“Золотий дощ” Андрія Івановича

Ні-ні, фу, як ви могли таке подумати?! Пост не про то збоченьство що на картинці (хоча?) а про бабло, яке ся сипе на голову сонцесяйного з львівського комунального майна. Не так давно Анатолій Семенюк навів цифру ймовірних зловживань самонемічної команди на львівськім комунальнім майні. Так скромно – пів мільярда долярів. Детальніше тут:

Але стілько грошей недоотримав львівський бюджет ще станом на 2013 рік .
А що нині? Сьогодні комунальною сферою міста завідує пані Свистун.

“Бізнес-інтереси начальниці управління комунальної власності Львівської міськради Інни Свистун, а відтепер і депутата Львівської облради, ведуть у рекламну сферу. Нагадаємо, з 2007 по 2013 роки Інна Свистун працювала директором комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» Львівської міської ради, що наглядає за зовнішньою рекламою у місті.
Отож, чоловік Роман Свистун є співвласником рекламної компанії ТОВ «Золотий дощ». Ім’я його партнера невідоме, воно заховане за офшоркою «Терра Есетс Інк.», зареєстрованої на Вірґінських островах.
Ще одне підприємство, що діє в сфері реклами та належить подружжю Свистунів, – ТОВ «Позитив Плюс». До статутного капіталу фірми Інна Свистун внесла задекларовані у 2014 році 114 грн, її чоловік – 260 грн. Менеджментом обох підприємств займається чоловік депутатки. Також він є керівником ВАТ «ЗНКІФ “Народний Капітал”». Загальна сума статутних внесків Романа Свистуна – 6500 грн, а на його банківських рахунках лежить більше 50 тис. грн. А все ж, Інна Свистун не задекларувала жодної копійки доходів членів сім’ї: ні заробітної плати, ні дивідендів, ні процентів – прочерки у кожному з рядків.

http://lviv.nashigroshi.org/2015/11/19/z-chym-pryjshly-samopomich-i-svoboda/

“У 2016 році депутат Львівської обласної ради Інна Свистун задекларувала зарплату, автівку, квартиру та майновий комплекс.
Про це йдеться у її декларації про доходи, опублікованій на сайті Львівської міської ради.
У минулому році Інна Свистун задекларувала: 155 089 грн – зарплата у Львівській міськраді на посаді начальника управління комунальної власності, 27 293 грн – допомога на дитину.
Натомість у 2015 році вона заробила 102 080,18 грн загального доходу, з якого заробітна плата складала 81 518,41 грн, матеріальна допомога – 5 308,25 грн, допомога на дитину – 15 253,52 грн. У 2014 році чиновниця міськради отримала 95 737,09 грн.
Її чоловік, Роман Свистун у 2016 році задекларував: 352 194 грн – дохід від підприємницької діяльності та 3 601 грн – проценти. Зазначимо, у декларації Свистун за 2015 рік у доході членів її сім’ї було вказано лише 124,57 євро, які родина Свистун отримала з Ірландії.
Із нерухомості Свистун має квартиру площею 178,4 кв.м у Львові та вартістю 104 490 грн. Також разом із Наталією Дубневич, дружиною народного депутата Ярослава Дубневича, вона є співвласницею будівлі та споруди майнового комплексу на 292,5 кв.м у Львові, вартістю 212 800 грн.
Роман Свистун з 2010 року володіє квартирою у Львові площею 40,6 кв.м та вартістю 110 000 грн. Також він є власником 25% квартири у Львові площею 48,8 кв.м.
Натомість у декларації за 2015 рік Інна Свистун не подала майно членів її сім’ї, однак у 2014 році чоловік задекларував ще й земельну ділянку на 624 кв.м.
Чиновниця має авто Hyundai Tucson 2007 року випуску та вартістю у 157 400 грн. Також вона володіє 30,5% капіталу ТзОВ “Позитив Плюс” (114,18 грн), а Роман Свистун – 69,5% у цьому підприємстві, що становить 260,62 грн. Він ще ще задекларував вкладені 6 240 грн або 39% від всього капіталу ТзОВ “Золотий Дощ”.
Рахунків у банках та готівки у Свистун та її чоловіка немає, проте у 2014 році її чоловік тримав у банку 52 956,74 грн.
Зазначимо, Інна Свистун, начальниця управління комунальної власності Львівської міської ради, на місцевих виборах у 2015 році була обрана депутатом та очолила фракцію “Самопомочі” у Львівській обласній раді…

https://varianty.lviv.ua/42382-svystun-razom-z-druzhynoiu-dubnevycha-trymaie-mainovyi-kompleks-u-lvovi

Як бачимо все доволі скромно й зрозуміло. Окрім таємничого офшорного співвласника Товариства “Золотий Дощ”, в якому Інна Свистун працювала головним редактором з 1997 по 2007 рік. До речі, з 1995 по 1997 рік вона працювала менеджером з промоції “Радіо Люкс”, а це означає, що історія співпраці з Андрієм Івановичем у неї дуже довга…

А ось що пані Свистун розповідає про свою нинішню роботу:
“Протягом останніх півтори року ми працювали над розробкою програмного забезпечення, яке б дозволяло інформацію по кожному об’єкту занести в єдину базу даних, де поряд з характеристиками об’єкту, буде його фотографія, технічний паспорт, інформація про реєстрацію права комунальної власності, а також інформація про інвентаризацію, всі акти обстеження…”
(http://city-adm.lviv.ua/news/city/municipal-property/238891-stanom-na-sohodni-v-reiestr-komunalnoho-maina-vneseno-ponad-1-tys-obiektiv)

Напрямок цілком вірний. По суті мова йде про інвентаризацію майна львівської громади. Але, поки управління працює над інвентаризацією, це майно просто цинічно розкрадається на підставі підроблених документів та … судових рішень!

“В листопаді 2016 року управління комунальної власності виявило, що приміщення, які перебували у комунальній власності, перебувають у праві приватної власності фізичних та юридичних осіб…
Загальна площа таких викрадених приміщень становить близько 4000 кв. м.!

http://lvivexpres.com/news/2017/03/29/76035-miskradi-lvova-nazvaly-vrazhayuchu-sumu-vkradenyh-kvadrativ-komunalnogo-mayna

І тільки нещодавно “Галицький районний суд Львова в межах кримінального провадження арештував 24 нежитлові приміщення, незаконно виведені з комунальної власності на користь приватних осіб. Таке рішення опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень…”
(http://portal.lviv.ua/news/2017/05/08/politsiya-areshtuvala-vkradeni-z-pid-nosa-chinovnikiv-24-primishhennya-u-lvovi-gotuyetsya-vruchennya-pidozri)

До цього часу наші “найчесніші” судді зволікали з накладенням арешту, а нотаріуси й далі переоформляли вкрадене у львівської громади майно! 4000 метрів квадратних, які тихенько, через нотаріусів та суддів, перейшли у власність аферистів, якось інформаційно втопилися у львівськім смітті…

А знаєте що є спільного в львівського комунального майна та сміття?
За десять з гаком років сонцесяйного керівництва містом, що на одному, що на другому, зухвало й цинічно заробляли нечисті на руку чиновники та бізнесмени. Базова підстава такого шахрайства – це відсутність обліку! Ми не знаємо достеменно ні скільки НАСПРАВДІ сміття продукує Львів, ні яким комунальним майном володіє! Совпаденіє?..

Які схеми застосовуються для неймовірного збагачення самонемочі за рахунок зачарованих сонцесяйним блиском львів’ян, гарно демонструє коментар до однієї з вищенаведених публікацій:

“Львівська міська рада сама краде неізольовані нежитлові підвальні примінення в старому житловому фонді, які, відповідно до закону, належать на праві спільної сумісної власності всім співвласникам будинку. Для таких оборудок посадовці управління комунальної власності та працівники обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” ще в 2005 – 2010 роках незаконно приватизували багатоквартирні будинки старої частини Львова, не зважаючи на те чи приватизовані в них квартири, чи ні. А потім кажуть – “раз будинок у комунальній власності, то і нежитлові приміщення є комунальною власністю. Така “прихватизація” встановила подвійне право власності на квартири мешканців, сходові клітки, комори тощо, що не передбачено законодавством. Не зупиняє цих пройдихвістів ані норми Конституції України (п. 7 статті 92), ані законів України, зокрема ст. 8 “Про приватизацію державного житлового фонду”, відповідно до якої у власність органів місцевого самоврядування можуть передаватися тільки ті нежитлові приміщення, в яких є підприємства комунальної галузі , магазини, аптеки тощо. Тобто приміщення, які є ізольованими від житлової частини будинку. Всі інши приміщення є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку (ст. 382 Цивільного кодексу України). Доречи, призначення нежитлових приміщень визначається технічним паспортом на будинок.
На підтримку таких оборудок залучаються місцеві суди. Особливо в цьому їм допомагає Франківський районний суд Львова у спарці з Апеляційним судом Львівської області.”

Пригадуєте, як пан Садовий взяв у власність “львівської громади” цілий аеропорт ? Нагадаю:

“А потім — “Рішення № 973 від 04.08.2006 Про оформлення права комунальної власності на об’єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу на вул. Любінській, 168″.
“З метою захисту інтересів територіальної громади м. Львова, враховуючи ухвалу міської ради від 06.07.2006 р. № 92 “Про надання згоди на передачу цілісних майнових комплексів ДАП “Львівські авіалінії” та ДП “Міжнародний аеропорт “Львів” по вул. Любінській, 168 у власність територіальної громади м. Львова”, керуючись ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” etc, etc, etc, виконавчий комітет вирішив: Залізничній районній адміністрації оформити та зареєструвати у встановленому порядку право комунальної власності на об’єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу на вул. Любінській, 168, що належать територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради: адмінбудинок (штаб) під літерою “КI-2” загальною площею 1611,5 кв.м, адмінбудинок аеродромної служби під літерою “Й-2” загальною площею 260,0 кв.м,…” (далі — перлік ще близько 100 об’єктів загальною площею 28 731,4 кв. метра. — Авт.)… включно з готелем “Тустань”. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови. Міський голова А. Садовий”.
Скільки десятків чи навіть сотень гектарів державної землі можна закріпити за цими об’єктами – питання до прокуратури, відділів архітектури і землевпорядників. Зазначимо, що на момент підписання цього документа пан Садовий лише четвертий місяць керує містом, але вже вважає сам цей напрям пріоритетним… І, власне, хто тепер стане власником майна та власником чи орендарем земельних ділянок після переведення державних підприємств у комунальне підприємство?”
(http://portal.lviv.ua/uncategorized/2007/04/19/121914)

Андрій Іванович свій розмах показав ще тоді! Але отримав по руках. Приклад наведений для того, щоби читач відчув кримінальний талант геніального піарника! А принцип загалом простий як борщ: неоформлене чи недооформлене (недбало оформлене) нерухоме майно, спочатку визнається власністю де-юре неіснуючої львівської територіальної громади, звичайно з благородною метою захисту її інтересів, а згодом, від імені тієї ж абстрактної громади, переходить у власність цілком конкретних громадян…

На фоні нинішніх політичних штормів, слід очікувати більш прискіпливої уваги до теми комунального майна, точніше до його розбазарювання. А пану Садовому слід пам’ятати, до чого призвела золота лихоманка його улюбленого президента…

Запасаємося поп-корном. Шоу “золотий дощ” починається?

Залишити відповідь