гроші.

Короткострокові цілі (до 1 року)

Реєстр власності ТГ (доступ до наявної інформації, створення реєстру з врахуванням реального стану справ на основі інвентаризації)
Розробка підходів та принципів, використання національного доробку (Подолинський, Руденко та їх послідовники) для обрахунку доданої вартості у вітчизняній економіці на засадах фізичної економії
Доступ до наявних закритих та частково закритих реєстрів
Розробка концепції демережевих грошей.
Формування баз успішних прикладів діяльності ТГ.
Просвіта.”

Yuriy Sytnyk
2 липня 2015 р. ·

1 comment for “Що робити і як робити

Залишити відповідь