Вересневі рефлексії (2)

Тільки виродки стали на шлях ядерної катастрофи – сонечко відреагувало. Вчені не можуть пояснити цей надпотужний спалах у період низької сонячної активності.
Я не хочу перелічувати кілька подій останнього часу, які цілком ймовірно відвернули велику Біду ціною малої – це контраверсійні припущення, а магнітні бурі, як виявилося, потужно впливають на психологічний стан деяких людей. Тільки скажу – енергія вогню має свій зворотній бік. І майбутнє буде зовсім не таким, яким його малюють футурологи Матриці. Процеси пришвидшуються…
Як ксьондз на казанні каже: Будьмо уважні!

8 вересня 2017 року.

***

Окрім проплачених порохоботів, у мережі є достатньо скептиків по відношенню до Саакашвілі. Це добре.
Як кажуть, не сотвори собі кумира. Ось з Наді Савченко ліпили ікону, а як тільки вона перестала відповідати приготованому (намальованому ЗМІ) образу, так накинулися на неформатного політика зі всією силою олігархічної ненависті.
Народ спраглий популізму та інфікований патерналізмом. Найгірше – вірить у політику. Це один з проявів поклоніння Мамоні, бо політика і гроші є кревні родичі. На холєри вам політичні партії? Ви їх програми читаєте? Я читаю, тому знаю що кажу. Прочитав не одну. На 90% повна х-ня, перепрошую, на 10% – правильні гасла, які не враховують реалій і не передбачають механізмів реалізації.
Тому зачаровуватися політиками – це як закохуватись у повію. Можна, звичайно, але навіщо?
Ніхто не прийде і порядок не наведе – це варто накінець зрозуміти. Тільки самі. Тому дрочити на телеекранних хероїв немає сенсу. Хочете займатися політикою – займайтеся. Приходьте на зустрічі, слухайте, задавайте запитання і тоді робіть свої висновки. А не хочете, то й не потрібно – зомбована хитрожопою меншістю більшість вам ґарантовано обере в начальники нікчемність.
Революції починаються не з майданів, а з мізків.
Політичні партії – це інструменти.
Тому тільки об’єднання знизу може привести у владу національну еліту. Інакше завжди вами будуть керувати ставленики хитрожопої меншості, котра вас пограбувала і плює, насміхаючись, в душу.
Отже, з точки зору зміни системи, повернення/неповернення Саакашвілі немає жодного значення.
Але водночас, ставлення до цього дійства є лакмусовим папірцем зрілості суспільства. Що власне відбувається, писав неодноразово і коли бачу інфо-срач щодо особистості самого Міхо та його месіанської ролі – шляк трафляє. Людиська, вам таки пороблено. Це все псевдодискурс, спровокований інформаційними кілерами! Насправді мова йде про те, що якщо в цій державі своє 100% законне право не здатен захистити політик такого рівня, то нам вже кінець. Це треба мати в голові розтоплений “рошен” замість мізків, аби не бачити, що диктатура нинішних “переможців “Революції Гідності” куди страшніша за блатні порядки папєрєдніків.

9 вересня 2017 року.

***

Курва, в мене в друзях сидять такі “консерви”, що аж дивуюся! Щойно відпавив у “бан”, звісно з найкращими побажаннями, якогось пана Юрія Яц-у. Бігме, в межу йому не в’їхав, дівки начебто не відбивав, за чаркою не обзивав… Хоча дідько його зна, всіляке в минулім житті бувало, хіба все згадаєш? Тож почав пан порскати ядом, що Ситник продажний писака, коньюктурник, жодні його прогнози не збуваються та інші подібні речі.
Раз пан мені так багато приділив уваги, то хочу йому, тобто не йому персонально, а йому подібним, які лиш ядом дихають, але ше не порскають, відповісти. А попри це, користуючись нагодою, звернутися до фейсбук-товаришів, з ким мало знайомі.
Шановні друзі та вороги і не зовсім шановні вуайєристи на зарплаті, маю вам уповісти наступне. Як на сповіди.
За ЖОДЕН допис, ні тут, ні в блозі, ні на котрому сайті, я не отримав і ламаного шеляга. До речі – й не платив за ЖОДЕН ефір 🙂
В минулім житті понад двадцять років займався бізнесом і тепер якось собі даю раду. Я пишу тому, що мені пишеться. Будемо вважати – за велінням внутрішнього голосу. Я бачу куди все рухається й намагаюся застерегти. На превеликий жаль, 90 відсотків моїх прогнозів збулись, або на етапі реалізації. Всі мої блоги у відкритому доступі – жодного не видаляв, тож не важко перевірити. Чому так? Бо я не висипаюся й практично не відпочиваю, хоча вже багато років як не ходжу на жодну роботу. Тому споживаю та обробляю багато інформації, в тому числі з “неформальних” й нематеріальних джерел. Так, іноді консультую, аби з голоду не вмерти. Але й то за власним бажанням, а не з обов’язку 🙂
Мене обзивають конспірологом і часом антисемітом. Я “примітивний конспіролог” – значення цього терміну вже десь розшифровував, але щоби не шукати, то скажу дуже коротко: примітивна конспірологія – це погляд на життя й суспільство з точки зору здорового глузду та езотерики.
Ну, не подобається “езотерика”, то най буде “квантова механіка”, або “Трансерфінг”. Як вам зрозуміліше й зручніше. Дві вищі, одна спеціальна освіта та понад три десятки років практичного досвіду діяльності в різних сферах, дають мені можливість бачити ті процеси, які дегенерати намагаються приховати. В класифікації Клімова – я хороший дегенерат, тому, як говорив Пьотр Пєрвий: бл@дєй насквозь віжу. Перепрошую.
Щодо фейкового терміну “антисемітизм”. Це просто як в анеґдоті: “ненавиджу расистів та ч@рн@ж@пих”. Аби було зрозуміліше: я поважаю єврейську культуру, трішки читав Тору і навіть знайомився з Кабалою. Проте, не сприймаю нині домінуючі в єврейсько-олігархічному середовищі расистсько-фашистські теорії, проти яких виступає відомий ребе Ходос, голова австрійської ортодоксальної общини – Мойше Ар’є Фрідман і навіть гуру Кабали – Міхаель Лайтман.
Часто мені дорікають, що пишу заскладно, а як намагаюся простіше – що займаюся популізмом. Нещодавно один добрий приятель дорікнув, що зійшов мало не на троцькістські революційні позиції. Посперечався би з ним, але з працями Льови Бронштейна не знайомий, тому не буду. Може трохи зійшов…
Світ змінюється. Про це вперше написав 1 червня 2012 року, у своєму чи не першому публічному дописі. Дякувати Богу – ці зміни інерційні в часі. Але частота природних катаклізмів наростає і ми всі живемо в часі Великого Переходу. Сповзання в Третю світову, з наступним новим світовим порядком, регулюється Природою. Наступають системні зміни, страшні й захопливі у могутності свої незворотності…
Так що не судіть строго. І не слухайте мене – прислухайтесь до себе!

9 вересня 2017 року.

***

Знаєте що мене дивує? Як деякі представники нації, що пережила Майдан, знаходиться в стані війни, котра АТО і перебуває під владою мародерів-клептократів, обурюються з факту “незаконного” перетину кордону опозиційним політиком, якому не давали іншого шансу, щоби в законний спосіб захистити свої конституційні права, котрі були брутально порушені.

10 вересня 2017 року.

***

Нетерпимість і відсутність критичного мислення – ось дві головні домінуючі складові віртуального спілкування. Пиши-не-пиши, коли людина увірувала в Святого Рошена, то це ще глибша віра ніж була в донецьких шанувальників Золотого Батона.
На відміну від папєрєдніків, нинішня шоколадна влада добре засвоїла дві прописні істини: в сучасному світі керує не закон, а піар; красти гроші краще напряму з бюджету через банки, ніж за допомогою суб’єктів підприємницької діяльності.
Всі аргументи, на які витрачаєш купу часу – намарні. Вірити у Святий Рошен вигідно – це добре оплачується. І частина суспільства, котра в часі війни, руїни та тарифно-фінансового геноциду знайшла своє місце, в якому перепадає трішки чоколяди, стає нездатною мислити критично.
Згадалася Люська Януковіч зі своїми наколотими апєльсінамі – бігме, складається враження, що в рошенівські канхфети щось підмішують.
Ні на йоту не зачаровуючись месіанством Саакашвілі, цієї ночі зрозумів – іспит на громадську зрілість суспільство вчергове не пройшло.
Найогидніше, коли за воплями-соплями про посягання на святе – кордон України, якого за правління “переможців “Революції Гідності” вже фактично не існує, прихований банальний інтЕрес.
Дуже прикро, коли начебто гарні та світлі люди, патріоти, наковтавшись інфо-шоколадної трутизни, готові посадити до цюпи та мало не розстріляти, таких самих добрих людей, які повірили харизматичному Міхо.
Але є різниця. Міхо говорить правду. Ту гірку правду про владу, яку українці не хочуть чути, бо признатися самим собі у зраді пам’яті Небесної Сотні, дуже важко. І навіть індульгенції, у вигляді допомоги війні, сором’язливо пойменованій АТО, вже не допомагають.
Увірувавшим в месіанство Саакашвілі (Садового, Тимошенко, Ляшка, Рабіновича і прочая) хочу нагадати – НІХТО НЕ ПРИЙДЕ І ПОРЯДОК НЕ НАВЕДЕ. Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників…
Гримаси шоколадного режиму, як реакцію на свою безпомічність, ви побачите найближчими днями. Як і подальший розкол українців у часі Третьої Руїни. Чим це завершується – повторюватися не буду.
Тому прошу бути мудрими та виваженими. Навчіться в кінці-кінців критично аналізувати те, що відбувається і віднайти даоський люфт у своїх черепках.
Будьмо уважні!

11 вересня 2017 року.

***

Зателефонував кум Василь. Хто не в курсі – це чоловік який займається бджільництвом та натуральним господарством, не присутній у фейсбуку та не дивиться зомбоящик.
З Василем ми стояли в пліч-о-пліч в першу найтривожнішу ніч перед АП на Першому Майдані, а на Другому він вже сам, зі своїми друзями, приймав бій на “першій лінії” Грушевського.
Так ось слова людини, яка щойно прочитала новини за кілька останніх днів: таке враження, що владні кабінети змінюють свідомість – послухав Луценка, він говорить повністю протилежне тому, що говорив на Майдані; тепер він на боці тих проти кого ми стояли тоді…

11 вересня 2017 року.

***

Коли початківці-політики, починають публічно обсирати своїх вчорашніх побратимів, лайкаючи та перепощуючи інформаційні вкиди конкурентів, то робиться дуже сумно.
Припорошені політтехнологи вкинули в мережу інфу, що на кордоні Михайла Саакашвілі зустрічав екс-мер міста Сміла, Олексій Цибко, усунутий з посади у юридично сумнівний спосіб. Хлоп має тверді той-во-во, тому що на сесії міськради один зчепився з трьома. Це не дивно, тому що:
“На сегодняшний день Цыбко является президентом детского регбийного клуба «Смела». Кроме регбийной карьеры, он известен своей службой в АТО – Цыбко служил в добровольческом батальоне «Днепр» и побывал в Иловайском котле.
https://politeka.net/…/178730-na-sessii-gorsoveta-smely-pr…/”
Ось ще відео про Олексія Цибка з жовтня 2015 року:

Перепощуваний і “пролайканий” ще станом на сьогодні членами РНС матеріал, наведений на фото, ймовірно взятий з цього джерела: http://procherk.info/…/55893-vidstoronenij-smiljanskij-misk…)
А гімно-вкид полягає в тому, що пана Цибко зробили … членом якоїсь московської партєйкі вєтєранов расєї! Насправді Олексій Цибко, записав в офісі цієї партії бесіду, разом з ще з одним бійцем афганської сотні батальйону “Дніпро”, Камілем Валєтовим. ( детальніше тут: https://m.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=XRUFZCvMDEc)
Це мені теж не дуже подобається, але не так сильно як “мінський формат”, де наш шановний президент ручкається з паном Путіним.
І найважливіше. На відео видно, що пан Цибко, в числі сотень інших зустрічальників, намагався наблизитися до Саакашвілі, але його відтіснили. Це коли б на якому патріотичному мітингу вас зазнимкували з ймовірним кадебешним провокатором, а потім почали розповсюджувати це мережею, як доказ вашого сексотства.
Тому й сумно, друзі, бо виносити брудну білизну зі своєї хати на спільний огляд – це не найкращий спосіб продовження політичної кар’єри.

12 вересня 2017 року

***

Аваков у чорному мілітарі-стилі – це символічно.
Правовий нігілізм, маніпуляції та чітко заангґажована позиція олігархічних ЗМІ – це не випадковість.
Арешти активістів, неадекватні Зорян і Шкіряк, псевдопатріотична риторика бариг – це елементи сценарію.
Ви бачили кадри з відео по інший бік пропускного пункту?
Хто персонально кинув клич юрбі бігти “визволяти” Саакашвілі – що, нікого там з телекамерами не знайшлося?
Чому на “нашім боці” не було належного кордону міліції, а зі сторони жменьки депутатів виставили цілу шеренгу прикордонників?! А песики службові на поводках – не відбили б юрбі бажання проривати кордон?
Бойовий генерал, що під камери брехав – це ж теж підлеглий Авакова. А було взагалі повідомлення про замінування?
Автобуси з тітушками в Краківці – це недогледіли, чи організували?
Сьогодні легко заблокували “Донбас” на цілий день, а коли ті ж самі люди їхали в Краківець – їх пропустили.
Чи не готувалась кривава бійня в момент перетину Саакашвілі кордону в пункті пропуску Краківець?
Всі ці запитання так чи інакше пов’язані з паном Аваковим.
Був би я конспірологом, то б задав запитання: а чи власне не кровопролиття добивався чорний міністр?
А може ця постанова була спрямована на дискредитацію пана презеса?
В ментів є достатньо фахівців з подібних операцій.
А використати “на темно” людей, чиї психологічні якості добре вивчені – це миле діло.
Чим далі, тим більше підозра в лихому намірі.
Тільки влада тепер діє за принципом злодія, волаючи: тримай злодія!
Адже вони дуже добре знали – правових механізмів не впустити Саакашвілі в Україну не існує!
Так хто ці ВОНИ?
Недолугі радники президента, чи таємничі режисери майданів!

12 вересня 2017 року.

***

Країна кривих дзеркал.
“За ганебний напад на прикордонників, захисників державного кордону України, сьогодні у Львові одному із нападників судом обрано запобіжний захід – арешт на два місяці без права внесення застави”, – написав поліцай Аброськін.
Прикордонники лежать у госпіталі з синяками та високим тиском. Я щось не бачив кадрів серйозного побиття. Бо його й не було.
А скільки життів можна було врятувати за бабло вкрадене Насіровим, випущеним під заставу?
Зараз, у цій хвилі, на Чоловського, в Галицькому суді, судять “атошника”, теж за “прорив кордону”.
Скільки мажорів сіло за вбивства людей після Майдану?
На скільки мільярдів долярів перейшло контрабанди через кордон України?
Скільки за це посаджено доблесних охоронців кордону?
Можна задавати ще багато запитань. Але немає кому. І нікому…

14 вересня 2017 року.

***

Все насправді просто. Влада панічно боїться “українського Піночета”. Серед нашого публічно-відомого політикуму, є три кандидатури на цю роль: Тимошенко, Савченко й Саакашвілі. Перша, звісно, з серйозною “поправкою”: велика політика – це закритий клуб, в якому мимоволі стаєш пов’язаним тисячами зв’язків і зобов’язань. Надя не має належного ресурсу та команди, але духу їй би вистачило. Саакашвілі для нинішніх бариг, та їх прикоритників і лакеїв – найнебезпечніший. Ніхто факт проведення ним успішних реформ не заперечує. В команді достатньо професіоналів, і ресурс під нього дадуть. Навіть той самий Держдеп, якого неймовірна корупція в Україні вже об’єктивно дістала. Але, на відміну від Юлі та Наді, Міхо є “варягом” і якщо він жорстко навів лад з корупцією в Грузії, то в Україні контингент на зонах дуже швидко став би “елітним”. Уявляєте “авторитета” Ляшка? 🙂
Тому наші чесні ЗМІ зі всією силою олігархічної ненависті “мочать” власне цих трьох персонажів. В тому числі і їх ігнором, про що публічно вчора заявив один львівський активіст-журналіст.
А люди спраглі справедливості та помсти, тому ні чорний піар, ні ігнор владі вже не допоможуть…
Ага. Ознайомився я з феесбешними пред’явами Саакашвілі зі сторони російсько-грузинського олігарха Іванішвілі, за якими Грузія вимагає екстрадиції. Повна туфта. Накопали аж три мільйона долярів! Хто трішки знайомий з реальним станом речей, той погодиться, що в Україні дехто би застрелився з ганьби, коли б його корупційний дохід в день (!) був на рівні цієї цифри. І це ще далеко не президент…
І ще одне. Чомусь переконаний, що більшість народу би дуже втішилась, коли б однією колоною вели на розстріл “переможців “Революції Гідності” разом з їхніми папєрєдніками.
Тому зграї мародерів-клептократів відступати нікуди і курс на диктатуру вже взятий давно…
Запитання лишень у тому, кто буде сидіти на нарах і стояти “під стіною” – злодії, чи ті, хто їм кинув виклик.

14 вересня 2017 року.

***

Коли пишу про якесь протистояння, то швидше проведу паралелі з айкідо та карате, ніж з боксом та вільною боротьбою.
Якщо я сьогодні пишу про диктатуру чи ментовський “бєспрєдєл”, то навожу ті приклади, котрі мені ближчі і я чітко розумію, що відбувається.
Я хоч в ОДНОМУ дописі хвалив Саакашвілі? Ні. Але коли шоколадно-зомбоване стадо лайкає припорошеним журналістам й інтелектуальним висерам “ляшків”, то в силу обставин, знаючи реальну “кухню” процесів які відбуваються, я намагаюся донести іншу точку зору.
Мені до сраки, хто що собі напридумує. Пишу власне те, про що хочу сказати, а все інше – то справа вашої фантазії.
Я занадто багато знаю практично про КОЖНУ політичну силу, про її вождів, корупцію, багато приватних речей, тощо. Ви читали про це в моїх дописах? Ні. І не прочитаєте. Максимум – це мої враження від конкретних людей, особливо коли з них роблять кумирів. Я цілком критично ставлюся до Саакашвілі, точнісінько як до Тимошенко, Порошенка чи Тягнибока. Так, я глибоко не поважаю Ляшка, але колись понад дві години розмовляв з одним його нардепом і мушу сказати, що той справив на мене дуже позитивне враження. Боже упаси, не подумайте що то Мосійчук! 🙂
У мене є друзі в різних партіях. В тому числі БПП і Самопомочі, партіях які я критикую найбільше. Ну і що?
Я тих людей люблю й поважаю, але це не значить, що мовчатиму про сонцесяйного львівцепастира, чи наше однотурове щастя.
Дуже чітко розумію, що коли країну таки занурять у кривавий хаос, опертися можна буде власне на цих людей, а не на розпіарених вождів чи політиків-олігархів на кшталт Садового чи Порошенка.
Прекрасно знаю, що порятунок держави від остаточного краху та руїни не в політичних партіях, що Просвіта та зомбоящик – це антиподи, що людям потрібно повернути критичне мислення, а недобитки національної еліти якось згуртувати. І ніколи не плутайте справжню еліту з телеекранними дрочунами. В етери ЗМІ перші потрапляють вкрай рідко.
Будьте трохи мудрішими, а не стадом баранів, яких спеціально навчені вожді ведуть на убій…

14 вересня 2017 року.

***

У влади ментальна срачка.
Якщо Міхо тут і ніхто його ні не екстрадує, ні не виганяє до Польщі, то поясніть, якого дідька влада влаштувала це все шоу, спровокувавши людей на протест! Для того, щоби знову “зачищати” неугодних?
Порохоботам не читати:
“Підстав для видворення позбавленого українського громадянства Міхеіла Саакашвілі немає, оскільки в Грузії йому не винесено обвинувальний вирок.
Про це заявив заступник голови Мін’юсту Денис Чернишов, передає «112 Україна».
«Нічого в Україні не сталося, крім переходу Саакашвілі через кордон. Ті документи, які до нас прийшли, до нас і в Генпрокуратуру щодо Саакашвілі, вони говорять про те, що в Грузії розглядаються кримінальні справи по відношенню до нього. Це ще не черговий етап в проведенні екстрадиції і в цьому етапі Мін’юст не приймає участі», — сказав він.”
(https://hromadske.ua/…/miniust-proponuie-zakryty-13-napivpo…)

14 вересня 2017 року.

***

Кібічний песець – це “план Маршалла” для України.
Він розрахований на 10 років і передбачає виділення по 5 мільярдів доларів на рік. Про це розповів перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку, львівський банкір-комсомолець, який вислужився, обваливши гривну в 2014 році, Стьопа Кубів, під час прес-брифінгу, після здибанки з екс-прем’єром Литви, Андрюсом Кубілюсом, присвяченій питанням довгострокової фінансової підтримки реформ в Україні, передає “Інтерфакс-Україна”.
Оце стимул, оце бонус – розпил 50 мілярдів долярів! Для порівняння нагадаю, що держборг США вже становить понад 20 трильйонів долярів…
Не сперечатимуся, просто скажу як то буде. Буде надзвичайно жорстка й жорстока боротьба за право порулити цим баблом. Верховні дегенерати влаштували забіг тараканів. Такий собі конкурс на кращого могильника української нації та держави. Вони працюють за методикою КДБ (точніше це КДБ працювало за їхньою) – вербують на переконанні. Але, користуючись методологією ментів, не цураються й шантажу – фаворити мають бути переконані та підконтрольні водночас. Так що шоу нас очікують фантастичні! Але трагічні водночас.
Переможці почнуть будувати в Україні ефективне “потьомкінське село”, точнісінько як нині кавово-водочно-фестивальний Львів, за лаштунками якого народ перетворюватиметься в натовп біороботів та вічних боржників. Держави де-факто не буде – буде такий собі ресурсний придаток транснаціональних корпорацій. Церква буде підпорядкована сатаністам і слугуватиме інструментом зомбування в додаток до медійного. Тотальний контроль чіпованого бидла, поліцейський терор, зони керованого хаосу під керівництвом Страшного СУДу (світового уряду дегенератів) – така стратегія, в яку нас інтегровують…
Щоб не було так сумно – ніц з тих планів Верховних Дегенератів не вийде. Але Перехід до природовідповідної системи буде дуже важким і прозріння болісним.

15 вересня 2017 року.

***

78 років тому, 17 вересня 1939 року, совітські війська, згідно таємного пакту Молотова-Рібентропа, увійшли на територію Польщі.
Так дві великі імперії проковтнули меншу (власне такою собі квазі-імперією була Друга Річ Посполита) , вчергове продемонструвавши ціну міжнародних угод. Всі вони, в тому числі й поглинута, були для України ворожі. Частина українців вірили радянській пропаганді, частина німецькій. Точнісінько так, як сьогодні вірять у “русскій мір” та “західну демократію”. Як вірили понад 300 років тому московському цареві та польському королеві. Світ таки зійшовся клином на Україні. Найгіршим, у всіх цих протистояннях, були братовбивчі війни. Сьогодні, коли до зомбованості полярною міфологією додалося протистояння “за владу” – “проти влади”, ми опинилися майже розіпнятими на хресті псевдоальтернатив. Історія нас ніяк не навчить: НЕМАЄ ПОРЯТУНКУ НІ НА СХОДІ, НІ НА ЗАХОДІ, А ЗАМІНА РИЛ БІЛЯ КОРИТА НІЧОГО НЕ ЗМІНЮЄ НА КРАЩЕ, ТОМУ СВОЮ НЕЗАЛЕЖНУ ДЕРЖАВУ МОЖЕМО ЗБУДУВАТИ ЛИШЕ САМІ. Як? Для початку усвідомити й погодитися з цим формулюванням. Якщо немає внутрішнього відчуття, що це насправді так – то немає сенсу починати щось робити. Якщо таке відчуття з’явиться, то розуміння “що робити” прийде тоді, коли в Дії буде необхідність. Метушня – це сьогодні те, що найменше потрібне…

17 вересня 2017 року.

Залишити відповідь