Вересневі рефлексії

Маккейн запросив Порошенка на свій похорон… Згадалося: – Мойша, аткуда у тєбя такіє часи? – Папа пєрєд смєртью прадал…

***

Трамп, Маккейн, Порошенко, Путін… Ага, Кобзон, Захарченко…
Немає в політиці чорного і білого, а тим паче в геополітиці.
Маккейн запросив на свій похорон Порошенка, а не запросив Трампа? Прекрасно.
Саакашвілі виклав у Фейсбуці купу фотографій з Маккейном при житті, а перед прощальною церемонією у Національному соборі Вашингтона (звідкіля теж виставив фотографії) він побесідував із Віталієм Кличком, який теж згадує покійного сенатора теплим словом.
В цей час Трамп грав у гольф, тому що його Маккейн на похоронах бачити не хотів. На відміну від Обами, Буша-молодшого й Клінтона. Раз Маккейн друг України – то Трамп ворог? А Клінтон таки друг? А Моніка? А Гілларі?
Ой, куди мене понесло?! А то ж Клінтон підписав злощасний Будапештський меморандум, внаслідок якого ми втратили ядерну зброю? Ну так. І гарантував своїм підписом незалежність і суверенітет України. У 1995 роцi Генеральна Асамблея ООН прийняла цей меморандум як офiцiйний документ. Ага.
А закликав коли небуть друг України Маккейн звернутися до цього Меморандуму, а Буш, Обама? Може підписант – Клінтон? А сам Порошенко?
Порошенко хоче розірвати договір про дружбу з Росією? Прекрасно. Маккейн би тішився. Правда на 4-му році війни… Якої війни? АТО, ООС… Ага, Держдума РФ теж говорила про розірвання цього договору… А Путін?
А Путін з Мєдвєдєвим, який кудись був пропав на два тижні, пішли на похорон до Кобзона. Бо символ. Черговий юдейський символ «русскава міра», того «міра», який так проглядається в діях Трампа і проскакує в його риториці. Як і замилування Ізраїлем, бо свати Трампа, дочка, внуки – це прихожани секти Хабад, яку єврей Ходос обзиває фашистською. А головний ребе Росії, хабадник Берл Лазар, є другом Путіна, і син його працює равином у Сімферопольській синагозі. А найбільший у світі центр Хабаду побудований у Дніпрі. Ага, там усі скидалися баблом: Коломойський, Пінчук, Фельдман, Рабінович…
А взагалі-то, «русскій мір» – це антисемітизм. Махровий такскзать. І в ДНР/ЛНР теж одні антисеміти. Чого вартував Батя Дрьомов… А, ну він теж, як Ґіві, Моторола, Захарчєнко… А шо? Всі вони герої, як і Кобзон. Для апрєдєльонной часті насєлєнія Донбаса і Расєї. Бо ненавиділи фашистів, особливо ж#добандерівців, яких спонсорував шанований прихожанин Дніпровської Менори, пан Коломойський.
А народ? А народ кожен за свого героя! Одні дуже хочуть іменем Маккейна щось назвати в Україні, другі читають «живе слово» за Трампа, треті вірять, що власник Ліпєцкої фабрики та інших активів у РФ – це найбільший ворог Путіна. Останнього вважають борцем зі світовим злом в особі піндосів і гейропейців. Донбас ненавидить піндосів і ж#дів але шанує Кобзона. Захарчєнка, як і Моторолу та Ґіві в останній путь проважали десятки тисяч громадян України… Вони ж наші громадяни, ні, чи може їх громадянства таки позбавили, а я щось пропустив?

2 вересня 2018 року.

***

Соціальна енергія (електоральна активнісь) отримується за гроші або виникає у процесі взаємодії однодумців.
Всі більші-менші політичні партії залежні від грошей: за них соціальна енергія купляється шляхом реклами. Ток-шоу – це теж реклама, не лише біг-морди. Кажуть, що за ефір у Шустера платили десятки тисяч долярів…
Великі гроші – у спонсорів великих політичних партій.
Коли ви щодня натикаєтесь в етері на мерзку рожу якогось юного екс-холуя Януковича, що нині став однією з говорящіх голів блоку припорошених патріотів, то мимоволі починаєте думати, що воно верзе щось справді важливе – адже по тєліку показують! Згодом, коли вас поставлять перед вибором: Льоша, який не злазить з екранів, і Вова, на кілька голів вищий Льоші у всьому, але котрого в зомбоящику немає – ви знову оберете розпіареного негідника.
Таким чином вам малюють і «героїв»: гарна історія, ретрансльована ЗМІ – ось вам і «людина, котра змінила історію». ЗМІ вбивають критичне мислення, а люди прагнуть героїв – тому маємо суцільні симулякри. Розпіарена нікчемність вєщає, а стадо внємле.
Енергія – це вектор уваги. Куди увага – туди й енергія. Увага в зомбоящик – енергія в унітаз – звідтіля гімно й випливає. Вся система на цьому побудована.
Альтернатива системі – це жива комунікація та вибори кращих з поміж себе. Це можливо лише в природньому середовищі, при безпосередній взаємодії всередині громади. Взаємодія ж здебільшого відбувається у Фейсбуці, який став філією ЗМІ, чи Вайбері, Тєлєграмі та прочая віртуальних реальностях. Але порядок денний формують ті, хто мають бабло – вони скеровують енергію. Що, важливіших проблем аніж похорони чужих вам людей немає? Але ми рефлексуємо…
Ляльководи добре знають соціальні механізми взаємодії та принципи формування влади. Енергією всіх суспільно-політичних відносин є гроші: куди гроші – туди й увага. Гроші в примітивного дегенерата – і ось він уже на екранах, увага захоплена…
Але все має зворотній бік медалі. Папа недаремно назвав інтернет благом. Ох і непростий цей Папа! Поки не запровадили тотальну цензуру ми можемо використовувати інтернет як інструмент.
Фейсбук – колосальна база даних, інструмент маніпуляцій та контролю над інакомислієм? Прекрасно! Нам нічого приховувати, інструментом можемо скористатися у своїх потребах і знайти однодумців. Але…
Просвіта, і ще раз Просвіта. З великої букви і в найкращому розумінні цього слова – просвітлювати, проганяти темряву розуму. А далі, коли сформується критична маса однодумців – дія по ситуації, але зі стратегією в голові. Стратегія – це шлях до мети, візуалізованої на підставі спільного бачення «ідеального майбутнього».
Спільне бачення може бути сформоване ідеологами Матриці, а може стати продуктом розуму самоусвідомлених людей. Їх спільних інтелектуальних зусиль. І тут повертаємося до головного: розвиток кожного зокрема – це порятунок усіх загалом. Суспільне починається з індивідуального, але перше зворотньо впливає на друге…
Коли це все починаєш розуміти, а про дещо лише здогадуватися, – не можеш мовчати й не писати, бо згадуючи уроки минулого відчуваєш апокаліптичні тренди у майбутнє…
Доброго нам початку тижня і най Бозя дарує розум тим, від кого залежить життя та смерть мільйонів…

***

«Президент України Петро Порошенко зареєстрував у Верховній Раді проект змін до Конституції щодо прагнення інтеграції України в НАТО і Європейський Союз» – ЗМІ.
Хтось може пояснити чоколядовому матолку кілька простих речей:
1. Конституцію в часі військових дій і порушення територіальної цілісності змінювати не можна. Тим паче напівлегітимним хибнокомпетентним збіговиськом.
2. Це ж хто у нас прагне інтегруватися? Весь народ? 50%, 61,5%, 49,87 %, скільки? І скільки це в реальних цифрах? Скільки нас сьогодні залишилося, коли кілька мільйонів уже «інтегрувалися» на заробітки в Європу, а кілька в Росію? Хто має право вирішувати за людей, як їм жити?
3. Якої холєри в часі гібридно-ґешефтно-громадянської війни (ага – я не даремно все запитую – ким для нас є населення ЛНР/ДНР?), розв‘язаноЇ та підтримуваної Росією, ще більше роз’єднувати народ?
Мета – спровокувати Путіна на повномасштабне вторгнення, чи розірвати Україну, поляризовану псевдоальтернативами «евроінтеграції» та «русскава міра», навпіл?
Немає щастя у підтиранні дуп европейцям, як і у служінні московським попам та чекістам! Сильну Україну потрібно будувати самим, не шукаючи меду в чужих сраках!

3 вересня 2018 року.

***

Зомбовані полярною міфологією відрізняються один від одного лише тими «нужденними казками» в які вірують.

***

Штатні патріоти, себто громадяни, котрі люблять не свою Батьківщину, а державу, влада якої розповідає про любов до України, грабуючи країну та знищуючи кращих її синів, це люди тієї самої якості як і ті, котрі вірно служили комуністам при Союзі, увірувавши в їх ідеологію та не помічаючи тисячів невинно замордованих і засланих у табори. Ні, звісно, помічали, але, як і нині, виправдовували це війною, ворогами держави тощо.

***

«Сьогодні Україна зробила добровільний внесок до бюджету Ради Європи у розмірі 400,000 дол. США» – Клімкін. А шо, ми ж бОгаті.

***

“Вони судили не лише за дію, а й за наміри”- писав у спогадах Роман Яремкевич, друг “Вчитель. Йому, школяреві, дали 10 років колимських таборів за участь у боївці, створеній провокатором з НКВД. Сьогодні точнісінько так само, за намір, судять Надію Савченко…
А на знимці ми з кумом Василем на Брідщині. Над селом, в якому, як виявилося, до нещодавна в одній релігійній общині проповідував … той самий провокатор, через якого юні патріоти отримали по 10, а дехто й 25 років ув’язнення.

4 вересня 2018 року.

***

Ст. 35 Конституції України:
«Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».
***
«Вселенський Патріархат ухвалив рішення про право Вселенського Патріархату без урахування думки Москви надавати всім державам права на створення Помісної Церкви. І в першу чергу Україні – права на створення Помісної Соборної Православної Української Церкви».
Порошенко у своєму Твіттері, 3 вересня 2018 року.
***
Пропоную не соромитися і до европейського вибору та НАТО додати в Конституцію ще й єдину «Помісну Соборну Православну Українську Церкву». І пожиттєво призначити Петра Олексійовича Президентом. Щоби, не приведи Боже, з істинного путі не звернули.

Поки пив на кухні добру в‘єтнамську каву, традиційно увімкнув найкошерніший 5-й канал. Там, у ВРУ, якесь наркофронтівське депутатеня розпиналося, що конче треба встановити контроль за ЗМІ, щоби боротися з російською пропагандою.
Я вже давно зрозумів: кожен, хто критикує евроорієнтованих «Переможців «Революції Гідності», сумнівається в їхніх чесності, патріотизмі та корупційній непорочності – той аґент кремля, зрадник і ворог народа.
Але заглянув у Вікіпедію, звідкіля то депутатенятко взялося. А воно – колишній журналіст!
Ну так: місце сидіння визначає кут зору, а гроші не пахнуть…

***

Тєлєвізор щойно нагадав, що нині річниця «мінських угод». Багато про це писав, але коротко для лінивих повторю:
1. Мінських угод не існує або вони є секретні, а документ, який називають «мінськими угодами» – це лише план заходів на їх виконання (офіційна назва).
2. «Мінськ-1» фактично встановив перемир‘я, але згодом одного з підписантів військової частини документів, генерала Юрія Думанського, змусили відкликати свій підпис.
3. Мінські угоди суперечать Конституції України.
4. Мінські угоди вимагать непокарання «учасників подій на Донбасі».
5. Формулювання, вжиті в Мінських угодах, стосуються формату «внутрішнього збройного конфлікту», себто громадянської війни.
6. Мінські угоди жодним чином не виконуються.
7. Вони нікчемні, тому що переговорною базою мав стати Будапештський меморандум.

5 вересня 2018 року.

***

Приходять у «приват» прохання підписати й розповсюдити петицію до пана Трампа щодо Сенцова.
Відмовляю і хочу пояснити.
По-перше, я проти петицій як явища. Один раз на це повівся але більше не буду. Хтось думає, що Трампу потрібно нагадувати те, про що розтрубіли світові ЗМІ? Чи може його цікавить думка сотні тисяч рефлексуючих аборигенів? Ха! Він зробить те, що йому вигідно. Можливо й те, що вигідно Путіну.
По-друге. Петиція – це як у московитів «чєлобітная». Холопи б‘ють чолом і просють царя-батюшку справедливости. До сраки, перепрошую! Тхне холуйством і рабством.
По-третє. Намагаюся не рефлексувати на вкиди ЗМІ. Жодного разу не пускав соплі за Надею Савченко в полоні, але сьогодні продовжую хоч словом її підтримувати. Коли на-живо поспілкуєшся з людиною – тоді розумієш, вартує вона доброго слова чи ні… Співчуваю Сенцову і всім нашим політв‘язням. Скептично ставлюся до повідомлень про 116-й день голодування – мабуть годують якимись сумішами…
Але справа навіть не в цьому. А «чєлобітчіків» не хвилює, що наші олбудсмени, чи як та холєра називається, оголошують цифри від двох до п‘яти тисяч «бранців Кремля»?! Де реєстри, де інформація по-кожному?! Знаємо тільки про тих, про кого ЗМІ розповіли? А я знаю кому ЗМІ належать і що їх власники задурно шклянку води спраглому не подадуть…
Тому щиро зичу Олегу Сенцову і тисячам невинно засуджених справедливості від людей і ласки від долі! А нам мудрості та здорового глузду!

6 вересня 2018 року.

***

Про розвал України.
Україна від початку позиченої Незалежності була розділена ментально: на українсько-державницьких та совково-ностальгуючих. Домінуючим регіоном перших була Галичина, других – міста Донбасу й Крим.
Чому міста Донбасу? Бо села там ще позалишалися українськими, окрім виморених голодом, особливо активно проріджених каральними операціями проти заможних селян і заселених привезеними з Росії крєстьянамі.
Вся політика, у тому числі й нинішних політичних «важковаговиків», зводилася до протистояння отих двох найчисельніших груп: «україно-державницьких», яких умілою пропагандою перетворили на «евроінтегрованих», та «совково-ностальгуючих», котрих модифікували в «русско-мірскіх».
Майдан використали для крайньої поляризації населення України і це призвело до очікувано-логічного: втрати частини особливо інфікованих «русскім міром» територій.
Майдан завершився двірцевим переворотом, який переможці пафосно назвали «Революцією Гідності», хоча жодної гідності в заміні рил біля корита не вбачається. Зрештою, як і глибокого розуму.
Росія, за згодою/домовленістю «переможців» і при показовій стурбованості «заходу», анексувала Крим та кинула дріжджі війни у ментальне лайно, сформоване в мізках частини насєлєнія Донбасу. Відтак на карті світу з‘явилася чергова зона ззовні керованого хаосу.
Гібридно-ґешефтно-громадянська війна, розв‘язана Росією, стала вигідна «переможцям» для підтримки своєї нелегітимності показовим патріотизмом і формуванням у недоевроінтегровагих мізках образу заклятого ворога – Росії, яка де-факто увесь той час була стратегічним ґешефтним партнером «переможців».
Тепер тема війни та миру додала шизофренії в поляризовані електоральні мізки: народ не реагує на жахливу корупцію, на тисячі загиблих, наплював на Небесню сотню привнесених у жертву Мамоні бідолах і рефлексує на «патріотизм». Звісно, рефлексує полярно: частина електорального стада оргазмує від офіційного «Слава Україні!», інша частина готова вбивати «націоналістів-бандерівців», щоби настромитися своїми гей-незайманими попками на ереговане х#йл@ русскава міра.
Частина населення увірувала у Святий Безвіз і Томос, інша частина прагне у братські імперські обійми єдинокошерного православія. Ця віра в різних модифікаціях і щедро присмачена «соціальним фактором» персоніфікується в електоральних улюбленців на президентських перегонах.
Петро Олексієвич, як лідер «Переможців «Революції Гідності» й головний її вигодонабувач, впевнено взяв курс на «захід». Цілком вірно – президентом усієї України він об‘єктивно бути не може, тому, що як і більшість головних потенційних претендентів, не спромігся на якусь об‘єднавчу ідею. І це теж закономірно, бо принцип «розділяй та володарюй» добре корелюється з «грабуй і багатій».
Відтак «переможцям» об’єктивно не потрібні Крим з Донбасом (перший вони здали/продали безповоротно) і вони мобілізують електорат образом лютого ворога та маніпулюють патріотичними почуттями, особливо загостреними в часі війни. Але своєю цинічною корупцією та тотальною хибнокомпетентністю «переможці» налаштували проти себе не лише інфікованих вірусом «русскава міра», а й частину тверезомислячих патріотів, які вже не ведуться на «печеньки Нуланд» і «кружевні труселя».
Виборчий процес, як нещодавно Майдан, стане ще одним потужним каталізатором ментального лайна в електоральних мізках, що загрожує остаточним розвалом держави внаслідок кривавої міжусобиці, хаосу (звісно – підтриманих і зорганізованих зовнішніми силами) та/або повномасштабного військового вторгнення з повторенням в Україні югославсько-лівійсько-сирійського сценарію.
Все в наших руках. Точніше в головах – погодитись на це, чи почати думати власною головою, а не випорожненнями олігархічних теле-аналів.

***

Київська астролог та ясновидиця, чиї передбачення реально збулися, вважає, що ні Петя, ні Юля, ні Толя не виграють вибори.

***

“Надто сильне хотіння напружує реальність і вона починає противитись” Зеланд “Жриця Ітфат”

7 вересня 2018 року.

***

Зразок маніпуляцій лохоелекторальною свідомістю.
Заголовок: «В НАТО поддержали планы Украины по Конституции».
Підзаголовок: «В НАТО приветствовали инициативу Порошенко по закреплению евроатлантического курса в Конституции».
Текст: «Мы тверды в нашей поддержке права Украины решать свое собственное будущее и внешнеполитический курс, свободно, без внешнего вмешательства».
Цитують начебто слова якогось «офіційного представника штаб-квартири Альянсу». Анонімного представника, тому що чомусь не згадується ні його посада, ні прізвище. Але Бог з ним. Припустім, насправді – це слова якоїсь посадової особи з НАТО. Де у них схвалення незаконних змін до Конституції?
Але люди читають заголовки і великі букви…
До речі, щодо мого допису великими буквами про передбачення київської пані, астролога та ясновидиці: не думав, що це повідомлення викличе таку реакцію. Так ось, щоби Петя-, Юля-, Толя-фани та інші симпатики ріжних кандидатів не надто хвилювалися – згадана мною провидиця прогнозує в кінці жовтня гостру політичну кризу якраз через зміни до Конституції. Не так довго чекати – побачимо…

***

Коли у вас є проблема – вирішуйте самі або зверніться до професіонала. Останній, у кінцевому результаті, обійдеться дешевше, навіть якщо це кілер.
Не допомагайте людям, даючи їм роботу з якою вони не можуть справитися, заради того, щоби вони могли заробити на необхідне. Краще просто подаруйте гроші – тоді вам принаймні формально повинні будуть бути вдячні, а коли замовлена та добре оплачена вами праця виконана неякісно і ви про це насмілитеся сказати – то станете ще й винні.
Зрештою, такий принцип стосується й позичання – ніколи не позичайте, а лише давайте стільки, скільки не шкода пожертвувати безповоротно. Коли ж все-таки позичили, то будьте щиро вдячні як позичене вернуть – адже позичають чуже, а віддають своє, кровне…

8 вересня 2018 року.

Залишити відповідь