Вересневі рефлексії (3)

Прослухав уважно, правда не до кінця, бо й так усе зрозуміло, посланіє Петра Олексієвича парляменту та народу України.
Браво! Це настільки витончена Хуцпа, що мушу написати її з великої літери. Увірувавші у Святий Безвіз і Єдинокошерний Томос можуть пишатися – їх вождь вознісся над хибнокомпетентним натовпом і німб у софітах переливався переможними веселковими барвами…
Я просто фізично відчував, як бідолашна Україна, з кожним словом її Президента, тріщить по швах. І зовсім не тому, що в мене якісь сентименти до «русскава міра», чи ілюзії щодо московського православія. Але вибір між бородатим хтивим чекістом з наганом і респектабельним содомітом з «Узі» під маринаркою від Brioni – це не мій вибір.
Мій вибір – сильна і самодостатня Україна, а не генномодифікована Рошенія.
Проте нас очікує вибір більшості, який просто розірве державу на частини. Нині народ, як того бідолаху – прив‘язали за кожну ногу до коня і поганяють скакунів нагайкою в різні боки…

***

Добре позавчора, в одній вельми змістовній бесіді, мудрий чоловік зауважив паралелі між націоналізмом і державництвом. У моноетнічній країні – це здорове поєднання. Але за умови: при владі має бути національна еліта, а не зграя некомпетентних казнокрадів.
У нас «націоналізм» у виконанні державних мужів став 100% піаром. Це аналог радянської шароварщини на новий лад. Більше того – він став елементом чужинецької стратегії «розділяй та володарюй».
Націоналізм у виконанні «Переможців «Революції Гідності» повністю ототожнений з фейковим терміном «європейського вибору». У чому полягає цей вибір?
У згоді з запереченням Польщею права українців на власних героїв? У погляді крізь пальці на роздачу мадярськими дипломатами паспортів українським громадянам? У підтримці німецької толерантності до Росії?
У слабкої країни немає партнерів – є хазяї. І ніщо так не послаблює країну, як наскрізь корумпована влада лицемірів. Тому злодіям сильна держава не потрібна.
Удаваний націоналізм, яким влада як фіговим листочком прикриває свій хибнокомпетентно-корупційний срам – це потужний дратівливий фактор для іншої частини населення, зомбованої міфом «русскава міра» як альтернативою содомуючому «заходу».
Таким чином усі ці «безвізи», «томоси», «нато», «евроінтеграції» тощо – насправді є ідеологічними меседжами, які реально не несуть позитив, а лише поляризують суспільство.
Припорошеним нагадаю про процвітання в Україні російського бізнесу та віросповідання вашого президента, диякона московського патріархату. Це була ремарка.
Кожне «досягнення» в існуючій системі має двоякі наслідки – позитивні й негативні. До прикладу: «безвіз», попри позитив спрощеного мандрування Європою, посприяв масовій втечі українців на заробітки; «томос» призведе до жорсткого протистояння на релігійному ґрунті; «нато» лише провокуватиме «кремль», бо насправді що першому, що другому ми потрібні хіба як «гарматне м‘ясо»; «евроінтеграція» перетворює слабку державу в ресурсно-сировинний придаток корпорацій.
Тому на фоні агресивної поляризації населення нам варто пам‘ятати, що нікому сильна Україна не потрібна – ні «заходу», ні «москві», ні паразитарній владі. Потрібна лише Українському народу, який, згідно упослідженої Конституції, і мав би бути джерелом влади. Але не став.
На цьому етапі мене реально тривожать два сценарії, про які пишу ще з Другого Майдану: Третій Майдан у форматі повномасштабної громадянської війни та/або пряме вторгнення російських військ. Чинна влада чи не розуміє, чи то свідомо ці сценарії провокує. Перший – поляризацією населення заради відволікання уваги від власної корупційної діяльності. Другий – політичним шантажем Росії на фоні тісних економічних стосунків з її олігархатом і недолугої зовнішньої політики (підміни «Будапештського» формату «Мінським»).
Найважливіше: напівлегітимне збіговисько знову хоче внести зміни до Конституції, що, в часі війни та порушення територіальної цілісності, є злочинним нехтуванням як самою Конституцією, так і чинним законодавством України…
Вчергове лупнувся головою у стіну й погукав у пустелі…

***

Рада звільнила тринайціть членів ЦВК. То є файно. Най си єнші копійчину зароблят, аби і їм життє стало чоколядовим.

***

Подяка «нашій коханій владі» з уст президента Форуму видавців одразу вирішила дилему: йти туди чи не йти. Просто відпало бажання.
Зрештою, книжки я й так купую, а потрібні знаходжу як не на прилавку, так в інтернеті. На людей дивитись – не цікаво, себе показувати – немаю потреби, селфі з книжками можу й дома зробити, а з президентом і задурно не хочу.
Тілько троха шкодую, що не почув на живо з уст Петра Олексійовича: «Слава Ісусу Христу!». Так файно то диякон московського патріархату вимовив, гей би ціле житє був правдивим грекокатоликом. Бігме, навіть мій шваґєрко так не втрафить.
Дуже розчулило: «Нарешті ми запровадили в українське законодавство, в статути збройних сил України, вітання яке почув вєсь мір, з площі Незалежності, вітання, яке нарешті почало об‘єднувати націю… Слава Україні!»
Героям Слава – дружньо відповів повний зал лучших людєй города.
І це гасло луною відізвалося у всьом мірє…
Мимоволі згадалося: «Под самым красивым хвостом павлина скрывается самая обычная куриная жопа. Так что меньше пафоса, господа!» (Фаїна Ранєвская).

20 вересня 2018 р.

***

А ви точно впевнені, що не можна було за 4 роки знайти вбивців «Небесної Сотні»? І направду вірите, що гривня обвалилася через «війну»? І що цю війну потрібно було назвати АТО? І що недоцільно було запроваджувати всупереч Конституції особливий правовий режим воєнного стану? І що коли будемо ґанити владу за корупцію, то Путін нападе?
Ви справді бачите 144 реформи й підйом економіки? І не вбачаєте різниці між «мінським» форматом і «будапештським»? І вважаєте, що фестивалі, урочистості, святкування та пафос – це нормально коли практично щодня хтось хоронить рідних на війні, котра вже не АТО, а ООС? І чесно: ви далі переконані, що Другий Майдан – це була «Революція Гідності»?..
Дурні запитання, правда? Стрічкою новин навіяло…
Просто по вірі й воздасться…

***

Ще одна думка нещодавно промайнула в розмові, яку вже раніше озвучував: декомунізація у нас фейкова (зрештою як і всі 144 реформи). Ми познімали пам‘ятники Лєніну, а вся система місцевого самоврядування у нас залишилась радянською.
Ну і в продовження теми. Десь майнуло в стрічці: «Статут територіальної громади м. Львова». Статут того, чого не існує – це теж по-комуністичному…
Ще вам перед сном признаюся: зобачив нині зраня сонцесяйного львівского мера – стояв чемно на світлофорі. А-я, самого, без охорони – йшов пішки з хати до праці, Львів добивати. І що ви думаєте – весь день, курва, якісь проблєми! А кажуть – не вір прикметам! Та навіть припаркуватися в центрі не зміг і не потрапив на один захід, куди був запрошений…
Так що як побачите зраня нечисть – плюйте через плече і хрестіться, може не зурочить…
Солодких снів і доброго ранку!

21 вересня 2018 року.

***

“Територія України канонічно завжди була територією Вселенського патріархату і ніколи не належала Російській державі» – представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча). (https://glavcom.ua/…/ukrajina-zavzhdi-bula-kanonichnoyu-ter…)
Як людина критично налаштованій до релігійних інституцій загалом, церковні впливи оцінюю винятково з геополітичної точки зору. Тому мені не подобаються формулювання на кшталт наведеного – начебто ми є чиєюсь територією. У цьому випадку Томос, з геополітичної точки зору, знову ж таки мені нагадує зовсім не об‘єднання, а поділ країни.
Читаємо Вікіпедію: «Сам патріарх Варфоломій визначає повноваження Константинопольського архієрея так:
«У нас є привілей бути старшим братом у світовій православній церкві. Константинопольський патріарх представляє у світі Православ’я, є його виразником і несе за нього історичну, канонічну і теологічну відповідальність. Прерогативою Вселенського патріарха є координація роботи світового православ’я, включаючи скликання соборів, а також підтримка міжцерковних і міжконфесійних діалогів, у нього є право арбітра в церковних справах — це право (канон 28) було надано Константинопольському архієпископу в 451 році на IV Вселенському соборі».
Нині вірних Константинопольської православної церкви налічується всього 3,5 млн, а сам Константинопольський патріархат базується у Стамбулі. Не вірю, що ісламська влада Турції не має впливу на своїй території. Більше того – Туреччина сьогодні відверто співпрацює з Росією, зокрема в Сирії та деякими аналітиками (Дев‘ятов) вважається центром «Нового Халіфату».
На території України, за класифікацією Дев‘ятова, також зосереджені інтереси «Нового Єрусалиму», «Великої Європи» (Ватикану) та інших геополітичних учасників Третьої світової війни. (http://www.peremeny.ru/books/osminog/14581)
Навів цю теорію лише тому, що вона відповідає моєму внутрішньому переконанню: нас без нашої участі ділять геополітичні монстри. І не так важливо, чи достовірною є геополітична конфігурація Дев‘ятова, як те, що фраза Руденка: «Земна цивілізація підходить до свого завершального екзамену, а його підсумки значною мірою залежатимуть від того, як цей екзамен складе Україна», звучить зловіщо-пророче. Зловіщо – бо складається враження, що Український народ цей іспит завалює…

***

Чим більше спостерігаю, як історія фальшується буквально на наших очах, тим критичніше ставлюся до «офіційної історії» загалом.

***

А ніхто не помітив, як наш Президент на книжковому форумі ві Львові палко й пафосно заявив, що сила та міць нашої держави в українській мові, в той час як сам захід перейменували з «Форуму видавців у Львові» на «Book Forum Lviv» ?

22 вересня 2018 р.

***

Дякую всім, хто завітав на презентацію книги спогадів Романа Яремкевича! Якщо хтось не зміг прийти, але йому буде цікаво, то відеозвіт у 3-х частинах за посиланням:



Щодо придбання самої книжки, повідомлю додатково.
***
В ефірі телеканалу ZIK Мураєв поділився інсайдерською інформацією: в матеріалах справи Савченко немає оригіналів «прослушки». Хіба це сьогодні когось хвилює? Навіть нікого не цікавить, що Матіос заявив, начебто прокуратурі відомий «організатор» у справі «Рубана-Савченко», що, по-суті, означає: Луценко з трибуни ВРУ брехав, називаючи організатором придуманих штатним провокатором терактів власне Савченко.
***
Влада м. Верони позбавила Порошенка звання почесного громадянина міста. Кляті аґенти Кремля.
***
Порошенко подав до суду на BBC за публікацію, що він намагався купити зустріч з Трампом. Бі-Бі-Сі – теж аґенти Кремля.
***
Нагадаю, що у нас існує ВЕЗ «Крим», якою керує Керуюча компанія ВЕЗ “Крим”, що є юридичною особою і перебуває у державній власності. Може хтось захоче прочитати цей перл української законотворчості, то тут: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1636-18
***
Маємо ще одного кандидата в рятівники України – Таруту.
***
З Вікіпедії: «На замовлення КДБ, твори Стуса прорецензував старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Арсен Каспрук. Поетичну збірку «Зимові дерева» він назвав поетикою «декадансу, ідейного занепаду», в якій «радянське життя постає як добровільний допр (дім примусової праці), де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п’яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер». Крім того А. Каспрук зазначив: «не треба доводити, що книжка Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю. Нормальна неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до „поета“, що так порочить свою землю і свій народ».[6]». Далі Вікіпедія пише, що:
«У своєму коментарі на вирок суду Василь Стус, щодо рецензента Каспрука, сказав, що «на руках цього доктора філології — моя кров, як і на руках слідчих Логінова, Мезері, Пархоменка, судді, прокурора і адвоката-прокурора, накиненого силоміць»[6]. Висловлюючись загалом про тогочасних рецензентів від КДБ, Стус зазначав, що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді [8].»
Посилання [6] і [8] в інтернеті не відкриваються – кимось вилучені. Що цікаво, син Каспрука є українським політологом, аналітиком, журналістом-міжнародником, публіцистом і, судячи з назв публікацій, правдивим патріотом. До прикладу:
* Україна і режим Путіна, який став найбільшою загрозою для світового порядку» 08 Жовтень 2017// Радіо Свобода
https://www.radiosvoboda.org/a/28779805.html

23 вересня 2018 р.

***

На думку Ходоса: масове житлове будівництво в Україні пов‘язане з підготовкою до закриття проекту «Ізраїль».

***

Людський егоїзм найкраще прослідковується в позичальників грошей, які завжди вважають, що їм гроші потрібні більше ніж тим, кому вони заборгували.
Такі «кидали», як і ті, хто не розрахувався з людьми за їх працю, проводитимуть у пеклі час разом із лихварами.
Амінь.

***

Коли у нас точно більше 100 тис мешканців Закарпаття мають мадярські паспорти, тисячі галичан оформили «карту поляка», кількасот тисяч громадян, котрі проживають у квазідержавних утвореннях ЛНР/ДНР, мають водночас паспорти цих фейкових республік та українські, а олігархи є громадянами одразу кількох держав з маєтками за кордоном – то про яку політичну волю напівлегітимного керівництва держави можна говорити 🙂

24 вересня 2018 р.

***

Ура! Нові рейтинги у країні дурнів.
Та можна безконечно битися головою об стіну та волати посеред пустелі, а зомбоване стадо все їдно прийде й собі та тобі обере…
Ось черговий приклад «безальтернативності» чинної системи у виконанні, прости Господи, соційолопів:
За всенародну Юлю – 13,2%
За нагодного слугу Вову – 7,8%
За чоколядового Петрика – 6,8 %
За бравого Толю – 6,6%
За Бойка з вишками – 5,7%
За просто Рабіновіча – 5,4%
За хлопа з вилами – 5,5%
За співочого Славка – 5%
Ви ж розумієте. В лохоелекторальні мізки не вкладають жодної альтернативи! Все – ось вам мєню блюдєй і обирайте! Шо? Маєте нові лиця – аж два. А як не прийдете – то ваш голос пропаде…
Курва, та вже пропав. Тому найперший принцип виборів заради зміни стстеми, а не рил біля корита:
НЕ ОБИРАТИ З ЛІДЕРІВ СОЦОПИТУВАНЬ 🙂
Написав і самому стало смішно…
P.S. Дані з бєнє-анала.

***

Перетворити будь-якого поважного політика, навіть главу держави з респектабельного джентельмена в баригу та злодія – це для ЗМІ що два пальця обісцяти, перепрошую.
Але навіть їм на це потрібен час. Якщо глобальна еліта вирішить злити чоколяду в унітаз, то в обмін на позов до суду, за публікацію про куплену Порошенком зустріч зі Трампом, BBC розпочне журналістське розслідування корупції гашого гаранта. І ми про його результати (а вони й так уже відомі) дізнаємося найближчим часом.
Ось тоді й почнеться фінальний акорд загальноукраїнської шизофренії з випусканням пару – аж до військового перевороту включно. Якщо нашому дорогому Гаранту ним же й упослідженої Конституції, вдасться домовитися з сильними світу цього, то залишиться Петро на царстві хоч би що там соціологи не малювали і який би компромат опоненти не витягували на світ Божий.
Звісно, домовленості будуть за наш рахунок. До прикладу – зняттям мораторію на продаж с/г земельки. Чи поділом України. Але «старшим пацанам», так виглядає, просто не до того.
Світ котиться чи то в ядерний чи то в кліматичний Апокаліпсис, і кращі уми світу ламають голови: як змінити парадигму техногенно-інформаційної Матриці аби зберегти владу лихварства та самим вціліти.
Але оскільки ми на Переході, в точці біфуркації, то навіть в історичному контексті динаміка подій може бути вражаючою.

26 вересня 2018 р.

***

Майбутня матеріальна реалізація відбувається спочатку в ментальному просторі, згодом у фізичному. Тому застерігаючи – ти не каркаєш, а попереджаєш, і начебто усвідомлено «прокручуєш» негативні сценарії. А ці сценарії не повторюються, якщо їх не боятися, бо власне страх є провідником реалізації негативних варіантів…

***

Чи запитував ти себе про найважливіше: проблеми існують насправді чи ти сам є їхнім творцем? Люди хапаються за своє нещастя, тільки би не допустити порожнечі в собі. ( Ошо )

***

Переглядаю свої старі записи й періодично гортаю нинішню стрічку новин. Це направду страшно. За наявності інтернету, миттєвої передачі інформації, фото- відеофіксації подій та ріжних технологічних досягнень – історія фальшується буквально на очах! Буквально! Це просто вакханалія Хуцпи!
Людей в «онлайні» перетворюють на баранів, точнісінько як Кірка своїми чарами трансформувала супутників Одіссея у свиней!
Працівники «дискурсу» і майстри «псевдодискурсу» на кшталт «портнікових» просто не розуміють, що за «обаранення» посполитих неминуче прийде розплата – чи у вигляді дикого та неконтрольованого стада на вулицях, чи у безконечних страшних муках очищення покритої грубим шаром псевдоінтелектуалізму душі.
Ми програємо найвищі рівні війни – історичний та світоглядний, і це реально передумови печального кінця на рівні фізичному…

28 вересня 2018 р.

***

Важко вловити момент переходу зі сну в реальність, коли сон починає ставати усвідомленим, а реальність піддається коригуванню…
Ще важче вловити сенс у дискусії одного губернатора і трьох нардепів, яку хвилин 10 таки спромігся прослухати за першою ранковою кавою. Дискусія суцільно не про те, і «заточена» на виборчі перегони. Псевдодискурс.
Псевдодискурс – це найефективніша зброя агентів Матриці. Це навіть не умислово убогі інтелектуальні випорожнення «монових» чи «пономарів», тиражовані корисними і без ідіотами. І це не псевдоінтелектуальна словесна еквілібристика «портнікових» чи «ганапольських». Псевдодискурс – це обмеження інформаційного поля псевдоальтернативами та табуюванням окремих тем.
Майстри Хуцпи спроможні працювати практично з усіма темами, але має бути відповідний рівень дискурсу та глибина й масштабність у проблемах, які пропонуються до обговорення. Нема відповідних спеціалістів – тому псевдодискурс обмежений, теми гімняні, проблеми другорядні та відповідають середньому рівню електоральної маси, в яку перетворили «Український народ» (вживаю в це словосполучення в конституційному форматі).
Тим хто не здатен за псевдодискурсом телеекранних дрочунів бачити їхню правдиву мотивацію – споглядати зомбоящик категорично заборонено! Щоби багато не теоретизувати, наведу банальний приклад: знаєте чого на підконтрольних БПП ресурсах все частіше почала з‘являтися екс-самонемічна «пріма» – Ганя Гопко? Просто роботодавці їй призначили «місію» – працювати на електоральному полі Юлі Тимошенко.
Щодо самої пані Тимошенко, а точніше щодо уваги припорошеного середовища до її персони, мене шокує не примітивний рівень дискурсу, а повна відсутність елементарних культури і такту серед штатних порохоботів. Таке враження, що Юля забирає майже обглодану костомаху від зграї оскаженілих собак, яким господар істерично верещить «фас!»…
І вчергове згадалися слова Наді Савченко про те, що Україні потрібен «піночет». Недаремно важкопохмільні фантазії Генпрокурора щодо мінометного обстрілу куполу будівлі Верховної Ради та добивання вцілілих нардепів з автомата, знайшли таку підтримку серед простого народу.
Це закономірно: суспільний організм, отруєний Хуцпою, просто хоче її повернути назовні. А у рвотних масах немає жодної естетики, особливо коли ти ними захлинаєшся – це політичному істеблішменту просто варто зрозуміти поки не пізно.

29 вересня 2018 р.

***

Часом хочеться вкурвитися й написати ґрунтовно про Президента. Правду. Про зраду присязі та попрання Конституції. Про «передачу» бізнесу Ротшільдам. Про несплату податків та офшори. Про штучну девальвацію гривни. Про бізнес у Росії під час війни. Про пограбування народу «роттердамом-плюс» і тарифами. Про ґешефти на війні…
Потім згадую. Тверезомислячі й так це знають, а віруючим доказувати марно. Мені з моєї писанини лише клопіт, а серйозні публікації забирають купу часу. Люди вірять не фактам, а розпіареним експердам.
Ба, про більшість гріхів Петра Олексієвича вже писав, але хто ж у нас без гріха? Все одно багато політичних опонентів Порошенка це все зібрали до купи і тільки чекають слушної нагоди, щоби зруйнувати інформаційним залпом шоколадну твердиню на рідонькому фундаменті популізму та брехні.
Тому, працюючи, просто відрефлексовую на інформаційні подразники, спостерігаючи, як безумство поглинає народ, світ усе більше занурюєтся у Третю світову, а Природа починає процес Перезавантаження.
Бо насправді немає вже жодного значення: залишиться Порошенко президентом, чи він, як і парламент, згідно моїх публічних прогнозів, будуть останніми в корткій історії позиченої Незалежності.
Тому не хочу поглиблювати хаос, бо цим успішно займаються легіони політично-заанґажованих. Але й мовчати не хочеться, бо натовпи увірувавших у своїх «мошіахів» уже готове вбивати один одного.
Справедливости ради зауважу: порохоботи цю готовність не лише висловили першими, а й періодично закликають Петра Олексієвича, як колись пані Кужель Віктора Хвьодоровича: «бєрі власть і наваді парядок!» При цьому вони готові руками силовиків фізично знищувати своїх опонентів і толерують беззаконня, не усвідомлюючи, що їх не омине чаша сія…

30 вересня 2018 р.

 

 

Залишити відповідь