Жовтневі рефлексії (2)

Мотивація, друзі, ще раз мотивація.
Судіть не лише «по-ділах», особливо публічних, навчіться розуміти рушійні механізми вчинків. І не лише політиків. Часом політики є більше щирими ніж громадські діячі – вони не приховують наміру боротися за владу.
Коли людина справді хоче зробити щось добре – вона просто віддає. Якщо чогось очікує взамін – то вже прихований ґешефт.
Коли ви слухаєте, чи читаєте, певних «моральних авторитетів» та «експертів», поцікавтеся – за рахунок чого живуть? З чиїх рук годуються?
Це стосується і ЗМІ. Практично всі вони дотаційні, а олігархи, як відомо, не благодійники. Справжні журналісти, як і порядні громадські діячі, мають почуття міри та дотримуються певних (професійних) етичних норм. На превеликий жаль, далеко не всі. Просто ті, що справжні, не робляться святошами та не монополізують право на істину. Терабайтами фальші у ФБ навіяло…

15 жовтня 2017 року.

***

Суперечки про депутатську недоторканність – гімна варті, як говорив герой Ярослава Гашека. Це немає жодного значення. В існуючій системі збещещеного правосуддя, коли судді клянуться у вірності московським пранкерам, позбавлені недоторканності нардепи стануть ще більше залежні від олігархів, які й контролюють УСІ правоохоронні органи та «ваші честі». Але, заперечать мені, існуюча каста недоторканих є практично невразливою щодо правосуддя. Є, проте ті, хто угодні нинішним фаворитам системи, прекрасно себе почуватимуть і при позбавлені недоторканності. Просто стануть ще більше лояльними.
Тому потрібно змінювати систему. Тільки теза про те, що зміна системи лежить у політичній площині, є глибоко хибною. Вся політична система є підпорядкованою фінансовій. А мудрий народ вже давно сказав: хто платить гроші – той замовляє музику. Так що вихід один – ставати музикантами і грати свою мелодію. По-іншому ніяк.

16 жовтня 2017 року.

***

Іти – не йти, бл@дські ці питання зай@бують – перефразовуючи класика матюкливої літератури.
То я про день завтрашній.
Протест – це справа індивідуальна.
Країна розповзлася як шмарклі. Який в сраці «піночет»?! Тут на «кармалюка» кандидата не знайдеш…
Оракул-зомбоящик, за горнятком вечірнього йогурта з вівсяним печивом, явив мені якесь наше міністр. Воно, себто міністр, розповіло, як спільно з МВФ виводить формулу ринкової ціни газу…
Перепрошую, навіть лексикону Подерв‘янського бракне, щоби передати словами реакцію на почуте. У цій фразі прекрасно все: визнання повного зовнішнього управління, глибокі пізнання міністра в ринковій економіці, публічно забитий (вкотре!) болт на Конституцію і рафінований цинізм клептократа.
Так ось, щоденно «хавати» подібні речі, вкупі з «мінськими ато», «панамськими безвізами» і «менто-пенсо-медонедореформами» – це вже не діагноз суспільства, а пункти вироку.
Отже, виходимо протестувати? Нема питань – виходимо. Проти чого, чи за що?
Скептично ставлюся до того, що три завтрашні вимоги: запровадження антикорупційного суду, новий закон про вибори та зняття депутатської недоторканності, здатні щось змінити в агонізуючій країні. Разом з тим, коли політики б озвучили тези до зміни системи – то їх би ніхто не дочитався. Суспільство патерналістів, як песик дідуся Павлова – рефлексує лише на гасла. Завтрашні, на мій погляд, не є найвдалішими. Але справа, насправді, не в них.
Провладна зграє має відчути готовність народу до протесту. Стан шмарклів не може тривати безконечно довго. Але Боже упаси знову стати лохами, які за нинішніх прикоритників заплатили життями «Небесних Легіонів»!
Тому протест має бути мирним та усвідомленим попередженням. Всім політикам загалом. Якщо є розуміння цього – можна йти. Немає – нічого хитати повітря.
А взагалі повернуся до однієї з тез попереднього Майдану: він буде дієвим і легітимним лише в форматі Всенародного Віче. Для цього повинні бути реалізовані конституційні територіальні громади, починаючи від «локальних»…
Ну що, хтось дочитав до цього місця? Тішуся.
На дворі чудове бабине літо, друзі, тож не беріть важке до рук і дурне до голови. Всьому свій час – еволюціям і революціям. Не знаю чи дочекаємося ми на Диво,але «чорний лебідь» точно з‘явиться. Головне, щоби він не прийшов у подобі Великого Песця…
Символ завтрашнього дня – Тризуб, а стихія – Вода. Тому довіряйте лише власній інтуїції.

16 жовтня 2017 року.

***

А тим часом, в іншій реальності, працівникам установи, яка успішно проводить фінансовий геноцид, підняли зарплату. Виконувач обов‘язків пані Гонтаревої, пан Смолій, отримуватиме 241 тисячу гривень на місяць. Його шефова, котра після Мальдів вже зо 5 місяців так і не збирається повертатися до праці, мала би зарплату 300 тисяч. Але шо то є 300 тисяч для людини, котра брала участь в афері з Приватом на мінімум 6 мільярдів долярів!? Та щонайменше десятину, з чесно виведеного в офшори, мала б отримати.
Але не заздріть. Пані, в дєвічєстві Сатановську, то ніц не втішає. Вона надто багато знає. Як знала, Царство Небесне, екс-голова ФДМУ, чи пан екс-головний міліціянт, котрий двічі стріляв собі в голову…
Це я до того, що нинішнім владу віддавати не можна. І вони її не віддадуть – там більшості світить пожиттєве. Ха. Ще більше ніж папєрєднікам. А пружина все стискається…

18 жовтня 2017 року.

***

Що нас очікує? Легко…
Куратори невдоволені. Не такі в нас олігархи. Себто не дуже підконтрольні. Це важливий меседж для розуміння подальшого сценарію.
«Комісія з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) назвала корупцію та владу олігархів в Україні основним “внутрішнім ворогом” для подальшого розвитку держави.» (https://www.ukrinform.ua/…/2326342-oligarhi-zahopili-ukrain…)
Тепер вчитаймось уважніше:
«Українські олігархи є “не стільки бізнесменами, скільки придворними”, які перетворюють політичні та особисті зв’язки в монополії, що підтримуються державою.
У звіті зазначається, що спочатку олігархічній конкуренції сприяли два явища: відсутність реформ у перші роки незалежності України та газовий арбітраж.
“Сьогодні Україна здійснила багато важливих реформ, які допомогли подолати корупцію, зокрема, у сфері енергетики, фінансів та економіки. Проте судові реформи продовжують відставати”, – підкреслюється в документі.
У цьому зв’язку наголошується на необхідності для України просуватися з рештою реформ, підтриманих як громадянським суспільством, так і міжнародним співтовариством. “Зрештою, олігархи мають бути перетворені з придворних на підприємців та бізнесменів, щоб, нарешті, припинити всеохоплюючу інституційну корупцію”, – зазначається у звіті.»
Ніяких «важливих реформ» насправді немає, а «газовий арбітраж» – це якась повна маячня. Судова реформа ВЖЕ проводиться як ПСЕВДО-реформа. Перетворення олігархів на бізнесменів – це ніщо інше, як побудова «потьомкінської дєрєвні західної демократії». На практиці це означатиме просто зменшення впливу місечкових олігархів, на заміну яким прийдуть Корпорації.
Власне це і є трендом останніх подій в Україні.
Спочатку, за допомогою кримінальних схем папєрєдніків, вибудували злочинні вертикалі. До того ж таким чином, що Янукович енд компані вже майже повірили, що «пастроїлі страну для людєй», себто злодіїв (на кримінальному жаргоні, «чєлавєк» – це «вор в законє»). Але їх цинічно викинули, як використаний кондом, привівши до влади нинішніх «децентралізаторів-реформаторів». Нинішні частково завдання виконали – фінансовий сектор для «старших пацанів» почистили і доприватизацію залишків державного майна запустили. Залишилася тільки земля.
Тепер яйця нинішних лежать на наковальні «земельної реформи», а над ними нависає антикорупційний молот та обценьки гаазького трибуналу. Якщо земельну «реформу» протиснуть, все одно потрібні будуть офірні цапи в жертву лохоелекторальному натовпу. І нинішні це добре знають. Якщо ж вони будуть нездатні узаконити перетворення України у фейкову державу без власності, з тубільним обслуговуючим персоналом, то їх змінять. Вся боротьба нинішніх йде за те, аби стати «наглядачами», а не «цапами-відбувайлами».
По-простому – триває процес ліквідації фактичної державності України. Юридично ми вже маємо повністю напівлегітимну владу, порушення територіальної цілісності та спаплюження Конституції. 99% населення не розуміє, що відбувається і рефлексує на «ногу парасюка». Люди, втягнуті у вир політичної боротьби, настільки зайняті процесом, що нездатні над ним піднятися, а політичні лідери виборюють право стати могильниками держави, навіть цього неусвідомлюючи…
Вибачте, що вчергове повторився – пишу це все ще з Майдану. Але люди є обмануті інерційністю процесів та тими неочевидними змінами, які формують тренди майбутнього.
Але не все так погано. Глобальна система вступила в протиріччя сама з собою – змій почав жерти свого хвоста.
Тому Перехід до нової природовідповідної системи буде дуже болісним. Звісно, що він не мусить таким бути, але буде – це вже очевидно. Чому? Та тому що 99% просто вважатиме цей допис маячнею примітивного конспіролога. На що процитую свою нещодавну відповідь мамі: мені все одно, зрозуміють мене чи ні, і немає гордині та амбіцій, аби когось кудись вести за собою, але усвідомлюючи, що відбувається, не писати – не можу.

18 жовтня 2017 року.

***

У мене складається враження, що народ трішки більше помудрів аніж політики.
Запит на «справжність» колосальний, а політики продовжують крутити заїжджену платівку популізму.
Влада слабка і перестрашена, але вчергове нагадаю – відступати їм нікуди. Це насправді мотивує. Тому вони легко дискредитують протестний рух, гасла якого залишили людей байдужими, частково задовільнивши вимоги опонентів.
Але ведеться ще одна гра, мета якої довести ситуацію до вибуху – це стало очевидно після того як влада спровокувала «прорив Саакашвілі», абсолютно незаконно перешкоджаючи його поверненню.
Ніхто не депортує, ніхто не екстрадує – помітили? Припорошені анало-експерди знайшли собі інші теми та колективно мастурбують, перепощуючи дегенеративних «олешків» та ображених життям і жінками «лємберзьких масонів».
Але, незважаючи на «лічняк» Порошенка щодо свого колишнього товариша, хтось хоче отримати в цій грі свої криваві дивіденди, маніпулюючи гординею опонентів. Петро Олексієвич найменше схожий на дурня, а їхня взаємна «симпатія» з Міхо, подібно, що правдива. Отже, сухі дрова тліють…
Це лише в Подерв‘янського герої не іпуться і не сруть, перепрошую, а наші мамоненята такі да, тому не шукайте в діях провладних клептократів перфектної логіки та надто глибокого розрахунку. І не робіть з бариг «піночетів»…
Сподіваюся, що «Небесна Сотня» та легіони загиблих у ґешефтній війні, яку один малонестепанбандера сучасності, в унісон з чоколядовим щастям, називає «визвольною», змусили народ трішки задуматися. Ну яка «визвольна війна», коли в нас процвітає бізнес країни-агресора? Але то таке, віра в кумирів – це національна трагедія.…
Власне суть допису про те, що ситуація «підвисла», а вранці заступає так звана сатанинська місячна доба, з відповідною енергетикою, що затьмарює людям розум.
Тому будьмо уважні і не плутаймо човен з собачою будою – розхитуючи першого можемо й втопитися, я коли знудить песика Павлова, то великої біди не буде. Якось від собачої блювоти відмиємося.
Гарних усім снів і доброго ранку!

19 жовтня 2017 року.

***

Прийняли медичну реформу, суть якої не змінила принципу: немаєш грошей – мусиш або не хворіти, або спокійно вмирати. Доля цієї «рехформи» в рамках чинної олігархічно-охлократичної системи передбачувана: одні проблеми частково вирішаться, інші виникнуть. Старе, яке хоч якось працює, буде зруйноване, а нове повноцінно не запрацює. Тобто буде як з поліцією: трішки з‘явиться позитиву, який система знівелює і поверне до гібридного совєтсько-капіталістичного покруча, яким нині, на загал, і є наша бідолашна держава.

19 жовтня 2017 року.

***

У Львові транспортний колапс. В Києві всі гуртом дискредитують Міхо-Майдан. Парламентарі вкотре продемонстрували, що їм до сраки Конституція, зробивши медицину офіційно платною. Печерський суд Києва зобов’язав міністра внутрішніх справ Арсена Авакова порушити справу проти президента України Петра Порошенка про незаконне позбавлення громадянства Михайла Саакашвілі. Росія, на переговорах у Мінську, висловила задоволення пролонгацією закону про особливий статус. Чергові втрати української армії в АТО. Депутати Самопомочі лобіюють інтереси президентського аграрія Косюка. Північна Корея страшить США несподіваним ядерним ударом. Вітер здув з рельсів два потяги в Канаді… Світ потрохи сходить з розуму. Треба бути в тренді.

20 жовтня 2017 року.

***

Шорох пороха, або кому на Русі в шоколаді.
Трішки ознайомившись зі стрічкою новин, поділюся враженнями.
На початку так званого Міхо-Майдану, одразу написав, в етері НТА сказав і ще раз повторюся: вимоги-гасла, з якими політики вийшли на Майдан, мені не до вподоби. Але, якщо це була «золота середина», котра об‘єднала опозиційні до влади політичні сили, то вони мають право на існування. Адже це лише політичний формат, який ні на що вже не впливає.
Сьогодні побачив, що на Майдані залишаються здебільшого прихильники Саакашвілі, так як решта опозиціонерів продовжуватимуть боротьбу в «іншому форматі». Так виглядає, що соратники Міхо його «зливають», а енергію Майдану хочуть каналізувати. Це очевидно і з меседжів влади, і з інформаційних вкидів, і з уміло змодельованої громадської думки.
Для початку варто зрозуміти просту річ: ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТАКА Ж ГІБРИДНА ЯК І ВІЙНА-АТО. Ну яка ж в сраці, перепрошую, є опозиційною Самопоміч, коли вона солідарно з БПП проштовхує дотації для президентського приятеля Косюка? Та й у самій Самопочі немає єдності, як і у всіх основних політичних партіях. Це не стосується лише відвертих політичних курвів, під керівництвом пупарасів, оскільки там єдність 100% заснована на баблі – повії послідовні у своїй продажності.
Саме ж суспільство розділилося на дві частини: тим, каму на Русі жить харашо, і тим, хто потрапив під кампанію фінансового геноциду. Перші, в той чи інший спосіб, обслуговують розкрадання бюджетних (в тому числі позичених) грошей, другі – поволі прогинаються і вростають у землю під тягарем все зростаючих цін і тарифів.
Перші, так звані «успішні», увірувавші в бізнес та псевдо-позитивне мислення новочасних гуру, просто не помічають як знищують майбутнє, вже навіть не своє, а своїх дітей. Другі втікають з агонізуючої держави, та все очікують, що хтось прийде й порядок наведе. При цьому частина з них вірує в Президента, якому зле Ху#л@ та підступні аґенти Кремля перешкоджають за лічені години завершити АТО і реформувати економіку.
На тотальне розкрадання, яке в часі війни гірше мародерства, перші та свідки Святого Безвізу з других, сором‘язливо заплющують припорошені оченята…
Оцей шурхіт, який відбувся останніми днями на Майдані, насправді дуже важливий для діагностики стану суспільства. Воно смертельно хворе. Настільки, що теза Люськи Янукович про «наколотиє апєльсіни» виглядає не такою вже й ідіотською. Чи то в рошенівські канхфети щось додають, чи то людям пороблено…
Я просто намагаюся достукатися, щоби пояснити: збудувавши собі віп-куточок у прогнилому бараку, ви все одно постраждаєте, коли дах обвалиться. І не допоможе ні бабло, зароблене на крові «Небесних Легіонів», ні позитивне мислення, коли вернете писок від жорстокої реальності, ні куплені індульґенції.
А політикам, зрештою, варто зрозуміти: опиратися у своїй боротьбі на злюмпенізований електорат і популізм – це шлях у нікуди. У кращому випадку, перемігши Шарканя, ним і станете. Енергія справедливого протесту – це страшна сила і пробуджуючи її потрібно чітко знати, як згодом перенаправити на творення.
Тож саме час узяти паузу та зробити висновки, щоби «шорох пороха» не виявився початком обвалу несучих конструкцій бараку «Україна»

20 жовтня 2017 року.

***

Не думав про це писати, але стрічка новин, забита дурепою-вбивцею, і вечірній перегляд (каюся – раз на рік грішу!) політичного шоу на телеканалі ZIK – спонукають.
Обидва ці явища є відволіканням уваги від суті.
Переглянув відео жахливої аварії в Харкові.
Справді, це ненавмисне вбивство, але в будь-якому випадку, виїжджав «таурег» (від якого відрикошетив «лєксус» гонщиці під кайфом) завчасно, чи ні, це суті не змінює – діваха неслася на швидкості значно вищій ніж 60 км/год і проскакувала, як мінімум, на жовтий сигнал світлофора.
У таких випадках важко зрозуміти «промисел Божий», а тим паче причинно-наслідкове мереживо Карми, яка звела вбивцю-мимоволі та її жертв у цьому місці. Тому заземлюся до банального: винна система. Система, в якій бабло завжди перемагає справедливість. Коли б переможці «Революції Гідності» остаточно не перетворили правосуддя в посміховисько, то мажорні гонщики не дозволяли б собі коїти подібні речі.
Я практично щодня бачу подібних потенційних злочинців, які просто насолоджуються своєю безкарністю нехтуючи ПДР. Це наслідок недореформи поліції і подібне нас очікує і в освіті, і в медицині – система все спотворить і пристосує під свої закони.
І власне про зміну системи я сьогодні не почув від політиків на ZIKу. Мені сподобалися спічі Руслана Кошулинського, репліки Юри Дерев‘янка, Наді Савченко – людей, яких особисто знаю і поважаю. Але загальний рівень дискусії вчергове переконав: зомбоящик можна використовувати лише в якості оракула – ввімкнув на 3-5 хвилин, поки щось перекусив на кухні, спіймав «повідомлення» і цього раз на день досить. Тому, коли опівночі замість ZIKу ввімкнулося наше містечкове ТБ, то з полегшенням клацнув пультом і повернувся до праці…
Система вбиває людей. На дорогах, в АТО, фальшивими ліками, тупими дохторами з купленими дипломами, політиками, неспроможними на конструктивну законотворчу діяльність…
Але найсумніше, що ми всі і є органічним елементом цієї системи та знищуємо самі себе. Це вічна дилема: є вина людини у тому, що її пограбували, чи ні? А чому ловить ґав і не дивиться за своїм гаманцем? А хто оце все понавибирав, що нами керує? А хто заповнив мізки інформаційним лайном? Отож.
Тож немає жодного сенсу розводити інфосрач – винна малолітня дурепа, чи ні. Точнісінько як і сперечатися, хто більший інтелектуал і патріот – Парасюк, чи той бепепешно-регіональний чмошник, вибачте, все забуваю його прізвище. Ну, той що Януковича прославляв…
Скажу крамольну річ: і Янукович не був більшим злом – він просто був іншим злом. Іншою половинкою дволикого Ануса, в якому ми всі знаходимося.
І не вірте в жодну ідеологічну політичну партію. Ніхто за нас з вами нічого не зробить. Політична партія – це інструмент досягнення влади через соціальну енергію народу. Де увага – там енергія. Тому маєте героїв-пупарасів з олігархічних теле-аналів і барижного президента-медіамагната. Вашу енергію купили й каналізували. А без об‘єднання в громади, ця енергія й не з‘явиться – її висмокче вампір-зомбоящик. Політичної волі зверху, на таке об‘єднання, не буде. Низи ж на це неспроможні. Тому тільки усвідомлене об‘єднання лідерів – мережа з ядром орденського типу…
Ну можу собі пофантазувати перед сном. Не дратуйтеся. Насправді путі Господні не ісповідимі і нас порятує хіба Диво, або розчавить «лєксус» демонічної системи…

21 жовтня 2017 року.

***

ФДМУ в 2018 році планує продати «Одеський припортовий завод», «Центренерго», «Турбоатом», шість енергетичних компаній (остаточний дорозпродаж обленерго), «Аграрний фонд», «Державну продовольчо-зернову корпорацію України» і низку об’єктів малої приватизації (http://ukurier.gov.ua/…/yaki-derzhpidpriyemstva-ukrayini-p…/)
За ці, та ряд дрібніших об‘єктів, «гройсмани» планують поповнити бюджет на 22 мільярди грн. тобто на 0,8 мільярда долярів. Вкотре нагадаю – влада, вкупі з паном Коломойським, дружніми зусиллями випомпували з «Привату» в офшори 6 мільярдів долярів…

21 жовтня 2017 року.

***

 

Залишити відповідь