Кінець Україні початок

Розділові знаки на ваш розсуд. Де вихід, або ІНШІ підходи. В контексті тематики, заданої ВГО “Інші” (дивитися тут: https://www.facebook.com/InshiiDrugieOthers/?ref=ts&fref=ts)
Отже, для початку, незручні факти і висновки.

Одне з визначень держави – “це особлива форма організації суспільства з визначеною територією, економікою, політичною владою.” (Вікіпедія)
Стаття 1 Конституції України гласить: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Україна сьогодні не відповідає жодному з критеріїв держави: територія не визначена, економіка взагалі визначенню не підлягає, влада у нас не політична, а олігархічно-охлократична. Остання – це коли хитрожопа меншість обирає нікчемність руками зомбованої більшості.

Незалежність ми де-факто і майже де-юре втратили в квітні 2014 року:
“Можна константувати, що перемовини в Женеві де-факто легалізували анексію Криму та військову присутність Росії на сході, а також відібрали в народу України право самостійно обирати своє майбутнє. Період незалежності закінчився?”
(http://vgolos.com.ua/blogs/zheneva_kinets_nezalezhnosti_142975.html)

Суверенітет грубо й цинічно порушено, демократія – повна фікція, людей загнали в злидні, а згадка про “право” викликає гірку посмішку…

Конституція України не виконується цілком і повністю (детальніше тут – http://yurko.info/держава-без-конституції/)

Вважати ознакою держави обраний олігархічними засобами масової ідіотизації (ЗМІ) населення парламент – смішно. Тим паче, обраний у той час, коли згідно Конституції та законів України мав діяти особливий правовий режим – воєнний стан, під час якого будь-які вибори є заборонені.

Вважати ознакою держави двох напівлегітимних президентів, чи совєтські органи місцевого самоврядування – абсурдно. Детальніше тема розкрита за цим посиланням:
http://vgolos.com.ua/blogs/legitymizets_198819.html

І не варто верещати, що висвітлення подібних фактів – це гра на руку ворогу. Ворог прекрасно все знає. Достатньо прочитати відкритого листа гаспадіна Глазьєва до пана Луценка: http://www.glazev.ru/econom_polit/495/

А ось власне ТАКА система влади та напівлегітимність усіх державних інституцій і є стратегічними союзниками ворога. В тому числі й на зовнішньополітичній арені. Одразу скажу слабим умислово, котрі вважають, що ми мусимо терпіти оцю клептократичну владу, бо #путіннападе: ми повинні відновити конституційну державність і тоді НІХТО не наважиться напасти.

Власне колись розмовляли на цю тему з “іншим” генерал-лейтенантом Юрієм Думанським (на фото нижче) і дійшли згоди, що 8-ми мільйонна армія вільних та озброєних людей, створена за швейцарським (насправді козацьким) взірцем, відіб’є будь-кому бажання зазіхати на українську землю.

Три роки війни, а такої армії нема. Чому? Тому що вільні та озброєні люди не терпітимуть над собою це нікчемство, котре зветься “українською владою”. Тож українська військова могутність однаково страшна як московським карликам, так і “переможцям Революції Гідності”, як цинічно люблять себе величати нинішні напівлегітимні.

З поганими законами й хорошими посадовцями цілком можна правити країною, але якщо посадовці погані, то не допоможуть і найкращі закони – говорив Отто фон Бісмарк. В Ізраїлі 13 основних законів, але юдеї можуть пишатися своєю національною державою. У нас 161 стаття Конституції та ще й Перехідні положення, а при владі казна-хто і держави практично не існує.

Про законодавчий хаос і писати не хочеться. Одразу згадуються слова Лао-Цзи: коли множаться закони й укази, зростають розбої та грабежі. Як у воду чоловік дивився!

Тому зграя, котра грабує український народ і поповнює вкраденими мільярдами офшорні рахунки, вже давно приготувала собі затишні куточки десь у європах-америках, як їхні “папєрєднікі” в москвах-ростовах. Хоча й папєрєднікам “безвіз” був не потрібен – як і нинішні, вони володіли не лише паспортами інших держав, а й маєтками по всьому світу.

Але для нинішніх розклад дещо змінився – їх можуть принести в жертву. Наведу аналогію з так званим “Великим терором”. Зверніть увагу на список організаторів Голодомору (див:
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Список_організаторів_Голодомору) і перегляньте біографії його фігурантів – більшість було страчено у 1937-38 роках. Катів знищили інші кати – таким чином замітали сліди геноциду українського та інших народів СРСР його імперською верхівкою. Чому б, підготувавши Україну до продажу та позбавивши український народ належних йому багатств, тепер не призначити офірних цапів, аби вцілілі залишки населення нео-колонії задобрити та зробити їх лояльним до нових хазяїв?

На відміну від “папєрєдніків”, нинішні це розуміють і тому намагаються “кураторам” вгодити. Але мають проблему. Знаєте, як в анеґдоті: і знаю що Сірко, і бачу що Сірко, а перестати срати не можу. Хто не знає – це коли на полюванні на ведмедя, пес Сірко наскочив ззаду на свого господара… Так ось: нинішні знають, що красти більше не можна, а зупинитися не можуть.

“Держава існує не для того, щоби перетворити земне життя в рай, а для того, щоби перешкодити йому остаточно стати пеклом” – говорив Микола Бердяєв. У нас життя поступово перетворюється в страшне і гротескне у своїм божевіллі пекло…

Все так зле? Ні. Все чудово. Власне на позитиві хочу продовжити започатковану “іншими” дискусію. Кілька тез:

Україні, як державі окупованій олігархічними кланами, таки кінець. Питання часу не стоїть. Стоїть питання: якою ціною і що далі.
Лише ми самі можемо визначити подальший вектор розвитку з нинішньої точки біфуркації – в конституційне перезаснування держави, або в її кривавий розпад. Другий сюжет з нетерпінням очікує “Кремль” – він дещо продовжить його нікчемне існування.
Насильна зміна влади – це швидкий і кривавий кінець. Подальше існування злочинної та антиконституційної системи влади – кінець повільний і дуже болісний. Отже, об’єктивно у нас один вихід – самим ставати владою.
Мирний і жорсткий спротив потребує мужності й усвідомлених зусиль. І це природньо – хвороба задавнена, тож процес лікування триватиме довго. І цей процес має розпочатися з моменту усвідомлення хворим свого стану.
Нам не потрібно проходити довгі й нудні стадії розвитку класичних “західних демократій” – маємо шанс одразу перейти до нової моделі світоустрою, в якій поняття держави набуде зовсім інших сенсів.
Україна є форпостом природньої економіки, яка прийде на зміну лихварській системі. Цей процес неминучий – як світанок після найтемнішої ночі. Інше питання – скільки людей зможе здійснити Перехід.
Нікуди не потрібно спішити, бігти й робити різкі рухи. Тільки усвідомлення реального стану речей та об’єднання на підставі спільних цінностей заради природовідповіднього майбутнього. А життя саме підкаже коли і як діяти.

Розумію, що скерував увагу в дещо іншу площину, ніж запропонована дискурсом. Але, для того, щоби зламати нав’язані нам сценарії та псевдоальтернативи, і необхідно застосувати ІНШІ методи та підходи. І напрацьовувати їх потрібно разом, щоби розділові знаки розставити наступним чином: Кінець. Україні початок!

Залишити відповідь