Спогади Романа Яремкевича (ч. 13)

На знимці: закинута хата в селі Лани, яка, мабуть, ще пам‘ятає описані в книзі події… Пригадую ще одну оказію, яка трапилася зі мною під час війни. Було це у вересні або в першій половині жовтня 1944 р., коли фронт відкотився…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 12)

У пивниці Задеберного розмістилося 18 осіб. Наносили туди соломи і застелили рядном аби було затишніше. Десь на третій чи четвертий день радянські танки виїхали з Ланів і через Ходорківський ліс попрямували до Львова. Піхота залишилась у селі. Було спокійно. Старші…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 11)

На той час у селах було дуже тривожно. Люди навіть спали одягнутими, боячись нападу польських шовіністів, які збиралися в банди й плюндрували українські села. З кожної хати хтось мусив виходити на стійку, тобто нічну варту. Через кожних декілька хат вішали…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 10)

  Провівши своє дитинство в селі, я виріс простим сільським хлопчиною, тому своєю мовою і манерами відрізнявся від учнів, вихованих у дусі львівської інтелігенції. Відтак, з мене часто кепкували, а за великі очі прозвали «Цибулею». Начитавшись класичної літератури про лицарів,…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 9)

Тим часом життя продовжувалось. Якось львівські батяри побили в Стрийськім парку наших першокласників. Діти пожалілися нам, як старшим. Я був одним із організаторів походу на батярів, аби помститися за скривджених. Нас зібралося близько двадцяти хлопців. Операцію було сплановано заздалегідь. Ми…

De gustibus non est disputandum

Про смаки не сперечаються або в чому насправді полягає проблема зі знесенням будівлі по вул. Сахарова, 52.  Буквально в ніч з 27 на 28 липня, написав у Фейсбуці репліку: «…тема надування ззовні ринку житлової нерухомості, для масового заселення прибульцями, мене…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 8)

Німці забрали приміщення І-ої гімназії під шпиталь, а нас переселили на пляц Пруса, вул. Яблунівських [вул. Шота Руставелі. – Упоряд.]. Навчання мені давалося важкувато, особливо математика: відчувалася слабенька підготовка у початковій школі, а серед міських школярів я почував себе мов…

Спогади Романа Яремкевича (ч. 7)

Першого вересня ми з сестричкою Лесею пішли до загальноосвітньої школи. Проте через декілька тижнів я перевівся до Академічної гімназії, куди мене зарахували після вступної бесіди з професором Ростковичем. Це була перша державна гімназія, в якій навчання проходило українською мовою, а…