Рефлексії по Саакашвілі


Розпочав, завдяки Міхо, процес блокування-видалення так званих “фейсбучних друзів”. Тільки не потрібно мені розповідати про плюралізм, толерантність, право людини на іншу думку і т.д. і т.п. Все в курсі й зі всім погоджуюсь. Але й ви погодьтесь: я теж маю право не читати всіляку хню, від ображених на всіх і вся людей з хворими амбіціями, або викрутаси провладних сраколизів. Нє, коли талановито намагаються відмити засаакашвілений імідж гаранта – то навіть цікаво. Але коли якийсь зацофаний клєрк, з претензіями на інтєлєкт, рассуждаєт про правоту шоколадної попи, то шляк трафляє. Ну то нашо маю ся нервувати? З глаз далой і з сєрдца вон – як ся каже рідною мовою Путіна та Парашенка.
Що мені було приємно – навіть Віталька Київський визнав пройо-той-во-во Гаранта! А це вже сигнал. Якщо ви думаєте, що нинішнього “свої” не злиють швидше, ніж регіанальна зграя Батю – то дуже помиляєтесь. Прийде час і я ще нагадаю те, що писав про нинішнього пана презеса, й про що застерігав. В тому числі його персонально, у відкритому листі, який, виходячи з версії Ромка Безсмертного, Гарун аль-Рашид фейсбуку цього, таки прочитав якої безсонної ночі. Прочитав і ніц не поняв…
На хлопський розум, пацанячий розклад виглядає наступним чином:
Коли нинішня напівлегітимна влада мародерів-клептократів почала, заради власного престижу та в якості цапів-відбувайлів, запрошувати “варягів” – то “грузинський батальйон”, з репутацією (принаймні заслуженою) крутих реформаторів, їй пішов “у масть”. Ну як не попіаритися на Міхо? Така “няшка”! Персональний ворог Путіна, автор на весь світ відомих грузинських реформ, друг американських президентів – це ж така чудова димова завіса, за якою можна не один мільярд долярів сп#зд#ти, перепрошую.
Гоноровий, запальний, хитрий і недурний, але дещо наївний екс-президент Грузії, якого ФСБ уміло вижило з рідної країни руками свого в пагон російсько-грузинського олігарха Іванішвілі, повірив у добрі наміри та здорові амбіції Петра Олексієвича і вирішив допомогти “переможцям Революції Гідності” (вищий хуцпа-клас – так обдурених щирих майданівців обізвати й себе до них приплести) будувати “європейську країну”. Підозрюю, що не обійшлося тут без згоди Держдепу, якому просто бракувало кадрів, аби контролювати “ляшків” українського політикуму.
Але наївного пана Михайла розвели, підсунувши йому губернаторство з особливими, як обіцяли, повноваженнями. Саакашвілі на практиці зіткнувся з Системою – отим наскрізь просяклим корупцією, кумівством, сраколизтвом і всракуй@бством українським політикумом. Ха, славетні грузинські “вори в законі” – це були просто милі розбишаки, в порівнянні з ківало-аваково-яйценюківською зграєю збоченьців! І навіть “криша” всемогутнього Держдепу виявилася безсилою перед цією популяцією паразитів усія України. Тож, аби не втратити остаточно лице (Міхо мріяв продемонструвати на окремому регіоні, як можна по-справжньому керувати країною – наївний), Саакашвілі не залишилося іншого виходу, ніж перейти в опозицію.
Але й тут він помилився! У нас неможлива справжня опозиція! Ага, попереджував вас, шановні читачі, ще під час Майдану й одразу після – це ті ж яйця, тілько в профіль. Маю на увазі те, про що писав тоді про нинішних. А Міхо цієї прописної істини олігархічно-охлократичної системи не зрозумів. Тому швидко з “димової завіси” та потенційного “цапа-відбувайла” став ворогом номер 1. Його раптом перестали помічати наші 99-відсотково куплені-продані соціологічні аґенції, а коли грузинська команда об’єдналася з невеличкою але зубастою “Волею”, і Саакашвілі розпочав об’єднавчий процес, закликавши до спілки тих, хто не потрапив у штатні опозиціонери, то в Гаранта здали нерви.
Ну а в кого б не здали, коли на кону таке бабло і … домоклів меч розплати за ґешефт-війну під брендом АТО?!
І Порошенко, під радісні соплі-воплі штатних опозиціонерів та власних сраколизів, зробив фатальну помилку – одним розчерком пера, помінявши кілька днів перед тим склад комісії з питань громадянства (чи як там цю придворну канторку називають) перетворив свого головного, але вже доволі обезкровленого противника, з рядового (http://yurko.info/антисоціологія/) валета в смертоносного Джокера!
Тепер навіть упороті порохоботи добре подумають (якщо є чим) перш ніж порскати щось на кшталт законності та справедливості позбавлення Саакашвілі громадянства! Це настільки очевидна дріб’язкова помста, продиктована тваринним страхом і відвертим цинізмом, що навіть ті, хто критично (ага, я в числі таких, як не дивно для декого) ставився до харизматичного Міхо, задумалися: а може той грузинський Місько таки файний хлоп, коли його так УСІ політичні важковаговики палко ненавидять, починаючи від нашого найшанованішого президента й закінчуючи рядовим туповато-хитровимаханим радикалом зі зграї пана Ляшка?
А потім сяде собі простий хлоп на призьбі, десь у селі Затемному Перемишлєнського району, запалит папірсу без фільтра, сьорбне зимного пива й зачне міркувати:
Той грузинський Місько реформи робив? – Робив, бо про то всі писали. Ну а раз робив на своїй батьківщині, хоча міг нацарювати собі й правнукам, і жити десь на білім пісочку під пальмами, то може таки хтів і в нас зробити? Ну а чого б не хтів? Наш пан не зможе, бо зліва сват, справа брат, ззаду коханка, збоку жінчина коліжанка – то кого хлоп має до цюпи садити? А грузинякові не шкода – вор должен сідєть в тюрьмє. А-я, таки сиділи в Грузії – своїх навіт не жалів, то з нашими певно шо порєдок наведе…
Пакне си ґазда дзиґара, пусти ніздрями дим, витягне з засмальцованої кишені смартфона, зазирне до него й попливе його думка далі:
А зачекай но! Хто ж того Міська з Грузії попхав? Ага, пан Гугл каже шо Іванішвілі. А той Іванішвілі має з м@ск@лями доброго бізнесА. А нема на РОсії доброго бізнеса без кагебе, то шо теперка ФСБ. То певно той грузино-московский багач мав задачу – посунути президента, котрий посмів зі самим Путіним сі зачіпати. Ну то Місько то є правдивий ворог Путіна!
Тут хлоп ся перехрестит, вцмулит залпом пива, вдихне диму на повні груди, закашляється й вскочи на рівні ноги:
Всьо, біжу до кума з чвертков! Бо на тверезо то не годен зрозуміти – як Місько ворог Путіна, а наш президента го позбавив громадянства, то… то Петро Вови друг?!
І так піде воно межи люди, як брехня по селу. А тут ще всілякі посольства, дипломати, правозахисники, адвокати… Так-так, я знаю, що їм до сраки, хто кому в Україні “рабіновіч”, але… Але згадайте, як голов-ребе центральної Дніпровської синагоги водив Бєню до пана Пайєтта, де останній відчитав могутнього олігарха як останнього школяра! За що? За те, що нахамив їхньому журналісту. А це великий гріх, бо підриває устої, так би мовити. Тому за скривдженого Міхо можуть вступитися “старші пацани” – на дідька їм такий смотряшій в Україні, який сіє зерна сумнівів, щодо святості демократії, в електоральних мізках?
Так що цікава каша заварюється, але знаєте що хочу сказати: Будьмо уважні!
Не даремно ксьондз так на казанні говорить! Тому що ми є між молотом і наковальнею: знизу п’ята колона провладно-псевдоопозиційного політикуму, а зверху феесбешний молот кремля. І знаючи достеменно, що наковальня нікуди не дінеться, великий Пу може опустити той молот на наші дурні голови. Чого дурні? Бо бідні, будучи за Конституцією найбагатшим народом Європи. Чого бідні? Ага…

Залишити відповідь