Повільні вбивці

Повільні вбивці, або як нас знищує забруднене повітря закоркованого міста.

Хімічний склад викидів від пересувних джерел забруднення, переважно автомобілів,  характеризується високим вмістом оксиду вуглецю (близько 74%), сполук азоту та вуглеводнів (приблизно 12% та 11% відповідно).

В автомобільних викидах, частка  яких у Львові найбільша (шкідливі викиди в атмосферу від пересувних транспортних засобів становлять у місті 96% ), міститься близько 200 токсичних речовин, серед яких, окрім зазначених вище, є ще низка канцерогенних і мутагенних сполук. За даними відритих джерел, упродовж року легковий автомобіль забирає з атмосферного повітря щонайменше чотири тони кисню, а взамін викидає в атмосферу понад три тони вуглекислого та більше 500 кг чадного газу. За об‘ємом шкідливих викидів – це 60 м3 відпрацьованих газів за годину від легкового автомобіля і 120 м3 від вантажного. Різко збільшується  вплив шкідливих викидів у заторах, які стали буденним явищем у великих містах України, особливо у безвітряну погоду, чи долинах, які погано провітрюються. У Львові – це практично вся центральна частина міста. 

Слід зауважити, що затори у Львові виникли не випадково, а цілком прогнозовано й передбачувано (більше тут: http://yurko.info/чому-ві-львові-затори/).

Більше як 20 років тому, заслужений архітектор України, лауреат Шевченківської премії Зеновій Підлісний, 26 березня 1999 року, в інтерв‘ю газеті «Високий замок», сказав наступне:

Головне завдання, про яке постійно нагадував Новаківський – це децентралізація багатопрофільних функцій центрального ядра Львова (в діаметрі 1,5-2 км). Концентрація усіляких установ, закладів, підприємств і баз в центрі призводить до зростання потоку автомобілів.  Сьогодні у Львові є приблизно 110 машин на одну тисячу населення, а в європейських країнах автомобілізація досягла до 450 машин на одну тисячу. Ми цей процес не зупинимо. Без радикальних заходів вже через 10-15 років у центральній частині може наступити транспортний колапс…»

(більше за посиланням: http://yurko.info/про-львів-з-інтервю-з-підлісного/)

Як бачимо, колапс наступив, а якщо бути точнішим – це лише його початок. Затори будуть збільшуватися в часі та просторі з продовженням тотальної, переважно незаконної, забудови міста, та заселення вже збудованих об‘єктів. 

Найефективнішим засобом протидії  смертельному впливу вихлопних газів у містах, є їх зелені насадження, які також нейтралізують негативну дію на людей пилу та бруду, кількість якого останнім часом суттєво зросла, у зв‘язку з масовим житловим будівництвом. Забруднене атмосферне повітря, як стверджує екс-міністр пані Супрун, з посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВОЗ), спричиняє важкі хвороби і є причиною кожного третього випадку раку легень, інсульту та серцевих хворіб. Її допис у Фейсбуці, опублікований 13 вересня 2019 року, містить дуже вагомі факти та аргументи, щодо небезпеки забруднення повітря, зокрема: 

  • Забруднене повітря часто містить зважені часточки, діаметром менші ніж 2,5 мікрометрів (мкм), які потрапляють глибоко в тканину легенів і становлять найбільший ризик, а також чадний газ, формальдегід, оксиди азоту та сірки, а також бензопірен і свинець. 
  • Через забруднене повітря у світі щороку передчасно помирає 9 мільйонів людей і воно є причиною кожного третього інсульту, раку легень та хвороб серця; якщо ви не бачите смогу, це ще не означає, що повітря чисте і навіть життя в селі не гарантує безпечного дихання, особливо якщо хати опалюються вугіллям і масово спалюється сміття та сухе листя.
  • Забруднене повітря є причиною: 40% смертей через ішемічну хворобу серця, 7% через пневмонію, 8% через інсульт, 6% через хронічне обструктивне захворювання легень, 7% через рак легень.
  • Зважені часточки та гази діють на шкіру не менше, ніж на легені, а  поліциклічні ароматичні вуглеводи (бензопірен, наприклад) може потрапляти у кров через шкіру; забруднене повітря робить шкіру старішою на вигляд. 
  • В Україні значно вищий, ніж в європейському регіоні, рівень госпіталізації людей через легеневі хвороби, хоча й не всі вони пов’язані із забрудненим повітрям. Проте є обгрунтована підозра, що легеневі хвороби, особливо в людей старших за 65 років, лишаються поза діагностикою та не фігурують як причини смертності. 
  • Забруднене повітря зменшує когнітивні (пізнавальні) здібності людей. Особливо це стає критичним у дитячому та старшому віці. 
  • Через забруднене повітря зростає кількість дітей, які дітей народжуються з недостатньою вагою.
  • Вдихання зважених часточок повітря призводить до  нападів астми, а діти частіше хворіють на бронхіти; у Британії кожен дев‘ятий випадок астми в дітей трапляється через забруднене повітря.

За словами пані Супрун, забруднене повітря утримує тепло в атмосфері, сприяючи глобальному потеплінню. Останнє – це не лише аномальні погодні явища, але й втрата біорізноманіття. Також вона зазначає, що діти, які живуть близько до зелених насаджень, більш зосереджені, а дорослі менше потерпають від тривожності і деменції. 

Відтак, для запобігання переліченим вище негативним явищам, екс-міністр МОЗ України, з посиланням на ВОЗ, радить муніципальній владі та місцевій громаді наступне: 

  • Висаджувати нові дерева та берегти старі. 
  • Обирати хвойні дерева, які фотосинтезують (тобто утилізують вуглекислий газ та дають кисень) цілий рік. 
  • Висаджувати багаторічні рослини, зокрема чагарники, на клумбах –  менше видатків на закупівлю розсади і більша біомаса рослин.
  • Прибирати вулиці від пилу і піску, зокрема мити дороги.
  • Встановити датчики забрудненості повітря, які б аналізували не лише вміст зважених дрібнодисперсних часточок, а й шкідливих газів, та чесно інформувати людей про реальний стан речей. 
  • Створити інфраструктуру для вело- та електротранспорту, але таку, щоби велосипедисти не гинули під колесами авто. 

Щодо останнього хочеться додати – бажано, щоби й пішоходи не потрапляли під колеса роверистів. І нагадати, що користування велосипедом на закоркованих і загазованих вулицях таких міст як Львів не лише небезпечне, а й може бути шкідивим через інтенсивне вдихання забрудненого повітря. 

ВОЗ прогнозує, що до 2030 року хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою з основних причин передчасної смерті у світі.

У світі близько 17 мільйонів немовлят (або кожна 8 дитина) дихають токсичним повітрям, що загрожує розвитку їхніх мізків. Про це, в грудні 2017 року, повідомив у своєму звіті Дитячий фонд Організації об’єднаних націй (ЮНІСЕФ). Наукові дослідження останніх років показали, що існує зв’язок між впливом на  вагітних забрудненого повітря та передчасними пологами, низькою вагою дітей при народженні, високою дитячою смертністю та дихальними проблемами у дитинстві. Результати нещодавнього комплексного дослідження, представленого на науковій конференції в Парижі, свідчить про те, що частинки сажі здатні дістатися до плаценти через кров. Презентант цього дослідження, доктор Ліза Міяшита, представник одного з найпрестижніших вишів Великої Британії – Лондонського університету королеви Марії (англ. Queen Mary University of London, QMUL або QM) сказала, що забруднення повітря не лише впливає на розвиток плода, але може продовжувати негативний вплив на дітей після їхнього народженні і навіть упродовж життя. Це дослідження, що тривало чотири роки й охопило більше як пів мільйона породіль у Лондоні, дало підстави лікарям стверджувати, що наслідки впливу забрудненого повітря на жінок є близькими до «катастрофи суспільного здоров‘я». 

На середину 2019 року, в рейтингу найзабрудненіших міст світу під назвою Pollution Index 2019 Mid-Year (індекс загального забруднення з акцентом на забрудненості повітря), Львів опинився на 154 місці серед 288 включених у перелік міст, з показником 55,6. Для порівняння: найбруднішим містом світу на цей момент була Аккра – найбільше місто і столиця Гани з показником 97,25. Найчистішим – Канберра, столиця Австралії, з показником 11,58. З українських міст у рейтингу, зокрема, присутні: Харків – 140 місце з показником 59,95; Київ – 108 місце (65,33); Дніпро – 40 місце (82,33). Найбруднішим містом у Європі вважається Тетово (Македонія) – 2 місце в світі (96,37). Російський Челябінськ – на 23 місці (87,55), Петербург на 119 (63,35) , а Москва на 130 (61,61). Не найкраща ситуація в недалекому до нас Кракові – 88 місце (70,45).

Даний рейтинг не є достатньо науково обгрунтованим, і його не можна вважати критерієм через доволі суб‘єктивні показники, проте, для загальної картини, годиться. Він лише підтверджує той очевидний факт, що у Львові не все гаразд з екологією, зокрема щодо забезпечення його мешканців необхідною кількістю зелених насаджень. 

За офіційними даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Серезневського, у першому півріччі 2019 середні концентрації шкідливих речовин за даними з міст України, де проводились спостереження, перевищували середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДКс.д.)  з формальдегіду – в 2,3 раза, з діоксиду азоту – в 1,5 раз; вміст фенолу досяг рівня 1,0 ГДКс.д. За індексом забруднення атмосфери (ІЗА), який враховує ступінь забруднення атмосферного повітря по п’яти пріоритетних забруднювальних домішках, дуже високий рівень забруднення, як і у попередньому році, спостерігався у Маріуполі та Дніпрі, високий – у Одесі, Кам’янському, Києві, Кривому Розі, Луцьку, Миколаєві, Слов’янську, Краматорську, Рубіжному, Львові, Запоріжжі, Лисичанську, Херсоні, Кременчуці. Високий рівень забруднення атмосферного повітря вказаних міст був обумовлений здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин – формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, з основних домішок – завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю. За цим індексом Львів займає 12-те місце в Україні, випереджаючи такі міста як Запоріжжя, Лисичанськ, Херсон і Кременчуг. 

Але, на жаль, реальна ситуація, зокрема й у Львові, може бути ще гіршою. Як зазначено в аналітичній записці «Мотіторинг якості атмосферного повітря: український та міжнародний досвід», підготованій ГО «Фундація «Відкрите Суспільство» у 2018 році, основні проблеми з моніторингом якості атмосферного повітря України пов’язані, посеред іншого, з відсутністю стратегії розвитку моніторингових спроможностей. Окрім цього, по-нині не виконана вимога Директиви 2008/50/ ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Ця директива передбачає оцінку основних забруднюючих речовин та зменшення впливу дрібнесеньких, завислих у повітрі часток пилу, розміром 2,5 мікрометри (мкм). Для порівняння: товщина однієї павутинки становить 3–8 мкм. При цьому в Україні відсутні методики виокремлення із загальної маси пилу часток пилу розміром 2,5 та 10 мкм (РМ2,5 та РМ10) та не здійснюється моніторинг за вмістом цих речовин в атмосферному повітрі. Саме частинки менші 2,5 мкм, як уже було зазначено вище, є найбільш небезпечними. Також не здійснюється моніторинг озону  – одного з основних забруднювачів повітря в міських умовах, який вступає в хімічні реакції з оксидами азоту і може спричиняти легеневі хвороби. 

В містах, біля поверхні землі, повітря містить до 40 різних, не властивих природному повітряному середовищу, інградієнтів. У кубічному метрі повітря прмислових міст міститься до 10000 найдрібніших частинок, які ми вдихаємо. Ось від чого нас захищають зелені насадження, які часто нарікають різними немилозвучними термінами на кшталт «самосівів» або «чагарників» і масово вирубують, зводячи на їх місці безликі бетонні споруди. А насправді – це все «легені» міста та наша безпека. Скільки цих «легень» знищили останнім часом, зокрема у Львові, ще потрібно дослідити. Проте є обґрунтовані підозри, що багато…

Залишити відповідь