Оскал війни та гібридний «воєнний стан»

Анонс сухопутного вторгнення на тлі гібридного воєнного стану (далі ВС) у мене викликає глибокий внутрішній дисонанс, який поглиблюється ура-патріотичною істерією цілком притомних людей.

Судячи з непідготовленості щодо впровадження ВС, та юридичних казусів з текстом і публікаціями, видається логічним припущення, що владі важливий сам прецедент, а не суть.
Перебіг подій і власні міркування виклав у двох публікаціях:

Хроніки воєнного стану

Хроніки воєнного стану (2)

У цілій низці дописів упродовж останніх років, починаючи з Майдану, застерігав щодо двох сценаріїв яким тайно і явно підігрує наша влада: Третьому Майдану, у форматі громадянської війни на всій території України, та повномасштабному військовому вторгненню.

Це свідоме чи неусвідомлене, зумисне чи вимушене підігрування полягає в наступному:

1. Поглибленю поляризації суспільства з одночасним нагнітанням «політичної шизофренії». Це, з одного боку, демонстративний курс у бік ЄС і НАТО зі збереженням пострадянської (імперсько-московської) системи державного управління та місцевого самоврядування, а з іншого – показовий патріотизм у поєднані з нечуваною корупцією та бізнесом на війні. Народ отримує протилежні за змістом меседжі на різних комунікативних рівнях: Президент говорить про російську агресію, а російський бізнес нарощує в країні свою присутність. Під гаслами «Геть від Москви» російському бізнесмену Фуксу віддають газові родовища на Полтавщині тощо.

2. Відсутність державної стратегії та будь-яких ідей навколо яких могло б об‘єднатися суспільство. Стратегія – це не декларація європейскості з консервацією «совка» у всіх його негативних проявах. Немає не те що стратегії, а й політично-законодавчого визначення анексії Криму та подій на Донбасі! Цинічне порушення Президентом Конституції шляхом втручання в церковні справи та загострення релігійного протистояння, яке наші ЗМІ називають «об‘єднанням» – це стратегія розвалу держави за конфесійною приналежністю.

3. Інформаційна підготовка до повномасштабної війни. Ви помітили, як щезли з «порядку денного» неіснуючі мирні «мінські угоди»? Натомість акценти змістилися на мілітарну риторику, що з урахуванням провокації в Керчинській протоці, нікчемним за суттю ВС і анонсом сухопутного вторгнення є передвісником як мінімум загострення ситуації, а як максимум – відкритої зовнішньої агресії.

Я поки що утримаюся від озвучення певних конспірологічних версій і вчергове попрошу лише припинити рефлексувати на інформаційні подразники. Мені прикро константувати загрозу переходу Третьої світової у гарячу фазу власне з території України. Проте, побачивши вихід Гаранта в «кеш», ВС із Томосом і відверту агітацію Ющенка за Порошенка, вимушений застерегти.
Знаєте, що найгірше? Коли російські танки підуть, скажімо, на Маріуполь, чи на Волинь, у напрямку Почаєва, для частини електорату Порошенко так і залишиться героєм і борцем з Москвою, а для іншої частини – баригою та зрадником, який іде на все аби втримати владу та власні, нажиті непосильною працею, статки-маєтки.

***

Як «воєнний стан» перетворили на механізм політичного тиску.

Втомився від агресивної некомпетентності порохоботів. Тримайте доказ того, що «воєнний стан» СВІДОМО, в 2015 році, було перетворено на механізм репресій.

Отже, Стаття 7 Закону «Про правовий режим воєнного стану», якою регламентується скасування воєнного стану, в редакції чинній до травня 2015 року була викладена наступним чином:
«Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях скасовується Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України в разі усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, про що негайно оголошується через засоби масової інформації».

Нова редакція Закону, прийнята ВРУ 12.05.2015 р., запроваджує поняття «строку»:

1. Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
2. До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

Тепер уважно читаємо визначення воєнного стану НЕЗМІННЕ що впопередній, що в чинній редакціях закону:

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Навіть невігласу зрозуміло: не може ні Президент, ні Верховна Рада наперед знати коли закінчиться збройна агресія, напад чи загроза небезпеки державній незалежності та територіальній цілісності. Тому в попередній редакції було ЄДИНО МОЖЛИВЕ визначення умов скасування воєнного стану: коли будуть усунені причини його введення!

Імплементувавши у Закон поняття «строку» в умову скасування воєнного стану, хибнокомпетентне збіговисько у Верховній Раді вихолостило його суть, надавши можливість застосовувати даний законопроект не як механізм супротиву та запобігання зовнішній агресії, а як метод політичного тиску.

Розповсюдженням цієї інформації ви можете зупинити злочинний намір повернутися до використання згаданого Закону з метою перенесення президентських виборів. Пам‘ятайте – ціною таких політичних ігор може стати життя наших вояків, бо для продовження місячного строку потрібна ескалація агресії.

Нагадаю, що згідно розповсюдженої ЗМІ інформації, ідеологами запровадження воєнного стану були Пашинський і Турчинов. Будьмо уважні!

 

Залишити відповідь