Лютневі рефлексії (2)

Зворотня сторона Місяця.
Там теж живуть люди. Іноді вони переходять на нашу сторону – їх, полонені темним духом душі, теж прагнуть світла, поки не розчинилися в мороці…
Але немає сенсу ні ображатися на таких, ані щось доказувати чи агітувати – вони там, тому що там.
Вони живуть у своїй, намальованій лукавим майстром містифікацій, реальності. Історія повторюється: одного разу їхній світ руйнується, міраж розсіюється і приходить Біда. Але Лукавий не дрімає: ось вороги, це все вони, я ж казав…
Це відбувається з невмолимою послідовністю, але революції та війни ХХ століття нічого людство не навчили.
І знову почорнілі з горя люди темної сторони кинуться вбивати тих, хто на світлій, бо для них вона є темною…
І вона таки темна, бо світло виявилося штучним і хтось викрутив волохатою рукою велетенську жарівку…
Сьогодні маса корисних і без (мозгів) ідіотів, готові живцем роздерти Саакашвілі та його прихильників. У своїй іраціональній ненависті вони лайкають істотам опанованих лукавим і навіть не замислюються, що опинилися на боці Зла.
Ба, вони і є Зло. Саме так – примітивний політикум лише задовільняє попит. Формувати новий попит – це майстерність. Навіщо витрачати зусилля – простіше дати плебсу хліба і видовищ…
Перш ніж наведу цитати чергової, рясно облайканої дегенеративної істоти, з тих, котрі наближають фейєричний п#здець України, спробую вкотре розставити акценти для опонентів здатних мислити критично.
1. Я жодним чином не фанат Саакашвілі, але стверджую, що в його команді є достатньо фахових і порядних людей, чий патріотизм часто виходить за рамки поклоніння Бандері й не є таким показним, як це полюбляє частина електорату.
2. Знаю, що в кожній партії, навіть у тих, чиїми лідерами є мої «улюблені» Ляшко, Садовий чи Порошенко, є чимало достойних людей. Все просто – кожному негіднику потрібні якісні соратники, щоби скласти враження прогресивного і порядного, і він таким людям справді дає змогу чинити добрі справи. Тому ніколи не засуджую людину за приналежність до котроїсь із партій, а друзі у мене є в багатьох.
3. Здебільшого баланс порядних і негідників у кожній партії приблизно однаковий, але діяльність лідера часто переводить перших у категорію других. Це традиційно відбувається, коли партія стає провладною.
4. Зло не в Порошенкові, як такому, а в тому, що він очолив злочинну олігархічно-охлократичну систему, котра, розвиваючись, нестримно прямує до власної погибелі, висуваючи на перші ролі щоразу мерзенніших і цинічніших покидьків. Навіть якщо на чолі Системи стане достойна людина, то Система таку поглине, знищить або виштовхне на маргінес.
5. Систему можна змінити лише за умови поєднання «сліпої сили» народу та «зрячої сили» еліти (в термінології сіонських мудрагелів). Тому останню знищують у першу чергу, а першу скеровують на взаємопоборювання.
6. Якщо псевдо-еліта немає реальної опозиції – вона стає диктатурою і механізмом геноциду власного народу. Тому діяльність Саакашвілі, в якості чи не єдиного послідовного й публічного критика влади, є корисною для народу, незважаючи на його ексценричність і відсутність зрозумілої всім стратегії.
7. Саакашвілі, на відміну від усіх наших політиків, провів хоч якісь реальні реформи в Грузії. Йому нинішня проросійська влада на батьківщині інкримінує настільки смішні «злочини», що наші «Переможці «Революції Гідності» мають підстави вважати Міхо просто завершеним лохом. В Україні Саакашвілі не вчинив жодного злочину, бо на фоні окупації частини держави його особистим ворогом – Путіним та безперервного «контрабасу», дорікати Міхо з соратниками за вимушене порушення кордону – це все одно, що робити юній парі зауваження за поцілунки в скверику під час публічної анальної оргії збоченьців на центральній площі міста…
Можу вчергове багато і довго про це писати, але немає сенсу, тому перейду до ментального висеру, який є дуже симптоматичним для нашого хворого суспільства. Отже, цитати в «…», мій коментар в […]
«Я расскажу, почему я так дико, по-звериному обрадовалась, когда Саакашвили покинул Украину.
Я слишком долго над ним смеялась.
Смеялась ровно до тех пор, пока по улицам Киева не прошел маршем разнокалиберный люд, где идейные полезные идиоты шли вперемешку с упоротыми фанатиками и просто откровенными сбухавшимися в баклажан маргиналами. Прошел под “Качу”. Я сразу перестала смеяться…»
[Дамі стало страшно. До срачки, і не до сміху. Отримуючи срібняки за свою писанину в інтересах «шоколадного раю», вона раптом зрозуміла – хтось посмів зазіхнути на кошерність «Переможців «Революції Гідності», а це реально сцикотно – скріни не горять, в курви не візьмуть, а пахати впадло. Тож лише «Переможцям» – хазяям дозволено пускати скупу сльозу під «Кача», а потім запивати вином, ціною – «пенсія за пляшку», фаршировану качку в столичному ресторані.
Власне «корисними ідіотами», «упоротими фанатиками», «алкашами» й «маргіналами» обзивали придворні писаки Януковича майданівців, на крові яких нині прийшли до влади нові фаворити Системи].
«В українській мові є чудове слово “спаплюжити”.
Саакашвили паплюжив нашу память.
Он плевал в нее.
Плевал туда, где болит.
Он плевал туда, где еще не было деления на порохоботов, юлефанов и михолюбов, туда, где мы все были вместе, плечом к плечу.
Была одна страна, сжатая в кулак, чтобы выбросить на свалку сорвавшегося с катушек завгара.
Он упорно и медитативно расшатывал остатки того, что нас объединяло когда-то.»
[Вибачте, за наступні слова, бо коментувати цю істоту, використовуючи вишукану українську лайку, не вийде. Це, бл@дь, виявляється Саакашвілі «паплюжив» пам’ять і плював на могили Небесної Сотні, а не зграя мародерів-клептократів, чиї харі і статки так стрімко понабухали під час війни, цнотливо прикритої фіговим листочком АТО?! Яка в сраці «одна страна»?! Вигнали «завгара» і замінили його на «шоколадного баригу»? Так, людей об‘єднувала ненависть до Системи, але Система перемогла, підставивши протестуючим для платонічних поцілунків іншу частину дволикого ануса, і загнавши в повну жопу державу загалом! Цілувальники другої половинки сраки себе прекрасно почувають, тому їх душі палають праведною ненавистю до Міхо, який почав народ тикати носом у те місце, куди його (народ) остаточно й навічно хочуть запхати!]
«И вот вдохновленная и опьяненная своей безнаказанностью худоба планирует очередной свой сходняк на 18 февраля.
Думаю, никому не надо объяснять, что это за день.
Он снова решил трахнуть нашу память, как портовую шлюху.
Так вот.
Я очень рада, что ему наконец-то дали с ноги.
Я плохо понимаю, вернее, совсем не понимаю, почему он оказался в Польше, а не в Грузии.
Но я очень надеюсь, если вдруг скажена худоба снова попытается прорвать рогами границу, пограничники будут ̶с̶т̶р̶е̶л̶я̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶к̶о̶л̶е̶н̶я̶м̶ знать, что делать.»
[Це прекрасно – дама майстерно відпрацьовує зарплату, як досвідчена політична курва – шевелінням губами й клацанням пальчиками по клавіатурі…]

14 лютого 2018 р.

***

Сьогодні сонячне затемнення у Водолії, 30-та місячна доба «Золотий Лебідь» і останній день року Вогняного Півня.
Будьте уважні до символів і знаків, зосередьтесь на внутрішньому.
Більше усвідомленого позитиву!

15 лютого 2018 р.

***

Усіх вітаю з роком Жовтого Земляного Песика за Східним календарем! У кого є такий талісманчик від Наталки Новікової – тому пощастить гарантовано!
Зі всіма іншими – ділюся 🙂 Бажаю, щоби цей черговий цикл був успішним для добрих людей, а господар року оберігав нас і наші оселі від усілякої нечисті!
Особливі вітання тим, хто нині святкує Новий рік як своє традиційне свято!

16 лютого 2018 р.

***

Переглянув трішки шоу на ZIK…
Вимкнув, бо почався парасюк. Але я не про рівень політичної дискусії, а про те, що в нашій країні інфорприводи таки створює Міхо. Тільки Порох прибрав свого нелюбого друга, як усі різко активізувалися. Свято мєсто?
Зрештою – нич дивного. Але не зовсім розумію…
Скажімо, Олег Тягнибок згадав закони, зокрема антиолігархічний (признаюся – не читав), який підготувала «Свобода», щось цікаве вповів Наливайченко (то що я встиг почути), але якого дідька Богословська? Шо за некромантія?!
Знову наш багатостраждальний нарід очікує шабаш політичних трупів – восставшиє із ада? На чолі з пупарасом із вилами в руках?..
Проблема не в тому, що Порошенко сильний – він уже списаний (при нагоді нагадаю коли про це писав – то вже часу трохи пройшло), біда в іншому – альтернатив немає. Окрім… Юлі. Я не про свої симпатії – Боже упаси, а про електоральну реальність. І не в потішних соціологічних рейтингах справа…
Ви що, думаєте просто так довірили Юлі промову-молитву зачитати на тім релігійнім сніданю з Трампом? Дзуськи – це знак, намьок. І те, що російський посол нині в Мюнхені навколо Юльці ходив – то вже прицінювався. А порожній зал під час доповіді Порошенка – це символ…
Ні-ні, не забувайте – політичний формат ніц не вирішить і то все до дупи. Але 99% українців того не знає, і з них половина піде на будь-які вибори – така гримуча суміш наївної віри і зомбування засобами масової ідіотизації населення. А з цим потрібно рахуватися.
Теперка у влади найперша задача – кинути ябко розбрату в цю ситуативну опозицію, котра засудила незаконне і брутальне поводження з Міхо. То зовсім не складно. Але навіть цей нестійкий ситуативний союз розуміє – якщо Петя не отримає гарантій спокійної мальдівської старості (наївний!), то піде на все, аби залишитися при владі. А це всім …
Нагадаю, що спільну заяву з вимогою повернення Саакашвілі підписали: “Демократичний альянс”, “Громадянська позиція”, “Народний контроль”, “Європейська партія України”, “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Свобода”, “Рух нових сил” і громадський рух “Хвиля” (Віктор Чумак). Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат Юрій Дерев’янко.
Отже, навіть такий апріорі несумісний політичний формат розуміє – потрібно домовлятися. Більше того – домовленості мають бути публічні та базуватися на певних ідеологічних принципах. Це складно лише на перший погляд. Але ось біда – об‘єктивно вони цього зробити не зможуть. Або зроблять щось декларативне, а це вже не пройде…
Так що не партеся політичним шоу – ліпше читайте файні книжки…
Мітинг? Чому б і не піти – це мітинг МИРНОГО протесту. Нема проти чого протестувати? Ну то не йдіть. Я піду. У Львові. Дадуть слово – щось уповім…
А поки що так тихонько, тільки для вас: політичний формат змін, без зміни світоглядних позицій – гімна вартий. Найгірше, коли вибухне бунт – це не лише розірве країну, але й утопить її в крові…

17 лютого 2018 р.

***

Раз мене обзивають політологом, то вже мушу сказати, чому з того роя не буде ні… бджіл, ні меду.
«Політична система» – це міф, який свідомо чи несвідомо насаджують людям, аби ними маніпулювати. Немає жодної «політичної системи»! Є система маніпулювання людьми в інтересах грошей.
Що об‘єднує «успішних політиків», олігархів і церковних ієрархів? Золоті унітази. Фетишизм. Поклоніння Золотому Тільцю, Мамоні. Чому? Тому, що економіка, політика й релігія є інтегрованими в лихварську систему, і всі, хто говорять про «зміну системи», замовчуючи лихварську складову – лукавлять, або невігласи.
Союз і розвалили заради інтеграції пострадянського простору в цю систему. Тому, що у нас (з 1999 року), що в Росії – центробанки не належать державі. Економіка, політика, релігії – обслуговують інтереси грошей, а отже тих, хто їх контролює. Останніх не так уже й багато…
Вчергове наведу цитату:
«Немає на світі ні пролетарського, ні навіть комуністичного руху, який не діяв би в інтересах грошей (при цьому так, що ідеалістами серед його керівництва цього ніколи не усвідомлюється), в тому напрямку, який грошам бажаний, і настільки, наскільки цього бажають гроші» – писав Освальд Шпенглер у книзі “Сутінки Європи” майже 100 років тому!
Нам просто невідомі праці того ж мудрого юдея Карла Попера, який ще на початку 90-х сказав наступне:
«Суть демократії у тому, що політична влада знаходиться під контролем. Ніхто в рамках демократичних домовленостей не є позбавленим контролю. Сьогодні телебачення володіє політичним потенціалом колосальної сили; цей потенціал практично всеохоплюючий. Це начебто Господь Бог говорить з нами; і є очевидна можливість використання цієї сили на шкоду. Така сила сама по собі є надто великою для демократії, але тим паче демокранія не може допустити, щоби цією силою зловживали… Нею зловживав СРСР. У Гітлера не було повноцінного телебачення, проте всюдисуща пропагандистська машина була приблизно такої ж сили, як телебачення сьогодні. Якщо собі уявити суміщення (Гітлера й телебачення), то його сила була би практично безмежною. Це підштовхує нас до висновку, що справжня демократія не може існувати без контролю над телебаченням…
Вороги демократії ще не зовсім усвідомили силу телебачення. Але коли вони справді зрозуміють що вони можуть вчинити за допомогою цього медіуму, вони найперше скористаються ним у найнебезпечніших ситуаціях. І може виявитись, що супротив уже буде марним…».
Ми НЕ можемо змінити так звану «політичну систему», не змінивши кілька базових принципів, бо не лихвою єдиною. Є ще вищі рівні управління ніж фінансовий.
Свої міркування з цього приводу вже кілька разів викладав, але не буду вас перевтомлювати своєю писаниною 🙂
Гарного усім дня і позитивних емоцій!

17 лютого 2018 р.

***

Тези до виступу 18.02.2018
Я не є членом жодної політичної партії, але впродовж останнього часу відслідковую все те, що відбувається навколо пана Саакашвілі. Тому, протягом лише кількох хвилин, на прикладі діяльності цього політика спробую вичерпно дати характеристику системі влади, яка нині панує в Україні.
Найперше хочу зазначити, що «революція» означає зміну системи. У нас, після Майдану, нічого подібного, на жаль, не відбулося. Обличчя нові, а система стара. Отже.
1. Влада не стала самодостатньою.
Свідчення цьому – це запрошення на керівні посади іноземців, які отримують захмарні для простого українця зарплати, а насправді нічого корисного не роблять. До прикладу: більше року керівником Укрзалізниці пропрацював поляк Войцех Бальчун, заробивши за цей час більше мільйона доларів. Що змінилося на залізниці? Отож. Власне для покращення іміджу влади і був запрошений в Україну Михайло Саакашвілі, який мав на той час реноме успішного реформатора і, що важливо – особистого ворога Путіна. При наданні йому громадянства було зазначено, що це становить державний інтерес України.
2. Державою керують олігархи.
Спробувавши щось змінити в Одеській області, Саакашвілі зіткнувся з жорсткою протидією системи, що не дивно – у нас кожна стратегічна галузь є підконтрольна олігархату. Олігархату ж є підконтрольні практично всі центральні телеканали та більшість ЗМІ – Саакашвілі почали нищівно паплюжити та знищувати його репутацію. Натомість мера Одеси і громадянина Росії, пана Труханова, який розікрав десятки мільйонів, випустили на поруки нардепа з БПП, який у США перебуває в розшуку.
3. Влада не терпить критики та непідконтрольної олігархам опозиції.
Після початку політичної діяльності в якості опозиційного політика, Саакашвілі наштовхнувся не лише на чорний піар, а й на цілковите свавілля: було зареєстровано фейкову партію на ім‘я Михайла Саакашвілі. Двійником Саакашвілі став чоловік, який перед тим мав прізвище… Дарт Вейдер.
4. В Україні Закон не захищає прав і свобод громадянина.
Позбавлення Саакашвілі громадянства України – це порушення не лише українського законодавства, а й цілої низки статей Загальної декларація прав людини. До прикладу, Указ про позбавлення Саакашвілі громадянства, на відміну від Указу про його надання, є засекреченим і його не надали ні на вимогу Саакашвілі, ні на вимогу адвокатів, ні на депутатські запити.
5. Влада чинить беззаконня та вводить громадян в оману.
Незаконно позбавивши Саакашвілі громадянства, влада брехала, що він немає законних підстав повернутися в Україну. Коли ж Саакашвілі публічно повертався, то було незаконно затримано два потяги «інтерсіті», а згодом, при перетині кордону в пункті пропуску Шегині, генерал-прикордонник перекрив Саакашвілі та народним депутатам, які його супроводжували, дорогу і заявив, що перехід раптово заміновано. Чим спровокував так званий «прорив».
6. Влада застосовує насильство проти громадян і політичних опонентів.
З огляду на заяву про замінування кордону – навіть формально не було його порушення. Натомість, по цьому факту було порушено кримінальні справи і почалися викрадення людей з їх незаконною депортацією, а також сфабриковані кримінальні справи. Апогеєм абсурду стало звинувачення Саакашвілі у співпраці з Курченком, який насправді є бізнес-партнером пана Порошенка.
7. Накінець – Влада не мудра – сама підняла рейтинг Саакашвілі та понизила свій. Більше того, репутаційні втрати понесла Україна, як держава.
Таким чином, справа не в Саакашвілі, до нього можна ставитися по-різному, а в тому, що він як лакмусовий папірець засвідчив: після Майдану, система влади в Україні не змінилася. Тому доведеться справу доводити до кінця…

19 лютого 2018 року.

***

Новини клюбу примітивних конспірологів.
На сьогодні в жодного з кандидатів у Президенти немає критичної маси голосів для ефективної виборчої кампанії.
Щоби перемогти діючого Президента, потрібно визначити одного опозиційного, тобто об‘єднатися. Це можливо лише тоді коли дійдемо до критичної межі.
Проте, об‘єднаються і ті, хто за мир будь-якою ціною. По всій Україні 50/50 за компроміс у військовому конфлікті. До прикладу, погодитися, що Крим втрачено.
Але, коли на Південному-Сході більше 60% підтримують таку позицію, то на Галичині це в рази менше.
Тобто мало би бути двоє кандидатів: «компромісний» і «безкомпромісний». Таких немає, а нинішній Гарант намагається бути «і розумним і красивим». Взагалі політичні важковаговики прагнуть догодити електорату «війни» й електорату «миру», тому рейтинги у всіх плюс-мінус 10%. Коливання – в межах похибки.
«Більш войовничі ті, хто сховав своїх дітей в Європі» – це про агресивних виборців. Диванне воїнство…
Але якби то не було – головну фішку майбутніх виборів ще ніхто не вхопив.
А ми про неї розповімо, згодом…

19 лютого 2018 року.

Ці дні 2014 р. я провів у Києві, але не на Майдані, а в ліжку, з температурою 40. Так мало бути – це напівмарево, коли інформаційна реальність змішувалася зі сном і глипанням щохвилини на планшет – що ж там коїться?
Передчуття лиха – таким загалом був мій «майданний настрій» і кульмінація – гарячка в інформаційному потоці Смерті…
Багато писав у ці дні, застерігав… Марно.
Погляньте в тлумачний словник, що таке революція. Задумайтеся на хвильку. Яка, в сраці, революція відбулася? Звиклий двірцевий переворот – ґанстери відтіснили гопників від корита…
Все залишилося, все – розкрадання бюджету, контрабанда, корупція, кумівство, хибнокомпетентність, залежність від геополітичних гравців…
Люди, ви справді вірите, що за ТАКЕ загинула Небесня Сотня?
Особливо огидно, коли пам‘ять загиблих вшановують нинішні мародери-клептократи при владі…
Невже мізки мають бути смертельно вражені алкоголем, або так заплисти жиром чи наповнитись інформаційним лайном, щоби не розуміти елементарного: найкращим посібником ворога є нинішня влада!
І не тому, що там одні сволочі й мудаки, а тому, що СИСТЕМА така – розвалює державу з середини. Олігархічно-охлократична система – коли хитрожопа меншість обирає у владу нікчемність руками зомбованої більшості.
Не тривожте душі невинно убієнних і принесених у жертву людей брехливим пафосом. Майте Гідність – пом‘яніть мовчки і визнайте, що на крові Небесної Сотні прийшло до влади ще більше Зло – цинічніше, підліше, й хитріше…
Можете дратуватися, відфренджуватися, банити, скаржитися – з часом кожен переконається, що як і тоді, кажу нині правду…
А ви спочивайте в мирі, хлопці з Небесної Сотні, дасть Бог – ваші смерті будуть не намарними. Якщо ще нині живі встигнуть прозріти…

20 лютого 2018 року.

***

Агресор Росія – найважливіший торговий партнер України.
Це велика перемога, а хто так не вважає – то аґент Кремля й запроданець.
В минулім році ми експортували товарів на 43,266 мільярда долярів, з яких у Росію на суму 3,936 млрд.дол.США. (проти 3,593 у 2016 р.)
Товарів імпортували на суму 49,598 млрд.дол., з яких із Росії на суму 7,202 млрд.дол. (проти 5,149 у 2016 році).
В минулім році ми експортували на 10,447 млрд. долярів послуг, з них у Росію на суму 3,4 млрд.дол. (проти 3,094 млрд.дол. у 2016 р.)
Імпортували послуг ми на 5,359 млрд. долярів, з яких із Росії отримали на 0,424 млрд.дол. (проти 0,497 млрд.дол. у 2016 р.)
Тобто загальний експорт товарів і послуг з України в Росію у 2017 р. склав 7,336 млрд.дол.США проти 6,687 млрд.дол. у 2016 році і зріс майже на 10%., а загальний імпорт у 2017 році склав 7,626 млрд.дол, проти 5,646 млрд.дол. У 2016 році і зріс на 35%.
Вибрано з офіційного сайту Державної служби статистики України.

20лютого 2018 року.

***

Для всіх зомбованих ідіотів, вкотре змушений повторити:
Я не прихильник Саакашвілі- тому, що категорично проти патерналізму і не зачаровуюсь політиками. Але віддаю належне його відчайдушності.
Поважаю принципи націоналізму, але не вважаю ідолом Бандеру, а тим паче пані Фаріон.
Єдиною армією котра боролася за Україну – була УПА. Але ідеологом УПА був Бульба Боровець, а вже потім Бандера.
Попри це, ніхто ззовні не має права диктувати Україні, кого вона має вважати героєм, а кого ні. А нам варто самим ще розібратися зі своєю історію, бо не все там так однозначно…
Мені подобаються програмні засади «Свободи», але з приємністю банитиму членів цієї партії котрі перетворюють її в секту,
Не люблю Порошенка. І не тому що барига, а тому що він очолює олігархічно-охлократичну систему, котра знищує Україну.
І не має права себе вважати націоналістом той, хто лиже провладні сраки!
Разом з Порошенком не люблю, Гройсмана, Парубія, Кубіва, котрий обвалив гривну, та інших хрунів, незалежно від національності та обрізання.
Більше ніж цих хрунів не люблю порохоботів та ідіотів котрі живуть у мірє дегенаративного Олєшко.
Проте, порядні люди є в кожній партії. Вперемішку з негідниками й ідіотами.
Ніяка Революція Гідності не перемогла, бо її не було. Був протест проти системи, який підмінили нікчемними гаслами євроінтеграції – народ використали і викинули на смітник, наплювавши на могили Небесної Сотні.
Крим здали або продали. Росія – імперія, котра приречена загинути. Росія розв‘язала і підтримує гібридно-громадянську війну.
Мінські угоди нікчемні бо їх не існує. Йде процес поділу України геополітичними гравцями.
Не люблю Путіна, бо він таке самісіньке чмо як Трамп.
ЛНР/ДНР не борються з хунтою і за народовладдя! Народ у більшості там зомбований, а при кориті такі ж 3,14дараси як у нас і в Московіїс
Світом керують не політики і президенти, а гроші та інтереси їхніх власників, тому всі міждержавні протистояння – це верхівка айсберга…
Пишу те що думаю, і завжди пишу конкретно щодо своєї позиції. Не подобається, не цікаво – не читайте. Не розумієте – запитайте. Перекручуєте й тролите – йдете геть із найкращими побажаннями.

21 лютого 2018 року.

***

О! Це прекрасно!
Патріот-прикордонник, який денно і нощно пильнує за цнотою західного кордону, начальник самого Мостиського
прикордонного загону (!) ухвалив рішення не пускати того дикого грузина Міська аж до 14 лютого 2021 року.
Нє-е, це не я звар‘ював, мої кохані. Цитую:
«Голова Мостиського прикордонного загону ухвалив рішення заборонити лідеру “Руху нових сил” Міхеілу Саакашвілі в’їзд в Україну до 13 лютого 2021 року.
Про це Українській правді повідомив речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
“Так. Підтверджую. Дійсно, командир Мостиського загону в межах повноважень прийняв таке рішення, враховуючи обставини порушення кордону М.Саакашвілі в вересні 2017 року та опираючись на відповідні рішення судів”, – розповів прес-секретар.
Він уточнив, що відповідне рішення про заборону в’їзду поширюється на усі пункти пропуску на українському кордоні.»
https://www.pravda.com.ua/news/2018/02/21/7172400/
Тут коментар:
Olha Halabala
Заборонив начальник Мостиського прикордонного загону Говорущак Ігор Андрійович.
Звичайно, без жодного тиску. Все по закону. Просто звичайний начальник прийняв рішення.
СБУ і Генпрокуратура шукають Саакашвілі за «державну зраду», Державна міграційна служба і особиста охорона Порошенка – видворяють з України, а звичайний прикордонник забороняє в‘їзд.
…………………………………………………………………
Що маю о тім усім уповісти? Ніц. Нинька прикордонний начальник, гроза контрабандистів, шоферів на блєхах, нелегальних мігрантів і всіляких грузинів, приймає рішення не пускати в Україну екс-президента Грузії, ворога шановного пана Путіна, якого особиста охорона президента викрала й чартером вивезла за межі держави, «сховавши» від Генпрокурора, кума президента, котрий хтів засудити того страшного Міхо за «державну зраду».
Завтра який начальник ЖЕКу напише постанову, аби забрати у вас помешкання, бо ви посміли у фейсбуці засумніватися у кошерності Святого Безвізу ібн Рошена…
А хулі, м@ск@лі, заздріть: ваш Вова проти нашого Пеці – це просто жалюгідний х#йлик!

21 лютого 2018 року.

***

Новини нашої благословенної країни продовжують наповнювати серця оптимізмом!
Найгуманніший Печерський райсуд стольного града Києва задовольнив у природній і законний спосіб клопотання найсправедливішої Генеральної прокуратури України і звільнив від кримінальної відповідальності екс-міністра фінансів, у буремні часи правління вічнолегітимного Віктора Януковича, кришталево чесного пана Юрія Колобова, у зв’язку із закінченням терміну давності. Ура!
Пан Юрко тєжко ґарував на посаді міністра по грошах з 28 лютого 2012 р. по 27 лютого 2014 р.
Цього достойного чоловіка підозрювали в розтраті якихось 220 млн.грн (за старим, дореволюційним курсом), вкупі з його шанованим керівництвом – панами Азаровим і Арбузовим.
Навесну 2015 року, обнаклепленого Юрка арештовуют на курорті в Іспанії, але згодом гуманний іспанський суд відмовляє в його екстрадиції.
Натомість, восени 2016 року геніальний прокурор Луценко заявив, що з його тезкою може бути підписана угода. Про сексотство.
Видно Юрко в Юрка купив індульґенцію. То є справжне досягнення Генеральної прокуратури – продаж індульґенцій може суттєво підняти рівень життя борців з важким спадком папєрєдніків, через який ми власне ніяк не можемо завершити 144 реформи започатковані нашим вельмишановним Президентом.

21 лютого 2018 року.

***

23 лютого… Не вітаю, не кепкую, розумію. Я анти-служака.
Шаную справжніх вояків, але навіть у військових таборах після Політехніки, разом з колєґами, зуміли потрапити у будівельну бригаду й уникнути муштри. Тому, ще в СРСР не мав піїтету до Дня Радянської армії і Військово-морського флоту.
Водночас, не бачу ніц страшного в тому, що причетні до військової служби святкують це свято молодості. Не можна весь спадок СРСР віддавати Росії! Це, як мінімум, не щиро і не мудро. Адже нині по обидва боки «лінії розмежування», яка кривавим шрамом розділила Україну, вооює багато тих, хто колись разом святкували 23 лютого й пили свої «фронтові» 100грам.
Ба, цілком можливо, що завдяки спільній військовій молодості в рядах Радянської Армії українських і російських генералів, сьогодні й не відбулося повномасштабне вторгнення дружньої країни агресора (саме так Росія трактується чинним українським законодавством).
Ну і в тему львівського «Монументу Слави». Поки в країні немає цілісності й одностайності, щодо стратегії держави, спільних цінностей і єдності в розумінні історії, до тих пір все те, що провокує протистояння всередині Українського народу – є шкідливим.
Коли в правлячій партії купа колишніх високопоставлених комсомольців і комуністів – немає сенсу зносити пам‘ятники. Поки у нас панує радянська бюрократія і совкові органи місцевого самоврядування – до сраки та показушна декомунізація.
Потрібні роки правдивої Просвіти, аби виховати покоління не зомбоване совітською міфологією. А хто його виховає – колишні комуно-комсомольські перевертні, сексоти, які свого часу, за вказівкою кураторів з КДБ, попролазилий поочолювали всі національні рухи та організації, починаючи з Народного Руху України?
Тому, на цьому етапі, потрібно розвіювати історичні міфи, а не давати політикам до рук знаряддя маніпуляцій. Невже тисячі смертей – це погана наука?
Як це робити? До прикладу: на самому монументі розмістити інформацію про те, як, коли й чому він встановлювався; написати, що не було жодної «вєлікой атєчєствєнной», а було зіткнення двох імперій на чолі з геніально-божевільними й уміло маніпульованими вождями…
Можливо варто створити музеї так званої «епохи тоталітаризму», хоча, якщо себе не обманювати, ми якраз і занурюємось у темні часи такого тоталітаризму, який навіть не снився антиутопістам…

23 лютого 2018 року.

***

Зареєструвався в твіттері – ше там мене бракувало. Але пишут люди ріжні бздури, то шо – не маю і я права? Ось читаю пана Порошенка, що «Укрзалізниця» та «General Electric US” уклали контракт на мільярд долярів. Перемога? А-я. Моцна перемога. Всі порохоботи ся тішат. Контракт передбачає постачання та модернізацію існуючих локомотивів. Але якась «уругвайская развєдка» в коментах під хвалебним твітом пана презеса пише, що GE – то насправді казахський завод «Локомотив Курастыру Зауыты», 50% акій якого справді належать GE, а ще 50% російському Трансмашхолдингу.
Такі да, ця американська компанія активно працює в Росії, і, як ся пише на її офіційнім сайті: «GE работает над реализацией плана инвестировать до 2020 года $1 млрд в нефтегазовый, энергетический и транспортный секторы РФ.»
Файна штука той сер Твіттер, буду ся вчив у нім шось мудре й переможне писати, як наш президента. Головне жи там коротко – пальнув кілька і слів і юж Параню по коханю.

https://mobile.twitter.com/Yuriy15422872/status/967466061393219584

 

24 лютого 2018 року.

***

Рефлексії.
Їхав удень з таксистом, який рік відбув у так званім АТО. Чоловік позитивний, виважений, одружений – жодних ілюзій ні щодо нашої влади загалом, ні щодо наштампованих генералів зокрема…
Товариш мав проблеми з підвищеним цукром – приймав довший час ліки. Безуспішно. Поки не почав уживати такі самі, але куплені не в нас, а у Польщі. Цукор швидко нормалізувався…
П‘яний генпрокурор з сокирою, який обматюкав протестувальників під своїм маєтком і щось там понищив – це вже точно. Думаю, що й побиття його охороною активістів – це теж правда. Ну і що – народ це «схаває», а хтось вимагатиме доказів і вважатиме, що то всьо плітки…
Апеляційний суд бід вигуки «Ганьба!» залишив на волі Труханова.
Установа під брехливою назвою Нацбанк України вже пів року без голови. Повідпочивавшу десь по офшорних островах пані Гонтарєву начебто мають заслухати в четвер у парляменті. Сподіваюся її добре охороняють…
Чесно, немає сенсу писати про це все. Так, звичка. Мабуть шкідлива…
Ага. Ось уже й ілюстрація наспіла…

27лютого 2018 року.

***

Так протест чи провокація?
Ніх…я, перепрошую не навчив ні Майдан, ні Небесна Сотня, ні війна. Значить все заслужено, хоча до крику шкода тих, чиї рідні загинули за мільярд Яйценюка, чергову віллу Авакяна в Італії, офшорний бізнес Пораженка в братній Московії та інші фінансово-бізнесові здобутки «Переможців «Революції Гідності»…
Шукав відео з «тячівськими хлопцями» на сторінці в пана Грішина. Не знайшов, може хитрий Сьома й видалив. Але є на сайті: http://transkarpatia.net/…/94387-tiachvsk-aktivsti-podalisi…
Но, послухайте самі, що мовить цей файний легінь, бо я тупий – не дігнав. І мені до сораки, ще раз вибачте, що Грішин і Зімін начебто підтримують РНС. Це – проблеми РНС. А для мене ці два у…ки як були провокаторами так і залишаться, незалежно від того під чиї прапори стануть і що будуть співати.
Я не політик, тому маю розкіш називати гімнюків гімнюками – подобається це комусь чи ні.
Про Майдан як «Проект чи провокацію» писав ще в груді 2013 року. Застерігав, попереджав. волав… Тому, перепрошую, маю право писати й нині: розрізняйте політичні акції та провокації. Ніц немаю проти тих протестувальників які вчора зчепилися з ментами – багато з них цілком щирі люди, як і ті, котрі вийшли на Майдан. Але їх знову використовують! Точнісінько як тоді, коли це написав:
«Тому, коли будь-яка політична повія на сцені Майдану, дегенеративному шоу чи з трибуни у сесійній залі, заявляє якусь мету – вимагайте у неї наступне:
1. Конкретики. Скажімо та ж відставка уряду – в який спосіб, послідовність дій, термін виконання і хто відповідальний.
2. Власного розуміння. Навіщо ця мета? Поставити своїх “розпилювачів”? Так пиляти вже нічого! Тому має бути не просто заміна уряду, а заміна задля порятунку економіки України, а на це вже має бути Програма дій. Вона є?
3. Відповідальності. Обраний кошовий отаман чи гетьман, на термін дії своїх владних повноважень, ці повноваження мали фактично не обмежені. Потім наступала розплата. Часом у вигляді почестей, а бувало і зі смертельним результатом – якщо вождь виявився не тим за кого себе видавав».
(детальніше тут: http://vgolos.com.ua/…/maydan_proekt_chy_provokatsiya_12598…)
В чому різниця між тими шоу, що влаштовують провокатори і акціями політичного протесту, на кшталт тих, котрі організовував РНС? Можна сперечатися з баченням реформ паном Саакашвілі, але ті, хто були в Грузії підтверджують – таки ці реформи були. Тож його програма дій та політичні вимоги, підкріплені минулими досягненнями й політичною позицією – це одне, а спіч того хлопця з Тячево чи Хуцпа від Зіміна-Грішина – це зовсім інше.
Тому, не погоджуючись повністю з нині озвученими ідеологічними засадами РНС, я визнаю їхнє право на протест, оскільки вони принаймні намагаються відповідати вищезазначеним трьом вимогам: конкретиці, розумінню й відповідальності.
А вся демагогія недовчених «парасюків» і «гройсманів» закінчиться вже «Небесними Легіонами» і кінцевим розвалом держави.
Не дискутуватиму. Міркування на цю тему намагався розжувати в десятках публікацій. Зрозумійте одне – все дещо не так як вам малюють ЗМІ належні ворогу страшнішому ніж Путін зі всім своїм ФСБ – олігархату, який нині очолює пан Порошенко,

28 лютого 2018 року.

Залишити відповідь