Листопадові рефлексії (3)

Вранці, в традиційних львівських корках, з перекошеними «маршрутками» та автохамами, радейко просто зґвалтувало мізки «Днем Гідності та Свободи».
Цікава у нас совкова традиція – святкувати те, чого немає. В Союзі святкували «Велику Жовтневу соціалістичну революцію», яка змінила деморалізовану владу прогнилої Російської імперії на владу люмпену та містечкового юдейства. Заради ефемерних ідеалів, під масонськими гаслами, народи імперії успішно самознищувалися. Ця вакханалія дещо припинилася аж після Другої світової війни, яку радянська пропаганда перейменувала у Велику Вітчизняну.
Сама війна, її цілі та наслідки, теж нічого не мали спільного, ні з ідеологічними гаслами Третього Рейху, ні з партійною пропагандою радянських комуністів. Як і під час, і опісля революції, так і під час, і опісля Другої світової, люди вірили в різні міфи, котрі давали їм змогу якось пояснити абсурд тотального знищення собі подібних і виправдати свою в тому участь.
Наслідки полярного зомбування, ми пожинаємо й по нинішній день. Але полюси «Сталін» – «Гітлер» є такими ж брехливими псевдоальтернативами, як і «комунізм» та «капіталізм».
Брехнею є й те, що ми «здобули» Незалежність. Нам її позичили. Заради мирного розвалу СРСР та доларизації 1/6 суші. Жодних благих намірів – кривавий розвал СРСР був на цьому етапі просто невигідний.
Це стосується і новітніх «революцій». Особливо тієї, яку назвали «Революцією Гідності». Сотні тисяч вийшли проти системи, а їх енергію каналізували стоянням, скаканням і гаслами «євроінтеграції». В результаті нинішня влада мародерів-клептократів сакралізує себе, зомбуючи народ «перемогою», якої не було.
Як тут не згадати Талькова:
Покажите мне такую страну,
Где славят тирана,
Где победу в войне над собой
Отмечает народ.
Покажите мне такую страну,
Где каждый – обманут,
Где назад означает вперед,
И наоборот.
І «страна» вже не та, і народ начебто змінився, а ні, все як було – святкуємо перемогу над собою. Система перемогла, цинічно наплювавши на могили Небесної Сотні та легіони загиблих у ґешефтній війні, котра АТО.
Недаремно дідусь Конфуцій закликав називати речі своїми іменами. Імена – це символи. Фальшиві символи формують таку ж фальшиву реальність. Будьмо мудрі власним розумом і прислухаймося до свого серця – це єдине, що вбереже від наступних помилок, ціною яких буде втрачене майбутнє наших дітей та онуків.

21 листопада 2017 року.

***

Вибачте, але з провладних меседжів склалося враження, що Небесна Сотня загинула за Безвіз, уряд Гройсмана, і 144 реформи Президента. І ще надто багато пафосу. Не вірю. Стало якось сумно…

21 листопада 2017 року.

***

Розмовляв з керівником однієї виробничої компанії, потрібно було його спеціалістів. – Не відповідають на дзвінки, – кажу. – Мені теж, – чую у відповідь, – мабуть вже в Польщі. Безвіз…
У нас люди збіднілі, дорого за роботу платити не можуть, а майстри хочуть заробляти як »в Польщі». Відтак робочий люд мігрує на захід, ціни на внутрішньому ринку ростуть, одночасно з ростом дефіциту працівників. Підприємливі відкривають бізнес у Польщі – більше грошей, стабільні правила гри, хоча на ринок вийти не так і просто…
Розмовляв ще з чоловіком, який на заробітках у Москві. Каже, що корінні москвичі недолюблюють Путіна і, здебільшого, з симпатією ставляться до України. Панаєхавші, зворотньо, – в більшості люблять свого вождя і до українців не дуже доброзичливі. Але у всіх русскіх спільна проблема – кавказько-мусульманський контингент, який, за мовчазної згоди влади, заповнює сталіцу. Чоловік хоче повернутися, але ще планує трохи попрацювати – тут у нього на утриманні старенька мати, яка на свою пенсію просто не виживе…

22 листопада 2017 року.

***

Курва, може то виїхати в Індію, зашпортатися десь межи малпи, або залізти на вершину гори, чи пірнути в джунглі…
Шо, всі адекватні вже виїхали?
http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/22/7162958/

22 листопада 2017 року.

***

«Слава Київській Русі – Новоросія сосі» – з такими «патріотичними» гаслами останнім часом ходять Ужгородом «націоналісти». «Націоналісти» взяв у лапки свідомо, тому що публічна бидлячість з використанням матірного сленгу – це більше подібне на кремлівських «шатунів», а не на патріотів України. Чекаємо відповіді «мадярських патріотів», адже Кремль, зазвичай, фінансує обидві сторони, заради потрібного результату…

 

22 листопада 2017 року.

***

Якщо уважно переглянути дані етнографічних досліджень, то легко переконатися, що міста Галичини були переважно польсько-єврейськими (взагалі ніґди в Галичині не вживали «єврей», але мушу писати бо АДміністрація Фейсбука зашле на місяць до карцеру), а села, де власне й проживало корінне населення – українськими. До прикладу, в Перемишльському повіті, який нині знаходиться в Польщі, мешкало 157370 чоловік. З них 77925 – це українці, 2200 – українці з польською мовою, 47745 – поляки, 3860 – польські колоністМ; 4475 – латинники; 21065 – євреї; 100 – німці та інші. Але, якщо взяти повітову столицю, Перемишль, то там з 54200 мешканців, українців було лише 7230 чоловік, поляків 26470, а євреїв 18400.
Після повоєнного поділу українських земель між Польщею та СРСР, міста стали українізуватися, бо завезти таку масу «обслуговуючого персоналу» та «пролетарів», для радянських окупантів просто не було можливості.
Тому всі процеси, які спрямовані на знищення села – це, водночас, і знищення нації. Нинішня псевдо-децентралізація та створення ОТГ – це теж фактичне знищення села, замість його відродження. А ось та шалена й незаконна забудова Львова – це знищення одного з урбаністичних форпостів українськості.

______________________

Перед ll Світовою, у Львові мешкало: 320300 чоловік; з них 41900 – українці; 9200 – українці з польською мовою; 163200 – поляки; 102200 – ж#д#; 3800 – німці й інші. З дослідження Володимира Кубійовича «Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 року.

26 листопада 2017 року.

***

Троха вам наніч еротіки напополам з політікою.
Ми ся рухаємо в Европу сємімільнимі шагамі. Каждий політик муси бути троха збоченцем, або залишити за собов еротичний слід, аби потім гідно піти у відставку!
Британский міністр оборони, певні не хтів бомбити Північну Корею. Але ж не відправлять хлопа у відставку з тієї причини – перед світом якось невдобно.
Для того є секс-скандали. Згадала якась діваха, шо двайціть літ тому, пан міністр лапав її за коліно. За коліно, Місько (Місько – то наш Карл)! Але того було доста, аби хлоп ся розкаяв і каже: всьо, визнаю, вчинив аморально і не маю права займатися обороною Британскої корони!
Пан Кубів, зважаючи на високу толерантність українців до всіляких сексизмів, учинив радикально: влапав панянку за груди і то зазнимкував. Добереться до нього Сітнік (того шо Ситником зробили) з НАБУ, задокументує аферу з обвалом української гривни, і скаже: а ходи но сюди, пане міністре, розкажи любєзний, як рефінансом десять мільярдів долярів розісрав, скілько тобі прилипло і з ким ся ділив? Всьо, ми майже в Европі, тож не пасує так-во йти у відставку, коли смаленим запахне. І тутечки пан Кубів дістане з архіву то фото і скаже: каюся, согрішив, біс з комсомольскої юності попутав, тому прийміть мою відставку. А шо вже далі хлопа чіпати, коли він опинився на маргінесі…
Мудрий хлоп, Кубів, мудрий. Комсомольско-банкірска школа – то є сила!

28 листопада 2017 року.

***

Порох тремти! Дух одвічної стихії повстав проти Тебе!
___________________________________________________________
– Ви страждаєте манією величі?
– Ні, я нею насолоджуюсь…
___________________________________________________________
Ну шо, за Зеника!? Будьмо!

29 листопада 2017 року.

***

Все у нас прекрасно.
Ну, не лише у нас, там ось корейський пуцьвірок міряється з дідом Трампом ядерними піпіськами – ось-ось шось полЕтить на голови безпечних янкі…
Хоча, так собі міркую: сценарій передбачає зони керованого хаосу, а ось чи шляхом Третьої світової в ядерному форматі – то не факт.
Але то таке. Ніц ми на то не впливаємо. Хіба своїм внутрішнім станом. Тож більше гумору – грандіозне всесвітнє шоу розпочалося…
Але тутка в себе, ми таки щось зробити можемо. Ні-ні, я не закликаю стати в ряди прєдводітєля «Духу одвічної стихії» і йти мочити Порох. А? Порох має бути сухим.
Але провентилювати свої мізки таки варто.
Пропагандистська машина Петра Олексієвича працює чудово! Я не про ті дешеві трюки для лохів, якими годують маси заслужені працівники клавіатури, а про змісти. Просто чудесно, яка блискавична реакція на всіляких «вакарчуків», «зєлєнскіх» і прочіх «рабіновічів», а весь сенс цієї метушні – в БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНОСТІ.
В УБИВСТВІ НАДІЇ – Надію на заміну прикоритних «переможців «Революції Гідності», хочуть замочити при самім корені. Ну, достеменно як Савченко. Чи як бідолашного Саакашвілі, якого пошановувачі чоколядового ануса намагаються вже цілком спаплюжити і виставити таким собі міським божевільним.
Я ж недаремно попереднім дописом навів нашу з Назаром Мухачовим бесіду про медіа-кілерів. Українцям стріляють просто в мізки. Чи то невідомими науці рошенівськими променями, а чи випорожненнями шоколадної маси просто в черепні коробочки – не знаю. Подивився краєм ока, як прекрасні теле-діви мочили Міхо, буквально як Путін – в сортирі власного невігластва та святого переконання у своїй правоті. Лю-ю-юдоньки! Та «Свати» то просто невинна забавка!
Це гірше вибіркового правосуддя. Бо вже нині ЗМІ вирішують: хто ворог, хто друг, хто герой, а хто зрадник, хто кого куди і хто кому «рабіновіч». А віддані системі люди в мантіях, просто це все благословляють іменем страшного демона, якого чомусь обзивають Фемідою…
Країна абсурду: СБУ обшукує детективів НАБУ, ну і далі – хто там кого й куди, вже ніхто не розбере. Влада без бою здається ожеледиці, а хоче перемогти московського монстра. Насіров вітає з річницею Майдану, а на річницю побиття студентів, знову когось п#здять, перепрошую, в центрі Києва! Людей викрадають, і помахом чарівного чупа-чупса перетворюють з героїв у зрадників! Закон глибоко в тому анусі, який лижуть ті, каму харашо, а народ готовий стати під знамена воїнів світла – Парасюка, Семенченка, Соболєва та пана Зеника.
Те, що міністр Кубів влапав за цицьку якусь невинну в содіяному кобіту, нарід хвилює куди більше, ніж те, що цей пан в#їб@в особливо цинічно кожного українця, обваливши в 2014 році гривну своїм скаженим «рефінансом».
І це прекрасно, бо у нас Ерос долає Танатос, а значиться ми за мир во всьом мірє. Тілько уві сні. Ми спимо, а нас грають – схід, захід і шоколадний центр. Така собі мирова груповуха…
Всьо, треба спати, бо останнім часом чудасія сниться і сильно турбують справи в Гондурасі. Най і вам насниться шось файне, тілько не беріть дурне до голови і щось важче автомата до рук! Надобраніч!

30 листопада 2017 року.

***

 

Залишити відповідь