Час Землі

Якось непомітно проминув День Землі та день народження Ілліча. Того, що пригадуєте: заводи рабочім, зємлю крєстьянам. Ілліч, який Лєнін, на гроші Ротшільдів & Рокфеллерів організував найбезкровнішу (як мені розповів соціолог Володимир Подгорнов) революцію в світі. Ба, навіть не революцію, а такий собі двірцевий переворот.
Це вже згодом ідеї марксизму-ленінізму трансформувалися в десятки мільйонів – загиблих у громадянській війні, виморених голодом, закатованих у тюрмах і знищених у сибірських таборах. Ну і звичайно, така жертва Мамоні була належним чином міфологізована. Починаючи з “залпу Аврори”…
Пролєтаріат стал жить лучше і вєсєлєє. Але не весь, а той котрий найбільше пристосувався до нео-рабовласницького ладу. Це вже тепер зрозуміло, й то далеко не всім, що капіталізм і комунізм – це дві половинки однієї великої дупи.
А після “побєди рєвалюциі” всі біди були від клятих капіталістів, як у нас нині від Путіна. Тому ідейно переконані пахали як прокляті, нарощуючи економічну могутність пролетарської держави. Ще важче, каторжно, працювали мільйони в’язнів ГУЛАГУ – раби нео-Московської імперії, збудованої на міфах російського шовінізму та марксизму-ленінізму.
Селяни отримали землю. Точнісінько як робітники заводи й фабрики. А хто не хотів отримати, бо вже мав, як правило зароблену важкою працею, того відправляли на Колиму добувати золото чи кастерит. Інші ж отримали – спільну та нічейну. В колективних господарствах, які прийшли на заміну панщині.
Згодом радянський народ пропустили крізь жорна голодоморів та Другої світової, пересіяли й перемішали переселеннями та депортаціями, відфільтрували тюрмами й таборами, щоби розчистити дорогу в майбутнє потомству катів і зрадників.
Те потомство швидко прийняло нові реалії і вчорашні полум’яні комсомольці стали баригами й банкірами, а сексоти КДБ очолили національно-визвольні рухи.
Створені каторжанською працею і ціною десятків мільйонів життів матеріальні блага, плавно перейшли у власність чекістських внуків і делегованих спецслужбами сексотів.
На вцілілих заводах, фабриках, енергетичних підприємствах, шахтах і далі гарують нащадки тих, хто дивом вижив на шляху до комуністичного майбутнього. Під керівництвом холуїв нових експлуататорів пролетаріату й селянства. Правда, класова революція новим капіталістам не грозить – пролетаріат вже нічого не може й не хоче, а селянин вимирає та перетворюється в раба агрохолдингів.
Всенародне стало приватним. Жалюгідні залишки економіки в державних руках вже звели роль державних інституцій до поліцейсько-репресивних функцій по збереженню вкраденого в народу від самого народу.
Найбагатша країна Європи, замість стати економічним “тигром” регіону, перетворилася в напівживу, загнану коняку.
Залишки небезпечних відстрілюють на чуденацькій гібридно-ґешефтній війні, де внуки-правнуки тих, хто разом воював зі ще одним імперським чудовиськом – Третім Рейхом, в ім’я перемоги монстра СРСР, сьогодні поливають один одного смертоносним “градом”. Це відбувається на фоні повної профанації міжнародного права та початку повзучої Третьої світової.
Все, що залишилося вцілілим залишкам українського народу – це земля. Нехай формально, але залишилась. Ну і ще трохи підприємств у державній власності. Після кінцевої та остаточної приватизації, на місці держави Україна постане гібридно-державне утворення під керівництвом зовнішніх кураторів та доморощених олігархів…
Але весь фокус у тому, що такі плани, чи то породили, чи пробудили, зовсім інші сили, які дивовижним чином починають змінювати напівматричну реальність. Це страшне й захоплююче видовище, котре ми сьогодні починаємо спостерігати, ще навіть не розуміючи, які сили стихій пробудилися.
Планета Земля – це живий організм, що у швидкім часі почне очищатися від паразитів, які його засмічують. І від нео-фюрерів, нео-лєніних, і від нас з вами – адже зомбі мають бути там, де їм і належить – в землі. Й слугувати перегноєм для майбутнього людства, яке проросте травою крізь ядерну пилюку на місцях сучасних мегаполісів…

Залишити відповідь