Шпаргалка для НАБУ

Шпаргалка для НАБУ, або злочинна система незаконного будівництва в місті Львові.

16 грудня минулого року один чоловік, як повноправний член територіальної громади міста Львова, звернувся в декілька інстанцій із запитом про надання публічної інформації щодо чергового нахабного й цинічного будівництва, яке невідомі особи провадять в самому центрі Львова за адресою: вул. Шота Руставелі,12. Ось так воно виглядало 29 грудня 2016 року:

Запит було скеровано з метою отримання публічної інформації до Львівської міської ради, Інспекції держархбудконтролю м. Львова, департаменту містобудування та управління архітектури Львівської міської ради. Запит надсилався рекомендованим листом з повідомленням про вручення, і всі адресати його швиденько отримали. І всі дружно …проігнорували! Принаймні в переддень Різдвяних свят жодної відповіді пану N не надійшло, хоча визначений законом 5-ти денний строк давно вийшов.

Нарешті сьогодні одна відповідь, датована 5 січня (тобто вже прострочена), надійшла… але про це далі.

Випадковість? Підозрюю, що ні. Масове будівництво з порушенням усіляких норм у Львові вже давно стало на винятком, а правилом. Це справжній клондайк для різнокаліберних чиновників, в першу чергу тих, котрі важко ґарують під чуйним керівництвом сонцесяйного львівського мера. Адже пильне око бюрократа можна затулити лише відповідної товщини стосиком зелених папірців. Нє?

Давайте проаналізуємо, як працює система незаконного самовільного будівництва, на прикладі вже згаданого об’єкту, інформацією щодо якого львівські бюрократи вирішили з паном N не ділитися. А трішки поділилася вже тоді, коли почали похапцем прикривати злочинну схему документами.

Отже. Вже кілька місяців поспіль, практично в центрі Львові на вулиці Шота Руставелі 12 проводяться будівельні роботи по надбудові існуючої старої будівлі, тобто відбувається реконструкція історичної споруди, в якій ще за “бабці Польщі” містилося ательє дамських капелюшків Фортнера. Шкода, немаю знимки з тих часів, але є з жовтня 2016 року:


Низка факторів дають підстави вважати, що будівельні роботи на цьому об’єкті здійснюються нелегітимно.
Як константовано у статті 376 Цивільного кодексу України:
“Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.”

Ab ovo – в будівництві все починається з земельної ділянки. Що там у нас на Шота Руставелі? Давайте поглянемо на Публічну кадастрову карту України: в цьому районі жодної комусь відведеної земельної ділянки немає! Фото з сайту: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta


Це вже свідчить про те, що будівництво незаконне. Але йдемо далі.

Щодо належного дозволу та проекту, то законодавство передбачає отримання замовником вихідних даних, розробку проектної документації та її затвердження. Найперше замовник має отримати:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови на під’єднання до зовнішніх інженерних мереж;
3) завдання на проектування.

Згідно Ухвали Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 р. “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” містобудівні умови та обмеження на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об’єктів архітектури і містобудування, у тому числі у межах історичного ареалу м. Львова, затверджує виконавчий комітет за поданням управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додається ряд документів, серед яких Закон першочергово визначає::
“засвідчена в установленому порядку копія документа про право
власності (користування) земельною ділянкою;”

Також “замовник” має подати органу місцевого самоврядування “містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва”.
Містобудівний розрахунок, згідно “Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки” – це “розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув’язки архітектурно-планувального та об’ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.”

Простіше: містобудівний розрахунок – це щось середнє між проектними пропозиціями та ескізним проектом, де задані основні параметри будівництва. Це візуалізоване побажання замовника приведене архітектором до нормативної бази. Власне на його підставі видаються містобудівні умови та обмеження. Ось як “замовник” бачить майбутній об’єкт:


http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=257387&page=863

Далі за цим посиланням ви можете трішки побачити й історію будівництва, котре розпочалося ще при жовтому осінньому листі. Можливо архітектурна ідея й не найгірша – то вже як на чий смак. Але існуюча споруда виходить за межі “червоних ліній” і, ймовірно, при проведенні реконструкції варто було б її “підрівняти” до існуючої забудови. Ось на цьому фото видно, як різко звужується тротуар попри будинок N 12 на Шота Руставелі:

Власне вирішення таких питань і мало би бути передбачено містобудівними умовами та обмеженнями. Окрім архітектурно-планувальних рішень розділ “Загальні дані” цього документу містить:
а) назву об’єкта будівництва;
б) інформацію про замовника;
в) наміри забудови;
г) адресу будівництва або місце розташування об’єкта;
ґ) документ, що підтверджує право власності або користування
земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3
розділу II цього Порядку);
д) площу земельної ділянки;
е) цільове призначення земельної ділянки;
є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності);
ж) функціональне призначення земельної ділянки;
з) основні техніко-економічні показники об’єкта будівництва.

Як бачимо, “земельне питання” тут є “наріжним каменем”. Але давайте поглянемо на випадки передбачені пунктом 2.3 розділу II Порядку:
“2.3. Для будівництва об’єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” ( 3038-17 ), містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи
користування земельною ділянкою.”

(http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0912-11)

Відкриваємо зазначений Закон, четверту частину статті 34:
“4. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.”

Запам’ятаємо цей виняток і йдемо далі.

Нинішнє містобудівне законодавство є, м’яко кажучи, лояльним щодо таких об’єктів як реконструкція будинку на Шота Руставелі, 12. Проект об’єкта архітектури, згідно ст. 7 Закону України “Про архітектурну діяльність”, завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора, та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Обов’язкову експертизу проходять лише проекти об’єктів IV і V категорії складності, а визначають категорію складності “замовник” і “проектант”. Тут простору до маніпуляцій достатньо. Скажімо, один під’їзд будинку це III категорія складності, а два – вже IV. То чому б не “розбити” будівлю на окремі об’єкти? А скільки людей постійно знаходяться в багатоквартирному будинку? Адже III категорія регламентує “можливу небезпеку для здоров’я і життя людей, які постійно знаходяться на об’єкті” в кількості від 50-ти до 300 чоловік. Тобто, є “простір для маневру” і чомусь не сумніваюся, що ним активно користуються. Щодо “нашого” об’єкту, залишимо це питання на разі відкритим.

Стаття 14 Закону України “Про архітектурну діяльність” гласить:
“Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.”

Здавалося б, що розміщення “нашої” будівлі в історичній частині міста не викликає сумнівів, але, судячи з наявної у ЗМІ інформації, межі історичного ареалу у Львові не затверджені:
http://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_ne_zatverdzheni_mezhi_istorychnogo_arealu_215865.html

Наступним етапом для об’єктів I-III категорії складності є подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю. Для проведення підготовчих робіт по винесенню інженерних мереж і зносу зелених насаджень в Держархбудконтроль подається відповідна декларація.

Відповідно до положень ухвали Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», повноваження інспекції Держархбудконтролю є наступними:

1. Контроль за дотриманням законодавства України у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, проектної документації.
2. Надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об‘єктів І, ІІ, ІІІ, ІV категорій складності, розташованих у межах м. Львова.
3. Контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил.
4. Проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням, а також своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
5. Розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень згідно з вимогами Законів України “Про регулювання містобудівної діяльності“ та “Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності“.

Детальніше повноваження Держархбудконтролю закріплені Положенням та затверджені ухвалою Львівської міської ради за № 5118 від 30.09.2015 «Про затвердження Положення про інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та його структури»
(http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/91c21bb29b2b4f47c22571340037f910/7973184575dd94bac2257ee0002440cc?OpenDocument)

Варто зазначити, що відповідно до п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснював дії щодо реєстрації декларації і здійснює контроль за будівництвом об’єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл і здійснює контроль за будівництвом об’єкта), відомості про найменування об’єкта та його категорію складності, зображення об’єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці. Аналогічний нормативний припис закріплений в ч. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте на Шота Руставелі 12 жодного стенду, принаймні станом на полудень 11 січня, не спостерігалося, що теж свідчить про самочинність і незаконність будівництва.
Ось фотографії:

У статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що у випадку виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію забудовником витрат, пов’язаних з таким знесенням.

Як бачимо, Закон покладає контроль за самовільним будівництвом і вжиття відповідних заходів на Держархбудконтроль. Власне державна інституція мала би пильнувати за дотриманням чинного законодавства в процесі проектування та будівництва. І це було логічно – існувала розумна противага до органів місцевого самоврядування.
Проте, на сьогодні, Законом України від 09.04.2015 р. No 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» передано на місцевий рівень абсолютну більшість повноважень, пов’язаних з наданням дозвільних документів на початок будівельних робіт та прийняття об’єктів в експлуатацію. Таким чином, процес будівництва став ще більше підконтрольним органам місцевого самоврядування і покривати самочинне будівництво “своїх” їм  стало значно простіше.

На сайті Львівської міської ради розміщено інформацію про те, що вихідні дані (містобудівні умови та обмеження на реконструкцію вказаного об’єкту) по начебто “нашому” об’єкту не видавалися і що має місце самочинна надбудова (http://city-adm.lviv.ua/lmr/map-scandalous-construction). Чому “начебто “нашому”? Бо є одна хитра невідповідність: незаконне будівництво провадиться де-факто за адресою Шота Руставелі, 12 , а червона цятка розміщена на тротуарі, поруч з будинком на Скельній 3, де жодні будівельні роботи не ведуться! Ось фото-доказ від 11 січня 2017 року:

 

Це при тому, що по всіх інших об’єктах оця червона цятка, що позначає місце незаконного будівництва, співпадає з адресою! Механічна помилка? Можливо. Але “злі язики” стверджують, що до будівлі на Шота Руставелі 12 причетні люди з близького оточення львівського мера. Тож чи будуть чиновники міськради і підпорядкованого меру Держархбудконтролю штрафувати таких недобросовісних забудовників, як того вимагає Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»? Запитання риторичне…

Відтак, пан N звернувся до Львівської міськради та її чиновників з проханням надати публічну інформацію з наступних питань, цитую з копії його звернення:

“1. Чи надавалися вихідні дані, зокрема містобудівні умови та обмеження, на проведення реконструкції в будинку, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12? Якщо видавалися, то чи внесені містобудівні умови та обмеження до містобудівного кадастру?
2. Чи розроблений проект на реконструкцію будинку, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12, та чи проводилася експертиза проекту?
3. До якої категорії складності віднесено об’єкт будівництва, чи дотримані при цьому приписи ДСТУ-НБВ.1.2.-16:2013?
4. Чи погоджено містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єкту головним архітектором міста Львова, тобто начальником управління архітектури Львівської міської ради?
5. Чи видавався дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт, у тому числі для влаштування будівельного майданчика, на підставі укладеного договору між виконавцем робіт та уповноваженими комунальними підприємствами?
6. Чи дотримані вимоги чинного законодавства, державні будівельні норми, державні санітарні правила, у тому числі чи не перевищено нормативи при здійсненні проектування, надання вихідних даних, здійснення підготовчих та будівельних робіт на будівлі за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12, зокрема щодо наступних показників:
✓ максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки?
✓ гранично допустимої висоти будівлі, здійсненням добудови двох поверхів на об’єкті?
✓ максимально допустимої щільності населення (для житлової забудови), максимально допустимої щільності забудови земельної ділянки (метрів корисної площі на 1 га)?
✓ мінімально допустимої відстані від об’єкту до оточуючих будинків та споруд?
✓ відстані від об’єкта будівництва до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови?
✓ планувальних обмежень (зони охорони пам’яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони)?
✓ чи дотримані вимоги щодо благоустрою, забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту та умов транспортно-пішохідного зв’язку?
7. Чи відповідає реконструкція вимогам ДПТ та зонінгу щодо функціонального призначення, забезпечення граничних розривів до існуючої забудови (санітарних, пожежних, тощо) та чи здійснюються будівельні роботи на підставі розроблених та погоджених у встановленому порядку історико-містобудівних обґрунтувань?
8. Чи подавалося повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або чи реєструвалася інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова декларація про виконання підготовчих робіт на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
9. Чи видався дозвіл на виконання будівельних робіт або декларацію про початок виконання будівельних робіт на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
10. Чи наявні в реєстрі дані про декларацію про початок виконання будівельних робіт або дозвіл на виконання будівельних робіт на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
11. Чи дотримані приписи ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки» при вчиненні заходів з підготовки будівельного майданчика на об’єкті будівництва, у тому числі чи вжиті заходи із захисту існуючих навколишніх будівель, споруд і об’єктів благоустрою від пошкоджень і несприятливих умов під час виконання будівельно-монтажних робіт; чи вжиті заходи із захисту та закріплення основ і фундаментів прилеглих будівель і споруд для виключення їх неприпустимих деформацій?
12. Чи отримав замовник дозвіл на встановлення риштувань навколо об’єкту за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
13. Чи забезпечено замовником здійснення авторського та технічного нагляду на об’єкті будівництва?
14. Чи є будинок № 12 на вул. Шота Руставелі у м. Львові є пам’яткою архітектури (об’єктом архітектури або частиною об’єкта містобудування у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини»)?
15. Чи розроблявся проект будівництва і чи він відповідає генплану міста?
16. Чи дотримуються при здійсненні реконструкції вимоги щодо охорони культурної спадщини?
17. Чи проводилася позапланова перевірка відповідності надбудови до будинку законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів?
18. Чи видався припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил?
19. Чи видався припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
20. Чи складалися протоколи про вчинення правопорушень суб’єктом містобудування щодо здійснення діяльності у сфері містобудування на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12?
21. Чи притягався власник (замовник, забудовник, підрядник) до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та чи накладалися штрафні санкції?
22. Хто виступає замовником, проектною організацією та безпосереднім суб’єктом містобудування – підрядником, який здійснює підготовчі та будівельні роботи на об’єкті за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12, чи має він необхідні дозвільні документи на виконання відповідних робіт?
23. Чому на офіційному сайті Львівської міської ради серед об’єктів самочинного будівництва позначено будівлю за адресою: м. Львів, вул. Скельна, хоча фактично реконструкція будівлі здійснюється за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12, чи не порушує це права та законні інтереси його титульного володільця?”

Ото вредний чоловік! Але має право. А органи місцевого самоврядування мають обов’язок надати відповідь у 5-ти денний строк з моменту отримання запиту на виконання положень Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Проте не поспішають, а будівля росте як різдвяні пампухи в духовці:

Але ж, – здивується пересічний обиватель, – таке самочинне будівництво чоловік не здасть в експлуатацію! Помиляєтесь, дорогі мої. На те вона й “система”, щоби злочинні наміри доводити до потрібного результату. Завершальним акордом цієї диявольської симфонії в камені – забудови Львова архітектурними покручами, є найгуманніший український суд!

Згідно вже раніше згаданої статті 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути, за рішенням суду, визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво. А хто буде опонентом недобросовісного забудовника в нашому найчеснішому й непідкупному суді? Правильно! Підлеглі все того ж самого львівського мера…

На завершення. Добродій N переслав мені сьогодні, вже в процесі написання цієї публікації, відповідь на два запити одразу, підписану начальником управління архітектури, паном Ю. Чаплінським:


Як бачимо, якась фірма “Ролер”, мабуть “любих друзів” львівських високопосадовців, терміново, перед самим Новим роком, отримала жадані містобудівні умови й обмеження. Таке враження, що з відповіддю не поспішали аби пошвидше “протягнути” питання на виконкомі! Цікаво, як обійшли питання землевідводу і що відповість підпорядкований меру Держархбудконтроль…

Ось так працює корупційна система в м. Львові. А що, ніхто цього не знає? Навіть НАБУ?

Далі буде…

Залишити відповідь