Волинська різня, або розділяй та володарюй.

image

Добре на загал ставлюся до поляків. Навіть маю в Польщі родину – дідусева сестра вийшла заміж за пана Бурдзінського й мешкала у Познаню…
Але ж, курва, перестаньте розхитувати Маятник з цього боку! Мало Донбасу?
Публічні вибачення українців, як і хвиля публікацій, щодо наруги поляків над українцями і навпаки – то є дві сторони однієї медалі.
Поясню – будь-які односторонні вибачення є ознакою меншовартості та спотворенням історії.
Ви визнаєте існування України та українців як нації?
Дякувати Богу!
То скажіть – на кого Україна нападала й чиї землі захоплювала, хоча б протягом останнього тисячоліття?
Пригадуєте карту етнічних українських земель серйозного вченого, етнографа Кубійовича ? Подивіться, де споконвіків жили українці. Знаєте, що є критерієм у територіальних суперечках? Села. Не міста, де часто засідали зайди, завойовники, лихварі та гендлярі, а села, де з покоління в покоління жили ті, хто працювали на своїй землі.
Вся Галичина, включно з добрячим шматком нинішньої Польщі, Волинь, Кубань та суміжні з Донбасом російські території – були етнічними землями українців.
Хто ділив Україну в період Руїни?                           Московія і Річ Посполита.
Хто виморив голодом мільйони українців та заселив “братнім народом” вимерлі села? Все та ж Московія, під брендом СРСР.
Хто проводив політику насильної полонізації й колонізації, забираючи в селян землю? Польща, в період між Першою та Другою світовими.
Чи могла така політика імперських сусідів не породити супротив? Однозначно що не могла.
Звичайно, що це ніяк не виправдовує вбивства безневинних людей.
Але до цього вбивства спонукала державна політика країн-окупантів, та величезна несправедливість щодо корінного населення, котру чинили загарбники.
То може найперше мали би за завдані кривди вибачитися нащадки та правоприємники тих, хто визискував український народ та його ресурси?
Взаємні вибачення – це добре. Але коли мовчить той, хто мав би зробити це першим, то чи личить скривдженому просити в нападника вибачення за те, що дав йому здачі?
Немає жодного сенсу і колупатися в старих ранах – це лише спрямування енергії в бік чергового взаємознищення.
Так, вбивали одні одних і це є злом. До того ж не просто вбивали, а ще й мордували.
Але ще раз наголошую – не ми прийшли в чужу землю і там грабували та знищували своїх сусідів. Це сусіди, отруєні імперською міфологією, вирішили, що українці це меншовартісне бидло, котре має їм прислуговувати.
Зрештою, прочитайте Шевченка, там про все це написано краще ніж у будь-якому підручнику з історії.

То ж будьмо виваженими й мудрими – нас намагаються втягнути у вир Третьої світової, яка, на переконання Папи Римського, вже розпочалася.

3 comments for “Волинська різня, або розділяй та володарюй.

  1. Роман
    Липень 12, 2016 at 12:15 pm

    Справжній геноцид полякам волині, галичини і поділля влаштували москалі, після нього на наших землях поляки відсутні як вид, але до москалів в поляка претензій не буде бо москаль срав на них і сцикотно полякові.
    А от на східних землях сучасної Польщі був справжній геноцид українців який влаштували поляки 1942-1947 роках. Чому наш дипломатичний президент мовчить про то, я можу зрозуміти, але чого про це мовчать всі решта і особливо націоналісти, я розуміти не хочу.
    Поляки не постанови про геноцид приймати мають а від страху за власні злочини ховатись повинні.

  2. Інна
    Липень 13, 2016 at 11:16 am

    З позицією пана Юрка згодна. Як і згодна з його застереженням не розхитувати ситуацію. Коли Україна фактично у стані війни на сході, то відкрити ще й західний фронт хай на інформаційному, культурному чи дипломатичному рівнях – це топити свій корабель.
    Однак замовчувати таку дражливу тему так само небезпечно. Хтось скористається цим на свою користь і не заради миру. Гадаю, історикам треба дуже ретельно працювати з фактами і доводити до громадськості інформацію з позицій національних інтересів, історію в школах та вишах слід подавати так, щоб формувати почуття історичної самодостатності. І не піддаватися на провокації з обох сторін. Так, те, що нині розпочалось навколо подій минулого століття, має глибоке коріння і багато неоднознасностей. Тому, вважаю, будь-які крайнощі в цьому питанні як серед українців, так і серед поляків провокацією.

    • Фредо
      Жовтень 12, 2016 at 4:36 pm

      Якщо змовчимо зараз зрадимо память і справу тих хто йшли за нашу волю на вірну смерть. І це не пафос воювати на три фронти не зважилась жодна армія. Ще застав живими тих хто знаючи абсоютну безнадійність боротьби йшли на смерть і муки. І вони зробили свою справу. Кожен западениць в душі бандерівець. І 25 років України це їх заслуга. Якщо зараз змовчати сцикливий і пихатий мазур не зупиниться. Він був споконвічним ворогом та зрадником таким і лишиться. І не ліпіть собі ілюзій що своєю толерастією його умаслите. Наступний крок буде вимога контрибуції за геноцид, а далі вимога повернути Східні креси тут до гадалки не ходи. Бандюка провокує сопливе лепетання а зараз крім того овечого мекання з Українського боку
      ніц не чути.

Залишити відповідь