Грудневі рефлексії.

Де ті срані «вашингтонські обкоми», підпільні масонські ложі та куратори з закулісся?! В країні бордель, бардак і бєзпрєдєл. З одного боку гламур-бонжур і галімі панти, а з іншого п‘єса Горького «На днє», або як казала моя бабця – «образ нендзи та розпачу».
Вся стрічка новин НЕ ПРО ТЕ.
Але ситуація розхитується, резонуючи зсередини. Результат – або розірве з середини, або мусить бути «зацементована» диктатурою. Після чого її все одно розірве…
Ага. Не вірте, що політичними механізмами щось можна вирішити. Пізно. Єдиний вихід – резонанс направити на «спільну дію». Тоді, коли систему «розірве», вкупі з псевдодержавністю та окупаційною владою, «мережа взаємодопомоги вільних людей», зможе розбудувати якісно іншу форму суспільної взаємодії. Але весь цей процес має бути синхронізованим з тим, що відбуватиметься у світі загалом. Будьмо уважні…

1 грудня 2017 року.

***

Тепер до “купи малої” – НАБУ, СБУ, ГПУ, САП, МВС, НАЗК, ДБР та інших учасників олігархічного мєждусобойчіка, має долучитися ще одна група паяців:
“Президент України Петро Порошенко повідомив, що наразі ведеться робота із підготовки законопроекту, який має умовну назву – про Національне або Державне бюро фінансової безпеки або фінансових розслідувань.”
Маразм крєпчаєт…

1 грудня 2017 року.

***

Трішки прокоментую вам маразму наніч. Бо «весело». Тьома Сітнік сказав, що «антикорупційна війна в Україні« ще не програна, і найцікавіше – попереду.
О! Лохам готують нову порцію видовищ замість хліба? Невже «куратори» дали команду «фас» на «переможців «Революції Гідності»?
А що, у нас іде антикорупційна війна? Ну ніхуа-хуа собі! Бачу лише войну олігархічну, в якій сторони, через їм підконтольні «антикорупційні органи», тлумлять корупціонерів з табору конкурентів.
Все просто – свині стали жирні, а в кориті жировиська все менше і менше…
А далі або Сітнік шось наплутав, або бєнині журналісти з ТСН: начебто оприлюднення агентурної мережі НАБУ, тій мережі не зашкодило! Детальніше тут: https://tsn.ua/…/agenturna-merezha-ne-postrazhdala-sitnik-r…
Всіляким моссадам і цру, таке й не снилося: мережу сексотів спалили, і пофіг – на роботі то не відіб‘ється .
Чи то там кожен аґент є тричізаконспірованим Фантомасом, чи то Сітнік озвучив ефективність роботи своїх сексотів – пофіг, є вони чи нема, не відаю.
Але не виключаю, що таку спецоперацію по «паліву» набушних аґентів, наше доблесне СБУ, вкупі Генпрокуратурою, провели за допомогою фахівців ФСБ.
Ні-ні! Як ви могли таке подумати! Звісно, що за допомогою тих фахівців які таємно служать народові України – подвійних аґентів…
А взагалі, скажіть но мені: що, хтось у цій олігархічно-охлократичній державі, де влада очолює корупцію, вірить у казкових Воїнів Світла з антикорупційних органів?
Ще раз перепрошую, але повторюся – система детонує.
З самісінької середини. Дякувати Богу, що це не розпочалося раніше. Хоча й нині, далеко не факт, що люди помудріли…
На завершення «антикорупційної теми».
Коли на одній з телепередач сказав, що наше НАБУ курує «держдеп», то цю репліку вирізали. Некошерно, вочевидь, вживати ім‘я господарів всує, хоча цей ресурс і 100% підконтрольний чинній владі. А наша влада тільки думає, що вуйка Сема вхопила за сподні.
Вуйко Сем нинька хорує на роздвоєння особистості. Тож нічого тішитися, що «захід» тут порядок наведе. «Заходу», як і «русскаму міру», потрібна підконтрольність. Порядок чи розвал – це не самоціль. Але коли сфери контролю вони не погодять у територіальному форматі, то країну розірве на частини, адже чинна влада вже не в стані контролювати детонацію, прчиною якої вона ж і є…

2 грудня 2017 року.

***

З усіх боків чую про безальтернативність і незамінимість президента, і, що якщо буде хтось інший – буде ще гірше. Ні. Гірше не буде, буде хріново по-іншому. Але, чим більше народу вважає, що Порошенко надовго, тим більша ймовірність «чорного лебедя». Чим більше президент себе обставляє заслонами та активніше подавляє конкурентів – тим стає слабкішим. Чим далі точка неповернення в порушеннях Закону й Конституції – тим ближче диктатура. Чим ближче диктатура – тим більше охочих запхати ножа в спину. Кільце стискається довше, ніж навколо папєрєдніка, але тісніше. Я, на разі, собі не до кінця уявляю, що призведе до «ефекта доміно», але процес нагромадження протиріч та невирішених проблем триває, тому справа лише в часі. Так, період очікування може тягнутися доволі довго, але чим далі, тим більша ймовірність, що першою кісточкою, з якої розпочнеться ланцюгова реакція, може стати будь-яка доволі незачна подія. Як «внутрішня», так і «зовнішня»…

4 грудня 2017 року.

***

Правільним путьом ідьотє таварісчі! – пакнув у пеклі люлькою Іосіф Вассаріоновіч…
Вночі викрали й арештували голову РНС Київщини…
Судячи з того, що в Україні викрадають і депортовують друзів особистого ворога пана Путіна, а не друзів і соратників, скажімо, шановного кума Володимира Володимировича, то мимоволі згадується народне:
«скажи мені хто твій друг…»
А шо там «Вашингтонський обком», далі мовчить, немовби гімна наївся? Чи очікує, поки неугодних «Переможцям «Революції Гідності» зачнуть «мочіть в сартірах», як заповідав цар Вова?

4 грудня 2017 року.

***

Тим, хто ще не розуміє, що відбувається насправді, нагадаю слова німецького пастора, Мартіна Німеллера:
«Коли нацисти прийшли за комуністами,
я залишався безмовним. Я не був комуністом.
Коли вони садили соціал-демократів,
я промовчав. Я не був соціал-демократом.
Коли вони прийшли за членами профспілки,
я не протестував. Я не був членом профспілки.
Коли вони прийшли за євреями,
я не обурився. Я не був євреєм.
Коли вони прийшли за мною,
не залишилось нікого, хто б заступився за мене.»
Цього вам по tv не покажуть. І справа зовсім не в Саакашвілі, а в політичних репресіях, які набирають обертів. Якщо ви думаєте, що за вами не прийдуть, чи вас омине чаша сія – не тіште себе. Але ОБОВ‘ЯЗКОВО Й НЕМИНУЧЕ – прийдуть і за тими, хто приходить сьогодні. Фраєрам у пагонах рекомендую прочитати про 1937-1938 роки – виродків зачистили інші виродки. Політикам раджу переглянути кінець сім‘ї Чаушеску – вони були далеко не найгіршими політичними персонажами, як і розтерзаний Каддафі…

4 грудня 2017 року.

***

Представників НАБУ та ГПУ визвали на килим куратори з Вашингтонського обкому.
Задача в кураторів непроста. З однієї сторони, «чоколядовий формат» їх цілком влаштовує. З іншої – приборкання непокірного Сітніка (Это Ситник,… у него есть рогатка… – Булгаков, «Майстер і Маргарита») може зашкодити іміджу самого Трампа. Ну як так, якийсь Порошенко, руками свого кума, знищує дітище американської демократії в Україні!? Це українським платникам податків до дупи – хто би то збитки рахував від того антикорупційного мєждусобойчіка?! Американським доведеться пояснювати – як так, об проект ФБР просто так витерли ноги розгодовані кредитами тубільці!?
А тут ще й з Північною Кореєю суцільні обзивалки – ну зовсім Дональд некошерно виглядає. Аж перед Вовою невдобно…
Що собі поміркують радники Трампа: аніж підіймати обвислий рейтинг пана презеса публічною демонстрацією ядерних піпісьок, то може простіше продемонструвати ереговану американську справедливість, влаштувавши секс зі збоченнями українським корупціонерам?
Якщо ж вплив Вови в Вашингтонскім обкомі є моцний, то можуть в Сітніка й рогатку відібрати. Ну, в крайнім випадку, змусити з неї стріляти кульками з рошенівських тістечок, а не болючими антикорупційними камінцями. Як влучно сказав Олександр Чопа (відео постом нижче) – фінансова розвідка США знає до цента, хто скільки і коли заофшорив долярів з України. Тож, якщо по приїзді Артьом зап#здячить камінчиком в табло Рошену – то значить, жи процес пішов. А нє, то нє. Все їдно рано чи пізно піде…
Так що беремо си чіпси з колою і чекаємо вісточки з-за океану. А на разі усім бажаю чоколядових снів!

5 грудня 2017 року.

***

Явним і латентним порохоботам дали “фас”. Мова не про політиків, які вже й самі не раді, бо лідер який “з’їжджає з катушок”, стає небезпечним для своїх послідовників. Мова про всіляких “зорянів”, “шкіряків”, та їм подібних холуїв “Переможців Революції Гідності”. Цій владі мародерів-клептократів діватися нікуди і власне вони, і лише вони, плюючи на Закон, розхитують ситуацію на догоду пану Путіну. Я не симпатик Саакашвілі як політика, але дуже чітко розумію куди нас ведуть нинішні цинічні прикоритники. Вони – це ті, хто наплювали на могили “Небесної Сотні”. Вони – це ті, хто заробив чергові мільйони на крові тисяч українців. Вони є найпершими посібниками окупанта, тому, що знищують державу зсередини.
Про те, що нас очікує, попереджував з перших днів Майдану. Попереджую і нині – відкрийте заліплені чоколядою та інформаційним лайном очі, нинішні “гламурні бляді” у владі – це щурі, загнані в кут. Вони нелегітимні злочинці і, волаючи про руку “москви”, насправді є тим злодієм, який кричить: тримай злодія!
Вибачте за емоції, сподіваюсь, ви мене зрозумієте. А ні, то ні – згадаєте згодом. Вибір перед нині “припорошеними” лакеями буде дуже важкий – залишитися люльми, чи бути в шоколаді.

5 грудня 2017 року.

***

Чудова теза Наді Савченко: потрібно, щоби найперше нерви здали у влади. По-грубому, це означає: нехай перетлумлять одні одних. Якщо цю тезу перевести в площину Дії – це мирний і жорсткий супротив.
Вперше ідею ненасильницького опору сваволі влади висунув Махатма Ганді. Ця ідея отримала назву «Сатьяграха», тобто «твердість в істині».
Коли антинародна влада прийняла черговий закон, який порушував права індійців, Ганді сказав наступне:
«Нехай кожен, хто поклянеться не підкорятись позорному закону, вирішить для себе, чи вистарчить у нього твердості, незважаючи на жодні переслідування і навіть на смерть, дотриматись цієї клятви. Боротьба буде продовжуватись довго, можливо роки, але я сміливо і з цілковитою впевненістю заявляю, що якщо навіть незначна кількість людей дотримається свого слова, наша боротьба завершиться лиш одним ‒ перемогою».

5 грудня 2017 року.

***

Ідеологи Порошенка придумали, на їхній погляд, безпрограшну комбінацію: назвали напівзаконну зміну влади «Революцією Гідності»; оголосили найпершими внутрішніми ворогами недобитки регіоналів; винними у всіх старих бідах призначили «папєрєдніків», а в нових – країну-агресора.
Минуло три з гаком роки, щоби люди почали розуміти очевидні речі: «Революція Гідності» виявилися двірцевим переворотом, ніскілечки не змінивши існуючу систему; найбільший внутрішній ворог – це корупція, яку й очолили «Переможці «Революції Гідності»; в існуючих проблемах винні не стільки персоналії, скільки система, а бізнес країни-агресора прекрасно себе почуває в країні, яка все більше занурюється в боргову трясовину.
Найгірше у цій ситуації те, що за Хуцпою «Переможців…» стоять тисячі полеглих у війні, яку цнотливо обізвали АТО, навіть не оголосивши, всупереч Закону та Конституції, особливий правовий режим воєнного стану. Тому, в нинішніх очільників держави немає виходу – вони змушені брехати до кінця. Цю брехню підтримуватимуть та тиражуватимуть легіони прикоритників, яким добре живеться в часі Руїни. Маса народу щиро повірить у цю брехню і буде переконана, що ті, котрі виступають проти «Переможців…», є аґентами агресора та ворогами держави. Така віра не менш щиро біситиме тих людей, які зрозуміли ницу суть «Переможців…».
Провокатори, з боку країни-агресора та на службі тих, кого відтіснили від корита, і тих, хто прагне до нього протиснутися, маніпулюватимуть людьми заради досягнення своїх підступних цілей.
На це все накладеться зовнішній, геополітичний, сценарій, в якому ми є лише об‘єктом.
У такому хаосі будуть непочуті ті, хто справді хоче, якщо не змінити систему, то хоча б її законсервувати, оскільки подальше олігархічно-охлократичне «вдосконалення» призведе до остаточного розвалу держави та/або перетворення її в колонію й сировинний придаток.
Тому, не втомлююся повторювати – все залежить лише від нас. Для початку – від нашого розуміння та тверезої оцінки ситуації.

6 грудня 2017 року.

***

Напишу, бо забуду, і, не приведи Боже, так ся стане. Порошенко може ввести легальну диктатуру – «воєнний стан».
Він до цього готовий ще з 2015 року (прочитайте уважно: http://vgolos.com.ua/…/staryy_ta_novyy_voiennyy_stany_18029…)
Що мені дало підстави зробити таке припущення?
По-перше – це спроба підпорядкувати ВРУ всі «антикорупційні органи». Це може трапитися вже завтра.
По-друге – це загострення ситуації з НАБУ, провал з брутальним затриманням Саакашвілі та побоювання путчу.
По-третє – пряме призначення голів обласних і районних адміністрацій та позбавлення їх статусу держслужбовців.
По-четверте, п‘яте і далі… – спіч Луценка у ВР, усунення Соболєва з голови комітету, ймовірно, нинішній ультиматум Садовому, практика викрадень та депортації неугодних і т.д. і т.п.
Як це має трапитися?
Провокація щодо, скажімо, Саакашвілі, з кривавими наслідками, загострення ситуації на фронті, медійно-артилерійська підготовка «кругом врагі» та впевненість у більшості в Верховній Раді.
Останнє важливо, тому що запровадження «воєнного стану» заморожує всі виборчі процеси на стільки часу, на скільки це буде потрібно чинній владі. Чому так, уважні читачі зрозуміють зі статті, на яку є вище посилання, та з появи в законодавчому полі терміну «воєнна агресія».
Звісно, такий сюжет може не всім кураторам сподобатись, але інстинкт самозбереження сильніший страху перед невдоволенням «західних партнерів». Росію це влаштує. Замороження ситуації в переддень збурення мусульманського світу після визнання … (тут матюк) Трампом Єрусалиму столицею Ізраїлю, Кремлю на руку.
Будьмо уважні!
Ага. Наголошую – воєнний стан мав бути введений Турчиновим одразу після призначення в.о., а Порошенком – після прийняття присяги. Воєнний стан мав запобігти тому, що сталося. Сьогодні – це просто узаконення диктатури.

7 грудня 2017 року.

***

Якщо вірити вітчизняним порохоботам та деяким закордонним експердам, то Саакашвілі є другорядною фігурою українського політикуму. Головний аргумент – мало збирає людей. Припустім. Чому ж тоді Порошенко, всією потугою державної машини та власного олігархічного ресурсу, намагається знищити якогось аутсайдера? Особисте? Тоді, перепрошую, Порошенко дурень і кінець його буде трагічним, тому що «особисте» в політиці – це гарантований програш.
І якщо це справді так, то радив би друзям і знайомим пошвидше покинути цей дзюравий Титанік.
Але я так, про нашого шановного Петра Олексійовича, не думаю. Тому, шануючи його розум і таланти, припускаю, що екс-президент Грузії, далеко не такий вже нікчемний конкурент нашому однотуровому щастю. Та й чутливе місце Ляшка, останнього не підводить – гавкає на бідолашного Міхо, як той старий облізлий пес, якого господар ось-ось викине з теплої буди на вулицю.
А що опозиція? Де вона? Повірила в пафосні несенітниці креативного Генпрокурора? Не вірю.
А ще назвіть но мені яку «опозиційну» партію, котра сьогодні, без підримки олігархічних ЗМІ, виведе на вулиці людей більше ніж Саакашвілі? Тільки давайте не порівнювати з Майданом! І я не про нікчемність гасел. Перепрошую за відвертість, але «євроінтеграція» та «імпічмент» – один одного варті.
Люди стоять за гроші? Це все одно що сказати так про тих, хто пройшов Майдан 2013-2014 року. Поясню. Що тоді були, що сьогодні там є люди, яких знаю особисто. І вони там не за гроші.
Звісно, що гроші на організацію таких заходів потрібні. І не малі. А знаєте, звідкіля взялися гроші на той великий Майдан? І я не знаю. Тільки підозрюю, що походження їх таке ж саме, як і всіх олігархічних грошей…
Знаю, що не за гроші збирала людей «Свобода».
Сьогодні чомусь політики-націоналісти мовчать. Вірять, що зовнішній ворог є страшніший внутрішнього, й не помічають, що, насправді, кремлівські ляльководи та місцеві мародери-клептократи – то дві половинки дволикого ануса?
Я не суддя нікому. Методи чинної влади все більше нагадують феесбешні, тому не дивуюся, що принцип «розділяй та володарюй» так успішно працює на опозиційних теренах. А може вчорашні соратники Саакашвілі чекають, поки Порошенко виснажиться й наробить помилок, намагаючись знищити свого недавнього приятеля?
Даремно. Народ, який проти влади, починає гуртуватися навколо Саакашвілі – опозиційна ніша довго порожньою бути не може. І зовсім не важливо, що замало людей виходить на Майдан. Невже ви й досі не зрозуміли, що народ має оскому не на ексцентричного Міхо, а власне на «політичний Майдан», за допомогою якого нинішні «Переможці Революції Гідності» дорвалися до корита.
Віддаю належне порошенківським політтехнологам – вони чудові тактики! А щодо стратегії, то все згадую улюблений анекдот одного відомого й поважного політика у нинішньому провладному таборі. Про сову і зайчиків, яким стратег сова порадила схреститися з їжачками. Точнісінько так, як не трахаються, перепрошую, їжачки і зайчики, так і немають політичної перспективи стратегії без ідеї.
Ідіотів, котрі вважають стратегією нинішню «євроінтеграцію» з її Святим Безвізом, уклінно прошу самовидалитися. Тим, хто вважає ідеєю «шлях в Європу», хочу сказати: цей шлях у нікуди. Це як в іншому анекдоті, коли сифілітик по частинах залишав тюремну камеру: ніс відвалився – викинув, член відпав – туди ж, на волю…
Ну нікоми ми там, смертельно вражені корупцією та патерналізмом, і зомбовані полярною міфологією, не потрібні!
Вже сьогодні очевидно, що «тактичні плани» влади починають давати збої. Водночас, із нагромадженням помилок, все більшим буде тихий саботаж всередині чоколядового війська. Не вірите! То почитайте те, що я пророкував не так давно пану Садовому, в зеніті його слави. Де він нині? Отож. Так що не вірте істеричним корисним ідіотам, які волають, що в найближчій перспективі нам світить лише однотурове щастя…

8 грудня 2017року.

***

Телєфонував мені один колєґа, працює «в полі», себто безпосередньо задіяний у політичному процесі. Ні-ні, не з Саакашвілі. До останнього він має стільки ж симпатій, скільки до нашого вельмишановного пана презеса. І розмова у нас була не про політиків, а про електорат. Дуже сумний діагноз. Але так і є – ми, як суспільство, заслужили те, що маємо. І буде ще гірше. Мудро Реріх років тому зі 100 назад казав, що найбільшим гріхом є невігластво…
Але чому дивуватися після сотень літ цільового знищення правдивої еліти? Нині її недобитки тихенько мовчать, а хто подає голос – то перший у черзі на знищення. То ще таких свірків як я терплять. До пори, до часу…

8 грудня 2017 року.

***

Усім, хто зловтішається з затримання Саакашвілі, хочу сказати:
1. Те що відбулося сьогодні, як і цілий ряд подій раніше, свідчать про остаточний перехід до диктатури, яка неминуче пожере своїх «батьків».
2. Наступним може бути кожен, хто насмілиться сумніватися в кошерності «Переможців Революції Гідності» та говорити правду.
3. Це початок кінця нинішньої влади мародерів-клептократів. І дай Бог, щоби не відбувся остаточний розвал України.
Для особливо «припорошених» повторюю: справа не в Саакашвілі, а в тому, що схвалюючи знущання над Законом, ви стаєте співучасниками злочину…

9 грудня 2017 року.

***

Вкотре хочу наголосити (детальні аргументи в доброму десятку публікацій) – якщо пролиється кров, то це буде чергова кров на руках нинішніх «бариг».
Люди не виходили на Майдан за «євроінтеграцію» – вони вийшли за європейський спосіб життя, в хорошому розумінні цього слова. Люди п‘ятдесятичотирма відсотками не обирали Порошенка – вони обирали мир.
Сьогодні люди вийдуть не за Саакашвілі, і не ЗА щось – вони вийдуть ПРОТИ. Це «проти» було на попередньому Майдані, і воно закінчилося Небесною Сотнею. Сьогодні ПРОТИ примножене тисячами загиблих у ґешефтній війні, котра АТО.
В суспільстві присутній «відкладений запит» на справедливість. Люди, котрі втратили близьких, все частіше задаються запитанням – а за що? Проти – це всім зрозуміло. А «за»?
За Безвіз, завдяки якому на заробітки кинулися геть з країни сотні тисяч працьовитих українців?
За фейкову люстрацію та засилля у владі кумів і коханок «Переможців Революції Гідності»?
За героїчну боротьбу з пам‘ятниками вождю пролєтаріата?
За тотальну корупцію та розкрадання мільйонів навіть на обороні?
За крадіжку 6 мільярдів долярів з Привату, організованих за змовою Порошенка з Коломойським?
За недореформовану поліцію, котра вже перетворюється в гіршого штибу мєнтуру?
За процвітання російського бізнесу в Україні?
За нерозслідування злочинів Майдану?
За 144 рехформи, яких ніхто не бачив, а ті поодинокі, котрі започаткували чекає, в кращому випадку, доля піліцейської?
За тотальну брехню по зомбоящику?
ЗА ЩО?
І, точнісінько так, як на Майдані побиття студентів запустило кривавий сценарій поділу України, так сьогоднішнє брутальне викрадення Саакашвілі може привзести до остаточного розвалу держави.
Хтось насмілиться звинувачувати людей, які вийшли на протест проти банди Януковича? Чи може винні студенти, яких побили! Ні? А винен Саакашвілі, що його незаконно позбавили громадянства, незаконно не впускали в Україну, незаконно вломилися в помешкання? Порушення ним закону з формальної точки зору навіть менше, ніж те, яке чинили нинішні «Переможці…» на Майдані.
Тож не в Міхо справа, а в тому, що нинішні мародери-клептократи – це є такі ж фаворити системи, як і папєрєднікі. Тільки хитріші й цинічніші.
Тому протест ПРОТИ них є законним. Але протесту б не було, коли б вони самі його не спровокували! Тож якщо, не пиведи Боже, арешт Саакашвілі виведе людей на вулиці – наслідки можуть бути непередбачувані. Але вся вина 100% ляже на Порошенка, Луценка, Авакова, та інших »Переможців…», які сьогодні правлять бал на крові.
Найгірше те, що якщо народ не підніметься, то краще не буде. Несправедливість, беззаконня, брехня, корупція, кривосуддя – нікуди не дінуться. Репресивна машина не зупиниться…
Я прошу в Бога мудрості для нашого народу, витримки та мужності. Попереду лихі часи…

9 грудня 2017 року.

 

Залишити відповідь