Зворотній бік Місяця

Там також є люди. Іноді вони переходять на нашу сторону – їх, полонені темним духом душі, теж прагнуть світла, поки не розчинилися в мороці…

Але немає сенсу ображатися на таких, ані щось доказувати чи агітувати – вони там, тому що там.

Просто живуть у своїй, намальованій лукавим майстром містифікацій, реальності. Історія повторюється: одного разу їхній світ руйнується, міраж розсіюється і приходить Біда. Але Лукавий не дрімає: ось вороги, це все вони, я ж казав…
Подібне відбувається з невмолимою послідовністю, але революції та війни ХХ століття нічого людство не навчили…

І знову почорнілі з горя люди темної сторони кинуться вбивати тих, хто на світлій, бо для них вона є темною…

І вона таки темна, бо світло виявилося штучним і хтось викрутив волохатою рукою велетенську жарівку…

Сьогодні маса корисних і без (мозгів) ідіотів, готові живцем роздерти Саакашвілі та його прихильників. У своїй іраціональній ненависті вони лайкають істотам опанованих лукавим і навіть не замислюються, що опинилися на боці Зла.

Ба, вони і є Зло. Саме так – примітивний політикум лише задовільняє попит. Формувати новий попит – це майстерність. Навіщо витрачати зусилля – простіше дати плебсу хліба і видовищ…

Перш ніж наведу цитати чергової, рясно облайканої дегенеративної істоти, з тих, котрі наближають фейєричний п#здець України, спробую вкотре розставити акценти для опонентів здатних мислити критично.
1. Я жодним чином не фанат Саакашвілі, але стверджую, що в його команді є достатньо фахових і порядних людей, чий патріотизм часто виходить за рамки поклоніння Бандері й не є таким показним, як це полюбляє частина електорату.
2. Знаю, що в кожній партії, навіть у тих, чиїми лідерами є мої «улюблені» Ляшко, Садовий чи Порошенко, є чимало достойних людей. Все просто – кожному негіднику потрібні якісні соратники, щоби скласти враження прогресивного і порядного; він таким людям справді дає змогу чинити добрі справи. Тому ніколи не засуджую людину за приналежність до котроїсь із партій, а друзі у мене є в багатьох.
3. Здебільшого баланс порядних і негідників у кожній партії приблизно однаковий, але діяльність лідера часто переводить перших у категорію других. Це традиційно відбувається, коли партія стає провладною.
4. Зло не в Порошенкові як такому, а в тому, що він очолив злочинну олігархічно-охлократичну систему, котра, розвиваючись, нестримно прямує до власної погибелі, висуваючи на перші ролі щоразу мерзенніших і цинічніших покидьків. Навіть якщо на чолі Системи стане достойна людина, то Система таку поглине, знищить або виштовхне на маргінес.
5. Систему можна змінити лише за умови поєднання «сліпої сили» народу та «зрячої сили» еліти (в термінології сіонських мудрагелів). Тому останню знищують у першу чергу, а першу скеровують на взаємопоборювання.
6. Якщо псевдо-еліта немає реальної опозиції – вона стає диктатурою і механізмом геноциду власного народу. Тому діяльність Саакашвілі в якості чи не єдиного послідовного й публічного критика влади є корисною для народу, незважаючи на його ексценричність і відсутність зрозумілої всім стратегії.
7. Саакашвілі, на відміну від усіх наших політиків, провів хоч якісь реальні реформи в Грузії. Йому нинішня проросійська влада на батьківщині інкримінує настільки смішні «злочини», що наші «Переможці «Революції Гідності» мають підстави вважати Міхо просто завершеним лохом. В Україні Саакашвілі не вчинив жодного злочину, бо на фоні окупації частини держави його особистим ворогом – Путіним та безперервного «контрабасу», дорікати Міхо з соратниками за вимушене порушення кордону – це все одно, що робити юній парі зауваження за поцілунки в скверику під час публічної анальної оргії збоченьців на центральній площі міста…

Можу вчергове багато і довго про це писати, але немає сенсу, тому перейду до ментального висеру, який є дуже симптоматичним для нашого хворого суспільства. Отже, цитати в «…», мій коментар в […]

«Я расскажу, почему я так дико, по-звериному обрадовалась, когда Саакашвили покинул Украину.
Я слишком долго над ним смеялась.
Смеялась ровно до тех пор, пока по улицам Киева не прошел маршем разнокалиберный люд, где идейные полезные идиоты шли вперемешку с упоротыми фанатиками и просто откровенными сбухавшимися в баклажан маргиналами. Прошел под “Качу”. Я сразу перестала смеяться…
»

[Дамі стало страшно. До срачки, і не до сміху. Отримуючи срібняки за свою писанину в інтересах «шоколадного раю», вона раптом зрозуміла – хтось посмів зазіхнути на кошерність «Переможців «Революції Гідності», а це реально сцикотно – скріни не горять, в курви не візьмуть, а пахати впадло. Тож лише «Переможцям» – хазяям дозволено пускати скупу сльозу під «Кача», а потім запивати вином, ціною – «пенсія за пляшку», фаршировану качку в столичному ресторані.
Власне «корисними ідіотами», «упоротими фанатиками», «алкашами» й «маргіналами» обзивали придворні писаки Януковича майданівців, на крові яких нині прийшли до влади нові фаворити Системи].

«В українській мові є чудове слово “спаплюжити”.
Саакашвили паплюжив нашу память.
Он плевал в нее.
Плевал туда, где болит.
Он плевал туда, где еще не было деления на порохоботов, юлефанов и михолюбов, туда, где мы все были вместе, плечом к плечу.
Была одна страна, сжатая в кулак, чтобы выбросить на свалку сорвавшегося с катушек завгара.
Он упорно и медитативно расшатывал остатки того, что нас объединяло когда-то.»
[Вибачте, за наступні слова, бо коментувати цю істоту, використовуючи вишукану українську лайку, не вийде. Це, бл@дь, виявляється Саакашвілі «паплюжив» пам’ять і плював на могили Небесної Сотні, а не зграя мародерів-клептократів, чиї харі і статки так стрімко понабухали під час війни, цнотливо прикритої фіговим листочком АТО?! Яка в сраці «одна страна»?! Вигнали «завгара» і замінили його на «шоколадного баригу»? Так, людей об‘єднувала ненависть до Системи, але Система перемогла, підставивши протестуючим для платонічних поцілунків іншу частину дволикого ануса, і загнавши в повну жопу державу загалом! Цілувальники другої половинки сраки себе прекрасно почувають, тому їх душі палають праведною ненавистю до Міхо, який почав народ тикати носом у те місце, куди його (народ) остаточно й навічно хочуть запхати!]

«И вот вдохновленная и опьяненная своей безнаказанностью худоба планирует очередной свой сходняк на 18 февраля.
Думаю, никому не надо объяснять, что это за день.
Он снова решил трахнуть нашу память, как портовую шлюху.
Так вот.
Я очень рада, что ему наконец-то дали с ноги.
Я плохо понимаю, вернее, совсем не понимаю, почему он оказался в Польше, а не в Грузии.
Но я очень надеюсь, если вдруг скажена худоба снова попытается прорвать рогами границу, пограничники будут ̶с̶т̶р̶е̶л̶я̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶к̶о̶л̶е̶н̶я̶м̶ знать, что делать.»

[Це прекрасно – дама майстерно відпрацьовує зарплату, як досвідчена політична курва – шевелінням губами й клацанням пальчиками по клавіатурі… Дозволю собі процитувати себе коханого (вчергове вибачте), бо хтось таки хоче трахнути нашу пам‘ять і зробити в цьому винним цинічно викинутого з України Михайла Саакашвілі:

17 лютого 2014 року:
Резюме: Майдан “злили” ми самі.
18 лютого 2014 року:
Все що можна і потрібно зробити опозиційним політичним лідерам, щоби зберегти свою честь і залишитись на політичній арені – оголосити в Україні ПОВСТАННЯ. Вибачте, що знову повертаюсь до своїх публікацій, повірте, не до самореклами. Чому є передумови до ПОВСТАННЯ, яке просто ВИМУШЕНА буде признати імпотентна “світова спільнота”, я описав тут:
http://vgolos.com.ua/blogs/pravo_na_povstannya_131216.html
Чому будь-які дії існуючої влади можна визнати нелегітимними, як і саму владу, дякуючи матеріалам Ігора Гурняка, описав тут.

http://vgolos.com.ua/…/chy_isnuye_legitymna_vlada_v_ukrayin…
Що це дає:
1. Розв’язує політикам-опозиціонерам руки в плані вибору методів та засобів вдення боротьби. Думаю більш прозоро натякати не обов’язково. Якщо хтось ще сумнівається поясню – після оголошення повстання, КОЖЕН КЛЯТВОПОРУШНИК МЕНТ, СУДДЯ, ПРОКУРОР… і т.д. повинен усвідомити що покарання за злочини їх настигне миттєво та “симетрично”. Американська демократія народилася з судів Лінча.
2. Звернення офіційно визнаної за кордоном опозиції (маємо те що маємо – плачте очі, бачили що купували) до всіх можливих і неможливих світових організацій, в тому числі і до пана Путіна, з вимогою визнати ПОВСТАННЯ.
Путіну пофіг? Не скажіть. Це буде шантаж, а що робити – ПОВСТАННЯ…
При наявності мінімальних мозгів та бажання все вирішується.
3. Найголовніше – ПОВСТАННЯ немає нічого спільного з ідіотськими гаслами за допомогою яких народ звабили Майданом. Жертви заради євроінтеграції, відновлення Конституції, зміни уряду та президента – БЛЮЗНІРСТВО І НАРУГА НАД ЗАГИБЛИМИ. Жертви заради зміни СИСТЕМИ – сакральні.
19 лютого 2014 року (перед розстрілом на Інститутській):
Ті, хто реалізовують кривавий сценарій розвалу України, не зупитяться.
Їм все одно хто “переможе”. І для будь-кого ця перемога буде пірровою.
Їм важливо втопити Україну в крові. Кому їм? Яка різниця кому – Путіну, ЄС, США, Януковичу, світовому закуліссю… З цим потрібно розбиратись після. А щоби це “після” наступило – нам потрібно зрозуміти куди нас ведуть. Ведуть же нас усіх на плаху, як стада овець. Кожне стадо має своїх проводирів, зі своїми гаслами та “правдою”. Хвиля за хвилею ескалація напруження наростатиме, жертв ставатиме все більше, точка неповернення все ближчою. Про те, що Третя світова почнеться з України почали вже говорити не лише такі примітивні конспірологи як я, а й цілком “авторитетні мужі”.
]

Вибачте за розлоге цитування. Але якщо хтось, як і один заслужений львівський журналіст, вважає, що Небесна Сотня загинула за 144 реформи президента і Святий Безвіз, то будьте любязні – видаляться з фейсбучних друзів. Це, насправді, дуже боляче – спостерігати лайкання начебто адекватних людей почварам з темного боку Місяця.

Залишити відповідь