Чому ві Львові затори.

Або львівськи корки та хибне мислення. 

Знаєте, що то є хибне мислення? Коли не помічають злочин, і хочуть аби за нього відповідали не винуватці, а жертви.

Тільки но засоби масової ідіотизації насєлєнія ввели у суспільний дискурс тему львівських корків, як недолугу політичну стратегію боротьби з сонцесяйним хрунем, то в тій хвилі знайшлися «розумники», котрі зачали верещєти: тре їздити в трамваях, на роверах, ходити пішки…

До сраки тії маки! Не про то матолки співать! Буду ходив пішки, їздив на велосипеді-ровері-біціґлі, хоч на самокаті, як ті соросята, і навіть общєствєнним (бо та рухлядь на дорогах не є громадським) транспортом, але при їдній умові: «вор должен сідєть в тюрьмє!», як казав порядний віртуальний мент Жиґлов.

Це я про те, жи ті француваті корки та брак місця для паркування автівок – то є 100% наслідки правління самонемічної влади, котра ніц не зробила з того, шо було написане та намальоване в малій Конституції міста – його Генеральнім плані. Тому готовий терпіти ріжні незручності та прикрості, й навіть нести фінансові витрати, але тілько за умови, що ті, хто свідомо (заради власного збагачення) і несвідомо (через власну тупість) знищують життєве середовище львів’ян  будуть засуджені за корупцію та злочини перед львівською громадою. Бажано з конфіскацією майна,  «нажитого» за рахунок зіпсутих нервів і здоров‘я мешканців міста.

Отже, через халатність або неспроможність сонцесяйного, якого львівці й далі готові обирати війтом, у нас НЕ:

– зарезервовано території для передбачених Генеральним планом магістральних вулиць і розв‘язок;

– запроектовано  кільцевих магістралей, які мали би забрати транзит з центру міста, що теж передбачено в нашім головнім містобудівнім документі;

– збудовано жодного багаторівневого паркінгу та транспортно-пересадочного вузла, для вивільнення центру від автівок;

– збудовано навіть тих доріг і вулиць, які в Генеральнім плані  зазначені як першочергові.

– з‘явилося нових зелених насаджень.

– проведено переговорів з навколишніми громадами і не зарезервовано територій для життєво-необхідних потреб міста;

– збудовано сміттєпереробного заводу, ТЕО на який мало би бути розроблене ще в 2010 році тощо.

Натомість, заради хворобливих політичних амбіцій, на які тре купу грошей (а вони, зокрема, беруться за грубі порушення Генерального плану) місто щоденно нищиться:

– садобудами, котрі часто споруджують на територіях, які в Генплані мали цілковито інше призначення;

– відсутністю кільцевих магістралей і транспортних розв‘язок;

– хронічними заторами;

– шаленим дефіцитом паркомісць;

– катастрофічним браком зелених насаджень загального користування та масовими вирубками при забудові всіх вільних міських земель;

– переущільненням міста;

– забудовою земельних ділянок, які мали би слугувати для розвитку інфраструктурних проектів тощо.

Аби особливо обдаровані львівці не звинуватили вашого покірного слугу в тому, що він клевеще на їх сонцесяйну величність, проілюструю злочини самонемочі кількома картинками. А щоби не було підозри в тенденційності, то беру за порядком рішення Львівської міськради й доповнюю їх знимками з карти дядька Ґуґла, на котрі наношу передбачені Генпланом транспортні розв‘язки, та ілюстраціми з самого головного містобудівного документу міста.

Ну то їдеме:

1. Рішення N 987 від 18 жовтня 2019 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва на будівництво ТзОВ “Західні будівельні інвестиції“ багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Л. Перфецького, 6 зі знесенням існуючих споруд у м. Львові». Висота будівлі №5 м. Щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) – 528 люд./га.

Одразу зазначу, а ви далі порівнюйте цифри: ДБН (державними будівельними нормами) 360-92 передбачається: «Розрахункову щільність населення на території житлового району рекомендується приймати від 110 – 170 люд./га (малі міста) до 190 – 220 люд./га (найзначніші міста) відповідно для зон міста різної містобудівної цінності (периферійної і центральної). Щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180 – 450 люд./га».

За Генеральним планом ця територія є зоною промислового будівництва.

На 1-й знимці ви бачите то місце на ґуґл-карті, а на 2-й жовтим виділено його зонування на Генплані (фіолетовим позначено промзону). Зверніть увагу, що забудовується багатоповерховим житлом також і промзона позначена на карті номером 100. Червоним виділено магістральну внутрішню кільцеву дорогу Луганську-проектовану, будівництво якої  передбачалося першочерговими заходами реалізації Генерального плану.

 

2. Рішення N 988 від 18 жовтня 2019 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ “Розвиток нерухомості“ багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Струмок – вул. Т. Масарика, 7 від 26.12.2014 № 420.

Тут 14-поверховий будинок будують буквально на території дитячого садочку (знимка 3). Дозвіл на це, кишеньковий виконком Садового свого часу видав компанії екс-регіонала пана Зубика «Інтергал-Буд». Мешканцям незаконне рішення вдалося оскаржити, проте забудовник подав позов у Галицький районний суд з вимогою зобов’язати міську раду змінити зонування цієї ділянки на зону Ж-4 (зона багатоповерхової квартирної забудови 10-16 поверхів). Позовні вимоги забудовника наш гуманний і справедливий суд… задовольнив. На генплані видно, що це територія дитячого садочку (знимка 4 – виділено жовтим), а в межах самого району заплановано аж три транспортні розв‘язки вул. Луганської проектованої, яка мала би забрати на себе транзит автотранспорту через центр міста.

3. Рішення № 984 від 18.10.2019 стосується будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Волинській, 9 зі знесенням існуючих споруд на земельній ділянці площею 2,18 га (знимка 5 – червоним позначено заплановані в районі розв‘язки). Щільність – 650 люд/га, висота будівель – 27,1 м. За Генпланом – це промислова зона. На кресленні (знимка 6, виділено жовтим ділянку, а червоним – магістралі) видно, що у цьому, нині хронічно «закоркованому» районі, передбачалося будівництво нових доріг і розв‘язок, які  би повністю розвантажили дану частину міста.

4. Рішення № 964 від 11.10.2019 – це будівництво багатоквартирного житлового будинку висотою 24 метри на площі 0,4084 га за адресою вул. Замарстинівська, 127 (знимка 7). Аналогічно попередньому – промислова зона, поруч мала бути в 2-х рівнях розв‘язка Замарстинівська-Липинського (знимка 8 – на генплані жовтим позначено пляму забудови, червоним – транспортну розв‘язку). Щільність – 820 люд/га.

5. Рішення № 963 від 11.10.2019 – це та ж  ділянка, тільки висота будівлі 33 метри. Де факто – той самісінький об‘єкт, а рішення окреме – для полегшення процедури погодження й економії на хабарах. Щільність аналогічна.

6. Рішення 943 від 09.10.2019 – будівництво багатоквартирного житлового будинку висотою 48 м (приблизно 16 пов) за адресою вул. Бережанська, 56 – поруч з існуючою багатоповерхівкою (знимка 9 – червоним виділено завершення транспортної розв’язки та продовження вул. Хуторівки). Площа ділянки – 0,1 га і 0,06 га. Забудова – 47%. Щільність – 820 люд/га. Фактично ця будівля майже «сідає» на розв‘язку (знимка 10 – жовтим на Генплані виділено розташування багатоповерхівок, а червоним – продовження вул. Хуторівки та завершення розв‘язки «сихівського мосту»). Звісно, будинок «вписали» в межі «червоних ліній», але, підозрюю, розв‘язки там будувати вже ніхто не збирається…

7. Рішення 870 від 13.09.2019 – будівництво багатоповерхівки на місці приватного будинку (теж нині поширена практика) за адресою вул. Кордуби, 2 А.

Як і в інших попередніх випадках, будівництво відбуватиметься зі знищенням частини зелених насаджень (знимка 11), а поруч планувалася магістральна дорога, що мала частково проходити під землею (на знимці 12 жовтим позначено пляму забудови,  а червоним нові магістралі)…

Можна продовжувати далі, наведені приклади далеко не найодіозніші, проте картина буде подібною: переущільнення, вирубка зелених насаджень, будівництво в неналежних місцях, відсутність інфраструктури тощо.

Чому корки? Вчергове наведу цитату з інтерв‘ю заслуженого архітектора України, лауреата Шевченківської премії Зеновія Підлісного, опублікованого  26 березня 1999 року в газеті «Високий замок»:

«Львів має найвищу щільність забудови не тільки в колишньому СРСР, а і в усій Європі. Густота населення на один гектар території міста перевищує в три-п‘ять разів усі великі міста України. Вузькі вулиці, затисненість забудови, катастрофічна відсутність широких хордових і кільцевих магістралей, брак вільних територій гальмує його розвиток і потребує зміни концепції спеціалізації виробничих сил і розселення, зокрема зменшення його населення до 600-650 тисяч. Ми маємо зрозуміти, що рано чи пізно, а для комфортного розселення навіть 650 тисяч населення потрібно зарезервувати територію, що в 2-3 рази більша від тої, що займає сьогодні наше місто».

Генеральний план Львова, зі створенням агломерації, тобто містобудівної системи «Великий Львів» був генеральним планом розущільнення, тобто вивільнення простору з метою створення комфортного життєвого середовища для львів‘ян і  збереження природного територіального комплексу (екосистеми) міста. Для цього в малій Конституції міста, як величає Генеральний план заслужений архітектор України Іван Олійник, передбачається система зв‘язків і баланс територій, розвиток інфраструктури, забезпеченість зеленими насадженнями та інші об‘ємно-просторові рішення. Тому в Генплані Львова й планувалося, разом з багатьма іншими заходами, проілюстроване знимками будівництво магістралей і транспортних розв‘язок. Звісно – це дорогі рішення для бюджету міста. А халатність міських чиновників, на чолі з паном Садовим, через яку на мандри львівського сміття з бюджету витрачено понад мільярд гривень – це не задороге «рішення» львівців обрати собі таку владу? А скільки мільйонів долярів осіло в чиїхось кишенях за незаконну забудову міста? І скільки з передбачених Генеральним планом транспортних магістралей і розв‘язок не збудували, а хоча б запроектували і зарезервували під них території? Відповім – жодної! Навіть серед тих, які були визначені першочерговими.

Тому, коли житло будується не там де треба, а за рахунок НЕвиконання Генплану Львова хтось стає доляровим мільйонером, то, як наслідок, львівці починають все більшу частину свого життя проводити в корках і псувати легені двома сотнями шкідливих хімічних сполук з вихлопних газів автівок. І це ще квіточки, бо ягідки, на жаль, попереду…

Залишити відповідь