Україноцентризм

 

На даному етапі розвитку нашого суспільства, в умовах порушеного суверенітету, фактичної втрати державності через керівництво ззовні, анексії Криму, повзучої агресії Росії та гібридно-громадянської війни на Донбасі, припускаю, що ефективною політичною платформою, яка відповідатиме завданню порятунку держави, має стати УКРАЇНОЦЕНТРИЗМ. Ось деякі тези до цієї ідеологічної платформи:

1. Наріжним каменем політичної партії, призваної стати локомотивом зміни існуючої олігархічно-охлократичної системи, є УКРАЇНОЦЕНТРИЗМ. Україноцентризм – це не відособлення України від світового цивілізаційного процесу, а навпаки, враховуючи географічні та історичні особливості – це культурно-економічний місток між “Сходом” та “Заходом”.

2. Військова доктрина повинна будуватися на принципах народовладдя та полкового устрою, відомого сьогодні у світі як “швейцарська” модель. Образ: мирна держава, в якій кожен чоловік (жінка за бажанням) є воїном. Організаційна основа – передбачені чинною Конституцією територіальні громади. Вільна людина є озброєною та здатною себе захистити.

3. Україноцентризм у зовнішній політиці полягає в позаблоковому статусі та невтручанні у військові конфлікти, окрім тих, які безпосередньо загрожують територіальній цілісності та безпеці держави.

4. Громадська безпека базово організовується в структурі територіальних громад. Підрозділи громадської безпеки на місцях водночас є авангардом армії резервістів.

5. Судочинство – відповідає традиції та нормам звичаєвого права, що стоять вище нині чинних законів, які сьогодні породжують лише корупцію та хаос. Судівська влада формується аналогічно державній – знизу-вгору.

6. Громадянство потрібно “заслужити”. Воно має бути поділене на “безумовне”, або “вроджене”, як право корінного населення, та “набуте”. До прикладу, в ОАЕ лише 20% мешканців є громадянами країни. Виборче право мають лише громадяни країни. Колаборанти мають бути позбавлені громадянства та виборчого права і отримати їх знову за чітко визначеною процедурою.

7. Баланс інтересів держави та територіальної громади в пріоритетах “спільного”. Громада визначає економічну доцільність, держава – відповідність національним інтересам.
Вищий законодавчий орган – Народне Віче з представників територіальних громад та професійних (в тому числі культурних і релігійних) середовищ.

8. До моменту перегляду чинної Конституції, вона повинна бути виконаною, зокрема в частині реалізації принципів народовладдя. Для цього статті розділу ХІ Конституції “Місцеве самоврядування” мають бути розширені відповідними Законами України.

9. Економіка – це найперше державна підтримка дрібного вітчизняного товаровиробника та окремі преференції індивідуальному сільгоспвиробнику й фермерським господарствам. Законодавчо закріпити формулу Миколи Руденка: 3/5 вартості товарів, вироблених індивідуальним сільгоспвиробником, залишаються в його розпорядженні.

10. НБУ – підзвітний і підконтрольний народу України. Має діяти на підставі конкретного Статуту, а не аморфного Закону. Розвиток муніципальних і кооперативних банків. Обмеження діяльності іноземних банків і контроль за використанням іноземної валюти. Заборона споживчого валютного кредитування та 100% перерахунок усіх раніше виданих валютних кредитів у гривневі (венгерський варіант).

11. Націоналізація стратегічних галузей промисловості та реприватизація або доплата за об’єкти приватизовані по заниженій вартості. Ці процеси мають відбуватися після обрання Народного Віче, та формування ним спеціальної слідчої комісії, яка займатиметься даним питанням.

Земля у власності держави, територіальних громад та індивідуальних (фермерських) господарств.

12. Принципи оподаткування: простота й зрозумілість; територіальний принцип, передбачений чинною Конституцією, зокрема 142 статею; преференції вітчизняним та дрібним та товаровиробникам, прогресивний податок на багатство та предмети розкоші.
Пільгове оподаткування для індивідуального виробника продуктів харчування.

13. Найважливіший пріоритет – індивідуальний сільгоспвиробник екологічно здорових і корисних (енергоємких) продуктів харчування. Державний контроль за використанням землі та добрив і хімікатів у сільськогосподарському виробництві, повна заборона ГМО, обмеження діяльності агрохолдингів.

14. Розвиток новітніх технологій, в тому числі альтернативної енергетики, зокрема фітопалива, з обмеженням і поступовою забороною використання екологічно шкідливих виробництв. Державні програми підтримки енергоефективності та енергоощадності. Юридичний (патентний) захист вітчизняних винахідників і науковців.

15. Формування єдиної, збалансованої, екосоціогосподарської системи України. В тому числі ліквідація сміттєзвалищ, відновлення водного балансу, лісового господарства, рекультивації земель, тощо…

16. Соціальний захист трьох рівнів – родина, громада, держава.

17. Медична реформа: критерій успіху системи охорони здоров’я – це кількість здорових, а не залікованих. Відповідно й реформування, з одночасним розвитком страхової медицини та соціальних гарантій. Пріоритет – традиційна народна медицина та заснована на її принципах вітчизняна фармацевтика й система оздоровлення.

18. Пріоритет в освіті – вивчення головних принципів життєдіяльності природи та людства і формування природовідповідного світогляду. Від синтезу до аналізу. Популяризація наукових теорій і філософських (світоглядних) концепцій українських вчених і мислителів: Подолинського, Вернадського, Руденка, Бердника, тощо…

19. Критичний перегляд сформованих наукою стереотипів на підставі світоглядного, раціонального та філософського переосмислення принципів Життя на Землі. Відповідно реформування та/або ліквідація бюрократичних структур у цій сфері, сформованих ще в СРСР.

20. Культура як пріоритет номер один у суспільстві в сенсі формування національної самоідентичності.

21. Обмеження та контроль діяльності приватних ЗМІ, з одночасним розвитком регіональних, у власності місцевих громад, та державних засобів масової інформації.

Залишити відповідь