Ремарка до “права на ПОВСТАННЯ-2”

Або: хто насправді винен у подіях 10 вересні в пункті пропуску “Шегині”. Якщо подивитися на те, що передувало так званому “прориву кордону” прихильниками Саакашвілі, а саме на дії/бездіяльність виконавчих органів влади, то можна стверджувати, що цей “прорив” був нічим іншим, як протестом на системні порушення владою Конституції та законів України.

Переглянув чудове відео з Віктором Шишкіним. Рекомендую.
(https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=IAHhdfDzppo)
Звісно, що право на повстання у нас як було під час Майдану, так і залишилося. Але хочу поділитися одним спостереженням. У продовження думки Віктора Шишкіна. В Кодексі адміністративного судочинства фактично прописані правила для влади. Влада повинна діяти:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ВЛАДОЮ ДАНИХ ПРАВИЛ, ДАЄ ГРОМАДЯНАМ ПРАВО НА ПРОТЕСТ; У ВИПАДКУ, КОЛИ ЗАКОН НЕ ЗАХИЩАЄ ЇХНІ ПРАВА, А ВЛАДА УЗУРПОВАНА – ТО ПРАВО НА ПОВСТАННЯ, відповідно до Загальної декларації прав людини.

А тепер давайте згадаємо “прорив кордону” Саакашвілі, і які дії/бездіяльність влади призвели до цієї події:
1. Антиконституційне та незаконне позбавлення Саакашвілі українського громадянства, з метою недопустити неугодного владі політика в Україну.
2. Ненадання представникам Саакашвілі, в тому числі народним депутатам, документів, на підставі яких можна було б у судовому порядку оскаржувати позбавлення громадянства.
3. Відсутність будь-якої реакції влади на заклики Ківі та Ляшка до розправи над Саакашвілі та його прихильниками.
4. Буси з озброєними “тітушками” на Краківці, що призвело до появи там охоронної фірми/добробату “Донбас” Семенченка, та подальших спекуляцій на цій темі.
5. Скандал з абсолютно незаконною вказівкою не відправляти поїзд “Інтерсіті”, поки в ньому знаходиться Саакашвілі.
6. Блокування кордону шляхом “замінування”, на пункті пропуску Шегині в момент приїзду Саакашвілі.
7. Відмова прийняти в Саакашвілі заяву, та пропустити його, разом із народними депутатами, на територію України, у зв’яку з оголошеним повідомленням про замінування й потенційною загрозі їхньому життю внаслідок перебування в “сірій зоні”

Очевидно, що влада грубо порушила не лише “Кодекс адміністративного судочинства”, а й Конституцію України, зокрема Статтю 3. :
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Отже, не вникаючи в юридичні деталі та розглянувши факт порушення державного кордону в контексті тих подій, які цьому передували, можемо константувати, що дії прихильників Саакашвілі були настільки ж виправданими, як і дії протестувальників на Майдані.

 

 

Залишити відповідь