Січневі рефлексії (2)

Знову троє загиблих і п’ятеро поранених…
Де? Не на війні, яка АТО, чи вже від нині не зовсім в АТО, через прийняття закону, з якого зникли терористи?
Верховна Рада прийняла абсолютно нікчемний закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях»
Хтось задумався над самою назвою законопроекту? Як можна забезпечувати суверенітет над окупованими територіями!? А хтось читав, які зміни цим Законом запровадили в Закон «Про правовий режим воєнного стану»?
Хтось хоч розуміє, що цей нікчемний закон, як і неіснуючі «мінські угоди» на які він посилається, суперечить Конституції України?
А як корелюється зазначене у законі – «Російська Федерація ініціювала, організовувала та підтримувала терористичну діяльність в Україні, здійснює збройну агресію проти України та тимчасову окупацію частин її території…» з чинним «Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією»?
Знаєте навіщо насправді цей Закон? Для того, щоби зрадники мали змогу прикривати свої задниці перед трибуналом…
«Репетиція» Третьої світової війни йде на нашій території четвертий рік!” – сказав генерал Юрій Думанський. Я ж додам: не лише репетиція, а започаткування одного з її фротнів, зокрема за допомогою влади зрадників і мародерів-клептократів…

18 січня 2018 р.

***

Йорданське.
Кожен має право купатися коли хоче й вірити у цілющу воду, не менше, аніж ті, котрі вірять у попівські казання.
Не кожен, хто ходить у церкву, є милим Богу – бо важливе не місце перебування, а те, що в серці.
Попи, котрі благословляють у владу негідників, є зрадниками свого народу незалежно від конфесійної приналежності – вони продовжують розпинати Христа.
Церква сьогодні – це є фінансово-політична інституція, яка дбає найперше за свої інтереси. Це не стосується тих отців, які є носіями правдивих засад учення Христа та християнських цінностей.
Папа мудрий чоловік і направду знає, що коїться зі світом. Але він, попри величезну владу, є заручником лихварської системи, котра нині знищує сама себе.
Московський патріархат в Україні є ідеологічно ворожою структурою настільки, наскільки є виразником імперських інтересів Московії.
Московія будла започаткована як азійська деспотія задля знищення слов‘янства – форпосту Білої Раси.
Кожна Раса має свою місію, але без Білої світ загуриться в Морок.
Україну хочуть знищити. Як найбільш збережений ареал Білої Раси та джерело природньої економіки.
18 січня 2014 р., перед «кривавим Водохрещам» написав:
Мир і поступ будуть після перемоги. Зараз розпочалася війна. Є лише два варіанти розвитку подій.
Перший – кровопролиття, хаос і ймовірний розвал України.
Другий – жорсткий мирний спротив.
Жорсткий мирний супротив і на сьогодні залишився єдиним варіантом порятунку держави та Українського народу.
Зміна системи можлива лише шляхом створення альтернативних до владних мережевих структур.
Це державне утворення, в існуючій олігархічно-охлократичній системі, є нежиттєздатним.
Все відносно, але завжди є вибір: людина – це сотворець, а не раб. Тільки збочена свідомість допускає потребу Бога в рабах. Але й гординя – це від лихого.
Воля вибору – це Закон у Всесвіті. Насилля породжує Карму. Тому виродки й домагаються, аби людство прийняло Царство Люцифера добровільно. Такий вибір – це і є мета Третьої світової.
Тож купатися нині, чи не купатися – все одно. Найголовніше – заради чого.

19 січня 2018 р.

***

Фейсбук – це колосальний інструмент багатофункціонального призначення.
Цікаво спостерігати, як людська природа модифікується у віртуальній реальності. Лайки, смайлики, перепости, коментарі, натяки, блокування… – непочатий край роботи для аналітиків, маніпуляторів, політтехнологів та психіатрів.
Тільки но народ «розігнав» тему «мальдівського раювання Лоліти», як легіони припорошених прикоритників почали за рознарядкою тиражувати: та не такий то вже той відпочинок дорогий; наш президент – успішний бізнесмен; його статки, за даними Форбсу, зменшилися…
Стоп! Як зменшилися?! Ви хочете мені сказати, що Ротшільди погано керують бізнесом нашого чоколядового миротворця? Ну-у-у – за тиражування такої крамоли можна мати серйозні проблеми…
Можливо ви помітили – я став менше писати. Часом хочеться засісти, вчергове все розкласти по поличках, проаналізувати, доказати…
А навіщо? Навіщо доказувати очевидні речі? Так, жодної «Революції Гідності» не відбулося. Цинічні бариги та політичні шлюхи поминатимуть вчергове Небесну Сотню, на крові якої дорвалися до корита. Невже це комусь ще не зрозуміло?
Ті, хто смакують об‘їдки зі столу «Переможців» революції, котрої не було, славитимуть московського диякона Петра Олексійовича та хвалитимуть нікчемні й антиконституційні закони. Мільйони недоумків утішатимуться, що Росію назвали агресором і щодня платитимуть колективному Путіну в особі російського бізнесу: за світло, пальне, мобільний зв‘язок…
Я вдячний своїм читачам, але дивлюся: скільки є перепостів деяких публікацій, зокрема таких, на які потрачено купу часу аби щось аргументувати, і стає гірко – невже важко розповсюдити?
Боже упаси – все розумію й нікого не засуджую. Але який сенс «кассандрити» чи доводити очевидні речі?
Як може, до прикладу, Віктор Шишкін достукатися до свідомості людей, коли він доводить злочинність чинної влади, й особисто президента, спираючись на Конституцію, котру мало хто читає, а більшість вважає, що це набір гасел і дуже загальних норм?
Навіщо аналізувати черговий нікчемний закон, коли частина людей увірувала, що він правильний, бо маніпулятори від юриспруденції «зашили» в нього кілька ідеологічних посилів для лохоелекторальних мізків?
Як можна сперечатися про «мінські угоди», якщо їх не існує!..
Фейсбук стає найпотужнішим ЗМІ. Людське мислення скаче немов мавпа з гілки на гілку – одна новина випереджає іншу, інфоприводи змінюються щохвилини, текст більше абзаца – вже не читабельний…
Тим паче: якого дідька конкурувати з розпіареними, за вкрадені в народу гроші, маніпуляторами, ріжними заслуженими й вислуженими писаками та пустопорожніми авторитетами?
– А-а-а, ви читали – портніков написав… – ну куди ж мені. Та й навіщо? Роблю свої висновки – аналітичні центри мені не потрібні, щоби розуміти принципи й напрямок руху. А далі – най ся діє Воля Божа. А то ж лізу в очі зі своїми одкровеннями чи засторогами…
Для тих, хто все-таки читає, хочу сказати: пишу лише те, що думаю, і жодного цента на цьому не заробляю. Проте, на превеликий жаль, у нас неможливо вижити, пишучи для людей. Безкоштовне – не ціниться. Нерозпіарене – не важливе…
Колись, спостерігаючи за тисячами лайків під інтелектуальними висерами пономарів-семенченків-соболєвих і прочая, і прочая, й іже з ними – часом ставало прикро. Сьогодні – смішно й гірко. Гірко – тому що за це все «лайкання» ми вже заплатили життями тисяч убієнних українців на ато-війні та втратили мільйони, котрі втекли у пошуках кращого життя. І ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК…
Тому немає сенсу надриватися у Фейсбуці – його не для того створювали, щоби дати людям інструмент, а для того, щоби їх в інструмент перетворити.
Тим паче – доводиться займатися ще тим, що дає можливість вижити. І в цьому я не самотній. Завжди очікую, до прикладу, на дописи Олега Синякевича. Але тепер вони рідкість. Мабуть мій добрий товариш займається тим, що заробляє на хліб насущний. І таких багато. Ми – зайві люди. І це добре…
Єдине, що обіцяю: як дасть Бог сили й здоров‘я – таки видам повноцінну книжку своїх примітивно-конспірологічних дописів. Як підсумок. Якщо встигну до занурення світу в «гарячу фазу»…
Вибачте за багато букв і забагато особистого.
Дякую, що терпите.

22 січня 2018 р.

***

Світ лихоманить зі всіх боків. Але ми знаємо дуже мало про те, що відбувається насправді. Точнііше – знаємо те, що нам вважають за потрібне повідомити. До того ж – трактування подій є апріорі «заточене» під домінуючі ідеологічні маркери.
Більшість ЗМІ рефлексують на інформаційні вкиди. До прикладу: Порошенко бере в Давос свою невістку з Пітера. Ну, бере. А чо – баба симпотна, вочевидь – не дурна. Як там у класика: как нє порадєть радному чєлавєчку? Он Трамп свою Іванку-маланку всюди за собою волочить. Фемінізм рулить, однако. Суспільство геїв і перестрашених від звинувачень у сексуальних домаганнях хлопів – все в тренді…
Не впустили українську делегацію на якесь засідання у ПАРЄ – там бесідували з московитами. Ну і що? Добре зробили. Бігме. Якщо Україну в Європі презентує яскравий пі…, перепрошую, представник БПП, Льоша Ганчарєнко, то лише за це варто безвіз відмінити…
Оці дві новини – вони справді важливі? На дідька кожному з нас фокусування уваги на цих дегенератах – ми ж їх годуємо своєю енергією!
Окрім підбірки новин, є ще їх трактування.
Дипломатична мова дає можливість для діаметрально протилежних інтерпретацій подій та явищ – це сприяє подальшому розвитку колективної шизофренії та розпинанню людських мізків псевдоальтернативами.
99% тем і дискусій в інформаційному просторі є несуттєвими. Ну яка різниця, хто кому більше «рабінович» – Ротшільд Рокфеллеру, чи навпаки? Це має значення лише для тих, хто бере безпосередню участь у бізнесово-політичних процесах. Мені ж достатньо розуміння, що ми де-факто втратили державність і є об‘єктом геополітичних торгів. Зрештою, написав про це ще в квітні 2014 року…
Я не вважаю Порошенка не те, що добрим президентом, а взагалі стверджую: він є напівлегітимним настільки ж, наскільки й Янукович. І будь-який неупереджений юрист це розуміє. Але будь-хто на його місці буде не гірший і не кращий, а зміна одних прикоритників на інших призведе до остаточного розвалу держави…
Така позиція зовсім не означає пасивне споглядання. Навпаки – будь-яка дія має бути усвідомленою реакцією. До прикладу – зустрівсь я в Трускавці з паном Зеноном Шихом і просто зрозумів, що маю написати про загрозу цьому чудовому місту. Звела мене доля з Романом Яремкевичем (другом «Вчителем») – і вийшла книга його спогадів, яка сама по собі є важливішою від 99% інформаційної мішури, на яку витрачають обивателі свій «вільний час».
Вся моя писанина за останні роки – це волонтерка. Бозя дала мені можливість витрачати на це свій час і я тішуся…
Світ таки лихоманить. Коли починаєш розуміти, що мозок не встигає перетравлювати інформаційні гігабайти, подані під чудернацькими ідеологічними спеціями, намагаєшся на це зреагувати. Тож вкотре скажу: наймудріше жити власним життям і робити те, що підказує душа. Але намагатися це робити усвідомлено.
Людство сьогодні в точці біфуркації і формує вектори майбутнього. Тому краще бути творцем – спостереження за хаосом та участь у ньому ведуть до божевілля…

23 січня 2018 р.

***

Далеко не всього Висоцького люблю, але багато що сприймаю як філософську лірику. Русскій мір? Ха-ха. Володя був бунтарем, який «розшатував» устої радянської імперії. Він був живим і щирим – тобто ворогом системи.
А «русскій мір» треба шукати не в творчості Висоцького, а серед хрунів у «вищих ешелонах» нашої нікчемної влади, у 9 -ти обленерго, котрі належать близькому оточенню Путіна, у мобільному зв‘язку, який 100% у власності московського олігарха львовскава разліва, накінець – у повному провалі зовнішньої політики…
«Русскій мір» – це «антибандерівський закон» прийнятий польським Сеймом у вигляді поправок до Закону про Інститут національної пам‘яті Польщі. Справа не в Бандері. Мова фактично йде про заперечення України як держави, а це повністю «русско-мірска» позиція, котра корінням сягає до «вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою, укладеного 6 травня 1686 р. Цим «миром», дві імперії поділили між собою знекровлену війнами та міжусобицею країну, а за відмову від претензій на Київ поляки отримали від Московії компенсацію в сумі 146 тис. рублів. Цього ж року, шляхом політичного тиску та хабарів, при підтримці Османської імперії, київський патріархат підпорядкували московському.
Сьогодні, як і в часі Другої світової війни, історія повторюється: Україну продовжують ділити…
Церковники хлебальники разинули,
Замешкался маленько Ватикан, –
Мы тут им Папу Римского подкинули –
Из наших, из поляков, из славян…

26 січня 2018 р.

***

Рефлексії на новини.
Офіційна соціологія демонструє кінець держави Україна в нинішньому форматі.
Держава втрачає свій основний ресурс – людський. В тому числі завдяки Святому Безвізу.
Відтік фахових кадрів з наших АЕС – один з факторів, коли повторення Чорнобиля стає реальністю.
Взагалі багато добрих спеціалістів виїхало за кордон. У Львові, на тлі російськомовних біженців, побільшало працівників зі східних теренів України. Відтак, зовнішня тенденція «Львув – польске място», зрівноважена внутрішньою – «Львов – русскій город».
Офіційна польська політика стала великоімперською й антиукраїнською – це шлях до війни.
На польську «антибандерівщину» варто відповісти асиметрично – пропагувати діяльність та ідеї УПА отамана Бульби-Боровця.
За результатами 2017 року експорт аграрної та харчової продукції з України виріс на 16,3% і сягнув 17,9 млрд.дол. Але цьому нічого втішатися – земля виснажується; заробляють агрохолдинги, а не держава, бо й те, що поступає в бюджет держави, розкрадається.
Проблема Донбасу жодним чином не вирішується, а прийняті закони є нікчемними.
Порошенко загалом не вирішує жодних проблем – він їх згладжує і заганяє всередину суспільного організму. Коли ви лікуєте симптоми, не зачіпаючи причини хвороби – наслідки відомі.
В Давосі, на сніданку в Пінчука, Петро Олексійович назвав кінець минулого року «осінню реформ», наголосив на успіхах у медицині, позитивних змінах у пенсійній та судовій системі й похвалився приватизацією – це як би дохтор пишався, що ставить вмираючому гірчичники і клізму.
Проблема не в Портнові на телеканалі ZIK, а в тому, що сьогодні такі ж «портнови» при владі. Ба, підозрюю, що гірші.
Черговий маразм українського правосуддя – це домашній арешт Саакашвілі з 22:00 до 7:00 у фейковій «справі Курченка».
Незабаром дефіцит води породить нові центри збройних конфліктів.
Криптовалюта – це фінансова основа Антихриста.
Глобалізм «нового світового порядку» формується у вигляді зон керованого хаосу з розмитою державністю та спірними територіями.
Париж заливає водою, а в Казахстані тварини замерзають «на ходу» – кліматична складова Апокаліпсису набереє обертів одночасно з ядерною. Нема лиха без добра – виродки розуміють, що стихії їм не підвладні.

27 січня 2018 р.

***

Ліпєцк-Львов?
Когнітивний дисонанс – це не лише тоді, коли порохоботи пишуть про “зраду Майдану”.
Ось зустрічаю колєґу (так сталося, що в мене товариші від бомжа до міністра), а той восени пив горілку з друзями-шоферами, з Одеси. Та й розповіли хлопці, що вивозили з Ліпєцкої кондитерської фабрики обладнання. На якусь колишню військову частину в … Кам’янці-Бузькій під Львовом!
Мабуть ці шоферюги – аґенти кремля. Як гадаєте?
А може це і є відповідь на запитання, котре часто чую від журналістів: а чого ж так зачастив Петро Олексійович на Львівщину?

28 січня 2018 р.

***

Спекуляції щодо висловлювань В‘ятровича мають за собою глибинний підтекст. Ті, хто особливо палко ненавидять совок, часто-густо себе в нім прекрасно почували, або походять з родин пристосуванців. Не всі, звісно.
Насправді не все у тім «совку» було поганим – люди ж бо, мало змінилися, а справжніх українців винищували всі режими: що сталінський, що нинішній.
Але й не це головне. Чому «русскій мір» є таким популярним в Україні?
Зроблю припущення: Московська імперія побудована на «українському міфі». Тобто: нинішній «русскій мір» – це, насправді, українська міфологія, інфікована і спотворена імперською складовою, котра знищує національну.
Тому багато хто тягнеться до Московії, вважаючи її Руссю. Але це омана: нинішня Росія – це гірша модифікація «совка» і вся її історія є знищенням власне слов‘янського етносу.
І тому, попри всілякі «санкції», «захід» так в‘яло реагує що на анексію Криму, що на роздмухану за допомогою «русскава міра» війну на Донбасі.
Для розуміння проблеми Донбасу, а відтак і її вирішення, необхідно розуміти міфологію, згідно якої ця проблема перетворилася у збройне протистояння між інфікованими імперським «русскім міром» і тими, хто насправді захищає Русь-Україну.
Біда в тому, що ті, хто на фронті, не можуть вплинути на режим внутрішньої окупації. Але нічого дивного в тому, що часто по обидва боки лінії фронту стоять російськомовні бійці, насправді немає. Історія вкотре повторюється…
Для глибшого розуміння ситуації, потрібно усвідомити роль космополітичної складової в цій міфології, носієм якої був той самий Висоцький. Тому діяльність Висоцького обмежували, а Стуса – фізично знищували.
Альтернатива «захід» – «русскій мір» є хибною. Це два полюси, між якими всю новітню історію позиченої Незалежності розпинають електоральні мізки…

29 січня 2018 р.

***

Два дні тому помер цікавий чоловік – Сергій Разумовський. Не зі всіма його поглядами можна погоджуватися, але багато думок вартують уваги.
Він намагався дати відповіді на сакраментальні запитання щодо взаємоіснування та взаємодії України й Росії.
А мені чомусь згадалася фраза одного чоловіка, якого дуже шаную. Почув її ще задовго до Майдану.
Не цитую, а передаю суть: Україна може стати місточком між європейською цивілізацією та «русскім міром», або її розірве на шматки. Сьогодні відбувається власне другий процес -розриву.
Всю позичену Незалежність (повірте, стратегічні плани ляльководів – це, як мінімум, – десятиліття) наш політикум розпалював протиріччя, замість шукати порозуміння.
Останнє – це зовсім не толерантність. Тим паче – не прийняття «русскава міра», як другої сторони медалі «нового світового порядку на віки».
Теж саме відбувалося в Росії – постсовковій імперії, профінансованій з далекоглядною метою знищення слов‘янського етносу.
Я не прихильник конспірології на кшталт тез відомого юдея Едуарда Ходоса, котрий стверджує наступне:
«В Україні дві біди – пихаті і пархаті. Пихаті з голою сракою, а в пархатих всі гроші… Це релігійна війна, де юдаїзм, маніпулюючи греко-католиками та православними, натравлюючи їх один на одного, змушує хрестик на грудях зробити мішенню…»
Але не можна нехтувати релігійною складовою людей, котрі вважають себе «божественним народом». Тим паче, коли ці люди контролюють всі гроші світу. Прочитайте першоджерела і поміркуйте над цим самі…

29 січня 2018 р.

***

Цей божевільний світ не перестає дивувати.
У знищенні «Боїнга» на Донбасі, гамерицький суд визнав винним Гіркіна, которий Стрєлков. Таварісч має виплатити компенсації родичам жертв у розмірі 400 мільйонів долярів. Це як би компенсацію за Крим стягувати з прокурара-няші Поклонської…
Не встигли вщухнути баталії щодо Вятровича&Висоцького, як розпочався інфо-срач навколо маршу і присяги якихось «народних дружинників» у Києві.
Друзі, я би тішився, коли б у нас вулиці міст патрулювали представники належним (конституційним) чином створених територіальних громад. Але громад нема, отже немає і українського народу, а лише електоральна маса. Відтак і немає конституційного джерела влади. Тому живемо в державі симулякрів, де все фейкове та напівлегітимне…
Це я до того, що хочеться вірити – народ починає самоорганізовуватись, але, як довів Майдан – навіть самоорганізація пасує перед маніпуляціями. Хто платить гроші – той і замовляє музику. Тому, поки не побачу список спонсорів тих дружинників, доти вони у мене будуть чимось на кшталт совіцьких ДНД. Це в кращому випадку. В гіршому – ще одна приватна напівмілітарна структура на службі в олігархів.

30 січня 2018 р.

***

В тему ДНД. Себто «Національної дружини».
Перше: реформа поліції є провалена, як провалені та будуть провалені ВСІ інші рехформи – бо від перестановки меблів і зміни персоналу бордель не стане пансіонатом цнотливих панянок.
Друге: система беззаконня перетворює силові структури в безпомічні та репресивні водночас. Безпомічні щодо боротьби зі злочинністю й репресивні щодо громадян.
Третє: меседжі симпатиків Нацдружини містять терміни «порохоботи» та «міхоботи», що БЕЗЗАПЕРЕЧНО вказує на хитрий писок Авакова за спиною цієї організації.
Відтак, можна очікувати, що заплановані Михайлом Саакашвілі марші протесту проти чинної клептократичної влади розганятимуть не менти, а «дружинники».
Майдан, антимайдан… Не нагадує? Що? У нас патріоти при владі і путіннападе? А, ну, нема базару – тоді все нормальок…
Чи розуміють націоналісти в яку гру їх втягують і хто є справжнім вигодонабувачем? Чи розуміє пан Білецький наслідки кровопролиття? Чи може власне це і є наступний етап кривавого поділу України?
А висновки з цього кіна, за участю рехформованої піліції та нацдружинників, най кожен зробить самостійно:

АКТИВИСТЫ УСТРОИЛИ ДРАКУ В КРЕМЕНЧУГЕ.

Ред.: А вот собственно, и правда про так называемые "Национальные дружины",

Posted by Police Control Ukraine on Tuesday, January 30, 2018

30 січня 2018 р.

***

Є почуття міри і такту. Проте, влада і гроші їх атрофують.
У знекровленій країні начебто війна. Начебто, тому що бізнес країни-агресора в Україні процвітає. Коли коментував сьогодні перебування в гамерицькому чорному списку Міська Фрідмана, доброго приятеля сонцесяйного львівцепастира, то сказав: чомусь ніхто не хоче чути (а пишу й кричу про це два роки), що ВЕСЬ український мобільний зв‘язок контролює цей спонсор дегенеративного збіговиська – Альфа-джаз. Звісно, що на камеру я був політично коректним…
Так ось, під час начебто війни, котра, начебто, АТО, Головнокомандувач відпочивали на Мальдівах. Ну, має хлоп право відпочити, а заодно може випала нагода прикупити якийсь острівок. Так, чисто на старість, аби внуків бавити. Але припорошений розум чомусь не тривожить когнітивний дисонанс: війна, чиїсь убиті діти, чоловіки, батьки і … біласніжний пісочок та блакитний океан…
Нині прочитав, що пан Луценко відпочивав на Сейшелах у 10 разів таньше ніж його вінценосний кум на Мальдівах. Тому що скромний.
Підозрюю, що багато-багато ще наших укоханих політиків узяли приклад зі згаданих панів.
Боже упаси, нікого не засуджую. Але вкотре приходить думка: ця шизофренія, пир під час чуми, – не може закінчитися добром. І власне це мене тривожить найбільше. Неспокійно на серці. А може це вже відчувається вплив завтрашнього «супермісяця» вкупі з повним затемненням…

30 січня 2018 р.

***

В Саудівській Аравії, затримані під час корупційного провадження принци, повернули в бюджет 107 млрд. дол.
Це зразок політичної волі керівництва держави.
Саакашвілі змусив грузинських олігархів, зокрема колишню компартійну еліту з клану Шеварнадзе, сплачувати кошти в благодійний фонд. Наголошую – не відкуплятися від влади «чорним кривавим налом», а публічно повертати гроші.
У нас усе настільки занедбано, що порятувати Україну можуть лише надзвичайні заходи. Один із них – це націоналізація стратегічних галузей промисловості. Нинішні приватизація – це дорозпродаж держави і перетворення її в колонію (швидше – в окремі колонії), на чолі з наглядачами в особі місцевих олігархенят.
Приклади націоналізації стратегічних галузей є непоодинокі в «західному світі». До прикладу, це відбувалося у Великій Британії, з мотивів, котрі є очевидними для будь-кого в Україні: національні інтереси (мобільний зв‘язок у власності Фрідмана), військова й економічна безпека (енергетика, зокрема 9 обленерго у власності російської компанії, нафтопереробні заводи), захист інтересів споживачів у сфері природних монополій (видобуток газу), тощо…
Така націоналізація не є панацеєю, але в комплексі з іншими заходами буквально за декілька років може перетворити Україну в лідера євро-азійського простору.
Чи є бачення як це зробити? Є. А кому воно нах… потрібне?

31 січня 2018 р.

На знимці: під час презентації книги спогадів Романа Яремкевича (друга Вчителя), 20 січня 2018 р.

 

 

 

Залишити відповідь