Грудневі рефлексії (2)

Устами улюбленої Далі лохоелекторату, пану Порошенку, в обмін на чергову порцію державних інтересів України, було дано добро мочити Міхо.
Яких інтересів? Побачимо. Ну, до прикладу, як передача землі братньому китайському народу, та його розселення Україною, на заміну безвізовим заробітчанам.
«У свою чергу, згідно з даними LandMatrix в Україні функціонує цілий ряд агрохолдингів, контрольний пакет акцій яких належить китайським холдингам (Kusto Agro Group, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu) і врожайність останніх набагато вища, ніж у інших, більш великих представників галузі.
Тому, для підвищення ефективності використання земель Академії аграрних наук остання уклала договір зі згаданими вище агрохолдингами. Згідно з попередніми домовленостями, Chinese Agricultural Corporation Huan Fan Qu зобов’язується консультувати представників Академії та контролювати виробничий цикл до тих пір, поки показники врожайності НААН не підвищаться до середньогалузевих.
Натомість – Академія розрахується за консалтингові послуги шляхом передачі частини належного їй земельного фонду (за оцінкою одного га в 1150 $) в користування китайської корпорації терміном на 49 років за договором емфітевзису.
Для розгортання сучасних аграрних виробництв буде залучено 400 агроінженерів і 30 000 робочих з Китаю.
Як заявив президент НААН, даний договір є обопільно вигідним і допоможе збільшити обсяги виробництва продукції сільськогосподарського сектора України.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Ілюстрація з сайту: http://krabov.net/53042-kitayskoe-zemledelie-v-rossii-36-fo…

9 грудня 2017 року.

***

Як казав великий Трамп: пох#й що про мене пишуть, аби писали 🙂
А якщо серйозно, то Петро Олексійович, в історії з заклятим другом Саакашвілі, загнав себе в позицію цуґцвангу. Припускаю, що якийсь новий формат, до прикладу: Юля – президент, а Саакашвілі – прем‘єр, вже почали розглядати «старші пацани». Так званим «опозиційним» політикам, я би радив визначатися пошвидше – позиція «страуса» призведе або до «відтинання голови», або до «грання в дупу», перепрошую за грубі порівняння. Справа не в симпатіях до Міхо. Ситуація з ним стала лакмусовим папірцем – якщо ти політик, то визначайся 🙂
Є певні неписані правила. Саакашвілі їх порушує своєю ексцентричністю, але «гріхи» Порошенка, в очах кураторів, є куди вагомішими.
Петру Олексійовичу, звісно, захочеться стояти до кінця. Його переконали, що «захід» віддав Саакашвілі йому на поталу за «ЩОСЬ». Але це пастка. Країні потрібен »Піночет» і попит буде задоволено. Звісно, нічого доброго з того не вийде, але нема на то ради. Петро Олексійович робить спробу стати українським «Піночетом», але надто вже зміст не відповідає формі. Тому має піти. Як піти – це вже інше питання. Він має сам собі дати на нього відповідь.
Динаміка наростатиме, особливо на фоні глобальних процесів…

9 грудня 2017 року.

***

Великий і жахливий Ярош, чиї візитки валять з ніг ворогів краще аніж кулі, і чия зброя начищена до блиску, громовим голосом заволав у Фейсбуці:
«Крик душі… Безособово.
Як же ви, мудаки, задовбали своєю нескінченною битвою всіх проти всіх!
У той час, коли кожного дня на Фронті, у нашій національно-визвольній війні, гинуть Українці.
Ви ж, підараси, їхніх мізинців не вартуєте!..
Невже у вас, тилові пацюки, відсутній інстинкт самозбереження?
Невже ви, потвори, ряжені у патріотів, по всі сторони ваших ефемерних барикад, думаєте, що ми, люди які чотири роки не виходять із бою, все вам пробачимо і забудемо!..
Ми ж всі там не загинемо… Ми ж, прийде час, станемо бичем у руках Божих. І всі отримають «по плодах іхніх»…
Це не погрози. Це ваша перспектива. Конкретна.
Без надії сподіваюсь, що ви зупинитесь у руйнуванні нашої Держави.
А якщо ні – вмиєтеся своєю кров’ю.
Це ми, ті хто воює проти зовнішнього ворога, добре навчилися робити: лити ворожу кров.
Так. Це емоціі. Але цілком контрольовані…»
Черговий герой і кумир увірувавших, що «хтось прийде і порядок наведе», готовий стати «Бичем у руках Божих» і лити «ворожу кров». В якого ж такого «бога» вірить наш «провідник», який так і не признався, про що 2 години балакав з паном Януковичем під час відомих подій? Що за кровожерливий «бог» прагне нової крові, чи не Мамона?
Кров яких «потвор, ряжених патріотів» готовий лити цей Воїн Світла? Хто ж у нас, не зупиняючись, руйнує «нашу Державу« з середини? На мою думку, державу руйнує корупція, породжена олігархічно-охлократичною системою. Невже зв‘явився Великий Провідник, який, поки горлопан Міхо відпочиває в СІЗО, поведе за собою народ на клятих бариг?! Можна починати й мені чистити свою шаблюку і перечитати для натхнення «Гайдамаки»? Чи може у нас з паном Ярошем різні «держави»?
Бо щось не паленою гумою, а пригорілою чоколядою потягнуло від «крику душі» головного прогульника засідань Верховної Ради. Чи то здалося? А може пан Ярош не ходить на засідання, тому що боїться втратити контроль над своїми емоціями, вихопити автомата та покласти край хибнокомпетентності в державі?
Так до кого звернена месіанська погроза пана Яроша: до тих, хто очолив корупцію, наживаючи мільярдні статки під час війни, чи до тих, кому нинішня центральна влада не до вподоби? Якщо проти других, то наш герой готовий пролити кров своїх друзів, до прикладу, Корбана й Парасюка? Чи «крик душі» безособовий, бо ще ворог не замовлений?

Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але убік безодні.
© Ліна Костенко

10 грудня 2017 року.

***

Гуру припорошених, Алєжка Пономарь, просто попу рве, так хоче переголосування питання про продовження мораторію на продаж землі. Ставлення до «вільного» продажу землі є одним із «маркерів». І не лише для політиків.
Я навіть не буду дискутувати – це питання світоглядне. Та й ні з ким дискутувати, й немає про що.
Коли Національна (!) академія (!) аграрних наук України віддає закріплену за нею землю китайцям на 49 років, аби ті навчили академіків як ту землю обробляти – то це вже вершина абсурду. Недовченим і хибнокомпетентним пропоную згадати всі мантри про блага приватизації, а потім поглянути на свої квитанції за комунальні послуги.
Особливо «просунутим» раджу заглянути в Конституцію України, а також поцікавитися статусом землі в Ізраїлі, з якого так часто нам радять брати приклад. Я теж раджу перейняти в ізраїльтян досвід. І не тільки стосовно власності на землю, а ще й щодо національного складу влади…
Але хочу вам навести приклад іншого «маркеру». Ця симпатична панянка, на фото, покінчила життя самогубством. Перед цією трагедію, порно-зірка Оґаст Еймс, відмовилася зніматися в парі з партнером, який знімався в гей-порно. Акторку звинуватили в гомофобії та почали її цькувати з лютою ненавистю. Порно-діва намагалась виправдатися, навіть попросила вибачення в невідомого актора, й написала: «Я не гомофоб. Більшість дівчат не працюють з хлопцями, котрі знімалися в гей-порно, з метою безпеки. Це стосуйться й мене. Я не піддаю своє тіло ризику, так як не знаю, що вони роблять в особистому житті.»
Але це не допомогло. Не витримавши психічної атаки, всього лиш за два дні, 5 грудня, 23-річна порноакторка твітнула всім fuck і пішла з життя.
В подібний спосіб знищили морально британського боксера, того, який блискуче переміг Володимира Кличка і щось не так сказав проти геїв…
Ці дві речі, «ринок землі» та «гомофобія», а також деякі інші, лише на перший погляд є між собою не пов‘язані. Власне за допомогою таких «маркерів» формуються тренди розвитку суспільства.

10 грудня 2017 року.

***

Іноді намагаюся зрозуміти «лайки» цілком адекватних, наскільки мені відомо, людей, деяким перлам припорошеного розуму, на кшталт «дебіли, революціонери Курченко», «державний переворот», «аґенти кремля», та іншим, присмачених матюками й закликами садити й убивати інакомислячих.
Я розумію глибокий когнітивний дисонанс людей, котрі таке пишуть. Вони, часом допомагаючи пораненим, і щиро ненавидячи ворога, глибоко, на денці душі, знають, що війна вигідна чинній владі, що військовий бюджет розкрадається, що зловживання починаються з президента, а хибнокомпетентність з генпрокурора. Вони знають, що насправді найбільшим внутрішнім ворогом є корупція, котру очолили «Переможці Революції Гідності». Знають, але панічно бояться собі в цьому признатися, бо це зруйнує ту ілюзорну реальність, в якій їм добре жити. Добре, бо віра в «Святий Рошен» приносить непогані дивіденди.
Що цікаво, професійні політики, не опускаються до брудних образ своїх опонентів. Навіть ексцентричний Саакашвілі не йде далі «бариг». Це одна з причин, чому я не хочу займатися політикою – щоби мати змогу 3’14дараса назвати 3’14дарасом, не зважаючи на політкоректність…
Проте, політики, як видається, не зупиняють своїх придворних шавок, які лиють відра помиїв на їхніх конкурентів. Для мене це дивно. На емоційному рівні я починаю ненавидіти Порошенка не через його людські якості та паталогічну брехню, а через його сраколизів, котрі готові стріляти не лише Саакашвілі чи Юлю, але й усіх їхніх прихильників.
Забанив кількох «фанатів» не тільки БПП, а й Яроша, Свободи, Наді Савченко і, тільки т-с-с – навіть одного надто палкого прихильника Саакашвілі. Когось за хамство, а когось і з огиди: відверте зализування анусів політичних кумирів – бридке видовище.
Так ось, оці всі легіони проплаченої нечисті – це прототипи не лише донощиків у часи батька всіх народів, товариша Сталіна, а й потенційні кати та вбивці. Вони, сповнені власної правоти та віри в боротьбу з «зовнішнім» ворогом, будуть радо, або, максимум, нейтрально і мовчки, спостерігати, як ведуть на розстріл «контрреволюціонерів» та «ворогів народу». Скажу більше. Серед таких доволі багато нащадків тих, хто свого часу так і робив: писав доноси, тішився коли «брали» сусіда, смакував кров «ворогів»…
Мого дідуся так і вислали в Воркуту, бо мав власну думку, був клятим інтєлігєнтом і ще й будував церкви. За доносом, звісно, вислали…
Добре, Бог кожному суддя. І кожен своє отримає – індульгенції не допоможуть. Ненависть породжує ненависть і б‘є бумерангом у тім’ячко. Тож досить про адептів шоколадного раю, чи засирачів електоральних мізків, на кшталт Пономаря. Нехай підігрівають один одного «лайками» та перепостами і колективно дрочать на інтелектуальні висери своїх гуру. Але ж є їм «лайкаючі»!
Ось цього я не розумію. Ні, розумію, коли люди «по долгу служби», чи з корпоративної солідарності лайкають, чи навіть перепощують якісь статусні інфовкиди, на кшталт полум‘яного викриття паном Луценком, у стінах ВРУ, мережі «аґентів Курченка». Але коли схвалюють заклики цих, навіяних зеленим змієм, «аґентів» знищувати – то, бігме, не можу второпати. Але спробую розібратися…

11 грудня 2017 року.

***

Держи злодія!
Генпрокуратура та СБУ звинувачують Міхеіла Саакашвілі у сприянні злочинним організаціям (!). Припустім.
Що там у нас, АТО? Терористи – це злочинна організація? Злочинна. Підприємства Ахметова, Богі Калєснікова та інших достойників, які працювали, й працюють на території ОРДЛО, а відповідно сплачують податки в місцевий бюджет – фінансують злочинні організації?
Добре, згідно офіційних даних СБУ, вони ще й український фінансують.
Росія – агресор? Державний бюджет Росії в той чи інший спосіб фінансує «терористів», поставляючи їм інструкторів, зброю, боєприпаси та виплачуючи зарплати? Фінансує.
Відколи? Фактично почали ще з 2013 року, а особливо активно продовжили з початку воєнних дій.
Фабрика «Рошен» в Ліпєцку, сплатила, впродовж 2013-2016 років, у бюджет Росії близько мільярда російських рублів? Сплатила – це доступні дані (припинила діяльність лише з 2017року).
Так у мене питання: а чи та людина має сидіти сьогодні на лаві підсудних?

11 грудня 2017 року.

***

Давайте зробимо наївне припущення, що народ помудрів. Тоді оптимальний варіант, який зможе пригальмувати відцентрові процеси (пригадуєте – писав про детонацію зсередини) – це перевибори. Шанс, так би мовити, для лохо-електорату, вибрати тих, хто не дасть країні розвалитися остаточно. І тоді настане час адекватним НЕполітикам, ріжним суспільно-моральним авторитетам, блогерам і громадським діячам, допомогти людям зробити правильний вибір. Тобто – теж з‘явиться шанс.
Оцінюючи ймовірність того, що ми цим шансом скористаємося, я приймаю її за 10 відсотків. Але це краще ніж «0», який ми маємо нині…

11 грудня 2017 року.

***

 

12 грудня 2017 року.

***

5 хв. з чаєм біля оракула-зомбоящика. В.о. нашого міністра охорони здоров‘я Пані Супрун, в інтерв‘ю сказала: вона СПОДІВАЄТЬСЯ, що в Національній службі здоров‘я України працюватимуть фахові та чесні (!) люди.
Пані сподівається, курва, чуєш, Місько! (Місько то наш Карл – не подумайте що намьок)
Як можна пояснити нашій владі, що в управлінні (менеджменті) – не сподіваються, а планують. В даному випадку людські ресурси. Я вже бачу тих «чесних і фахових» у структурі, через яку йтимуть шалені гроші.
Адже за реформою, національна служба здоров’я виконуватиме роль єдиного національного замовника медичних послуг!
Заступник Супрун, нещодавно, в одному з інтерв‘ю запевняв, що:
«Ми запобіжників проти розпорядження (коштів — ред.) на власний розсуд заклали дуже багато. Порівняно з іншими країнами, з яких ми брали приклад, у нас найбільш безпечна модель, де Національна служба здоров’я доволі обмежена, стиснута різними органами з різних боків. На Заході більшу свободу і владу мають такі організації. Це довзоляє їм бути більш ефективними»
https://hromadske.ua/…/reforma-medytsyny-vykliuchaie-korupt…
Це ж повний ідіотизм! Створюємо «службу», яку одразу обмежуємо в повноваженнях, обставляємо ще якимись «органами», визнаємо, апріорі, її неефективність і вважаємо, що це запобіжники від корупції! Милий Боже! Та то буде ще гірше наших антикорупційних органів. Але біс з ними, з тими органами, а тут живі люди!
Згадаєте мої слова. Якщо влада якісно не зміниться, ця рехформа провалиться ще з більшим тріском аніж піліцейська! Не хоруйте друзі, бо тепер це справді смертельно небезпечно!

12 грудня 2017 року.

***

Як порохоботи підтримують анексію Криму.
В порохоботів є одна спільна риса – тупість. Обкакавшись зі сфабрикованою справою ім. Генрокурора-Курченка, вони взялися тиражувати страшні кадри побиття кривавим Міхо опозиціонерів, які вимагали його відставки в травні 2011 року.
Тоді, в результаті жорсткого розгону демонстрантів отримали поранення 37 чоловік. Натомість загинуло двоє поліцейських, одного з яких задавила автівка когось із лідерів опозиції.
Цей мітинг організувала й очолила Ніно Бурджанадзе.
Хто ж ця дама? Народилася вона в Кутаїсі, в 1964 році. Батько Ніно, серйозний партійний бос, друг Шеварнадзе, а після розвалу СРСР – успішний бізнесмен. Навчалася пані Бурджанадзе в МГУ. Весною 2003 року, разом із Саакашвілі та Жванією, була лідером «революції троянд», в результаті якої татового друга Шеварнадзе відсторонили від влади.
Двічі було в.о. Президента Грузії. Після війни Грузії з Росією у 2008 році, пані Бурджанадзе перейшла до Саакашвілі в опозицію, фактично зайнявши проросійську позицію.
Тепер увага! В квітні 2015 року, лідер грузинського «Демократичного руху», Ніно Бурджанадзе, заявила: КРИМ Є ЧАСТИНОЮ РОСІЇ І НІКОЛИ НЕ СТАНЕ ЧАСТИНОЮ УКРАЇНИ.
Отже, нешановні порохоботи, закликають нині пана Порошенка, розігнати силою мітинг особистого ворога Путіна, за те, що той колись розігнав мітинг, очолюваний подружкою Путіна. Це прекрасно!
Звісно, бити мирних демонстрантів – це не добре.
Але, коли грузини-поліцейські побили кількох мітингувальників (не забувайте – двоє їхніх колег загинуло), які були явними представниками проросійських сил, після війни з Росією, то чи не є це певним оправданням їхнім жорстким діям?
Тим паче, не думаю, що Саакашвілі давав вказівку бити людей. Швидш за все, поліцаї це зробили з великої «любові» до Росії.

13 грудня 2017 року.

***

5 грудня написав:
«Бог любить трійцю. Чудо перше – перенесення Саакашвілі через закритий кордон. Чудо друге – визволення Саакашвілі з «воронка». Очікуємо третє.»
Третє відбулося: Печерський суд, самий гуманний суд в мірє, раптом звільняє Міхо, на радість усім його прихильникам.
Все. Ліміт чудес, за класикою жанру, вичерпаний. Далі: або відверта війна, яка завершиться, як мінімум, екстрадицією Саакашвілі, або компроміс. Так розумію, що Міхо задекларував компромісне рішення, погодившись на діалог зі своїм «заклятим другом»:
“Мы все должны сохранить страну и мы все должны об этом говорить, в том числе, и с ним. Я эту позицию не скрываю. Но при этом, одно дело – не раскачивать, не растаскивать страну, а другое – это не трогать будку”
http://news.liga.net/…/14871900-saakashvili_zayavil_o_neobk…
Це зрозуміла позиція, яка не є ні злою, ні доброю. Не злою, бо тримати під контролем масу народу – не реально. Отже, загроза провокацій, в тому числі кривавих, зростала б від мітингу до мітингу. Не доброю, тому що така позиція вимагає від політика чіткої стратегії. В інакшому випадку, його заклюють з усіх боків: порохоботи зловтішатимуться, що хоробрий грузин злякався, а соратники, що він грає з Порошенком в одну гру.
Звісно, багато кому би хотілося змести ненависних бариг. Я за. Але що далі? На це запитання в революціонерів відповіді немає. Точно з історії відомо – далі ріки крові. Тому я в принципі, зробивши висновки з 2004 року, не прихильник масових протестів без чітко зрозумілої мети.
Коли б я був консультантом пана Михайла, то радив би перейти від усіляких «імпічментів» до декларації принципів зміни системи. Так, це складніше, ніж боротися з «баригами» вуличними акціями, але правильніше, ніж намагатися з ними домовитися. Особливо з верховним.
І ще одне. Завтра, під час мітингу, потрібно бути особливо обережними. Знову ж таки. За класикою жанру можна сподіватися на провокації тієї сили, яка спонукала до побиття студентів і відправила на Майдан «невідомих снайперів»

16 грудня 2017 року.

***

Папа шо матолкам казав?
Фейкові новини – то гріх! Але хто би то Папу слухав!
А вже срачу розвели в тирнеті! Вовкулака Міхо мало не зжер дітей в Жовтневім палаці! Правда, їнші пишут, жи дітисок там не було, тілько Тоня Гєращенко, з Зоряном і Шкіряком на трох соображали і вилизували тарелі з-під лобстерів по семім кєлішку. Хто знає де та правда? Добре шо обійшлося без розп‘ятих мальчіків…
Сьома Грішин сказав, шо то не вони ґранду зчинили, й уповів про провокаторів у «балаклавах», котрі шарпалися з поліційов, а полум’яно-чоколядова Ірця Гєращєнко вибухнула у пейсбуці гнівом праведним, добре проплаченим: «покидьки влаштовують свою гнусну камаринську лезгінку під ” Пливе кача”… Ірцю, Ірцю, хто би то про ту качу казав… Зжерли ви, гнусні, ту качу, вкупі з рошенівськими канхфетами з ліпєцкой фабрикі…
Посполитий люд не має спокою: курва, зрада, Міхо написав Петрові листа! Нє, запорожці теж писали листа турецкому султану і їх за то ніхто не осуждає. А тут…
Чекайте, а шо ви хтіли? Сидіти сраков на канапі й чекати поки грузин вам революцию зробит! Чи має шабльов порубати нацгвардію вкупі з танками? Може мав кинути клич як Ярош в 14-м році – Впєрьод! І хто би то побіг?
Дивні ті людиска – їм не догодиш. Самі не знают чого хочут. Але то ніц. Включіт си телєвізію і там вам розкажут: чого ви хочете, хто враг і про щасливе будуще в чоколядовім царстві Рошен.
А як буде петиция про перейменування нашої бідолашної держави в Рошен, то гукніт мене – бігме, підпишу…

 

 

Залишити відповідь