Вакарчук & Садовий – Президент і Прем‘єр?

Партія «Самопоміч» висуває кандидатом у Президенти Святослава Вакарчука. Взамін Садовий отримує недоторканність і «прощення гріхів» чинною владою, гарантованих йому «кураторами», а також пост Прем‘єра.

Одразу признаюся: придумав цю конспірологічну версію не я. Але вона мені настільки сподобалась, що вважаю за потрібне її озвучити та доповнити своїми спостереженнями. При цьому готовий назвати Автора (так на разі величатимемо цього мудрого й поважного чоловіка) конспірологічної версії «Вакарчук&Садовий» на першу ж його вимогу.

Отже. Запит суспільства на нові обличчя не задоволений, а легіони «мінстеця», за командою з Банкової, просто шматують кожного, хто є найменшою загрозою імператору Рошенії. Водночас «куратори» («смотрящі» від геополітичних гравців») розуміють, що «переможці «Революції Гідності» незабаром остаточно перетворять країну в своє ТзОВ і, за прикладом «папєрєдніків», захочуть їх обдурити. Відтак, «кураторам» потрібна така фігура, яка повністю відповідає їхній ідеології та домовленостям і водночас здатна гарантовано перемогти будь-кого з нинішніх фаворитів президентських перегонів. Такою є моя думка.

Відомий своїм напівміфічним проектом «Небесного Єрусалиму» Ігор Беркут (детальніше тут: http://yurko.info/вікна-овертона-в-небесний-єрусалим/ і дещо тут: https://m.youtube.com/watch?v=vuDz5gPHFVg) стверджує, що Вакарчук є креатурою «глобальних євреїв» на противагу представникам «містечкових євреїв», які, начебто, «не справилися з країною, яку їм довірили». Знову ж таки, як мені видається, завданням Беркута є «апробація ідея», або, іншими словами – привідкриття «вікон Овертона».

Що Беркут, що Автор вважають: проти Славка ніхто не рипнеться. Зворотньо – всі опозиційні політики займатимуть чергу, аби отримати свої преференції від дивовижно-переможної трансформації співака в президенти. На старті медійну підримку тандему Вакарчук-Садовий забезпечать ЗМІ останнього та медіахолдинг Пінчука – «містечкового єврея» інтегрованого у «єврейство глобальне».

Вакарчук нині успішно студіює принципи державного управління в Стенфордському університеті та періодично виступає з різноманітними політичними заявами. Більше того, як нещодавно заявив Славко у своєму відеозверненні: на власні кошти він там оплачує навчання ще кількох осіб – вочевидь майбутніх керівників президентської команди.

Автор вважає, що заява Садового про висунення «Самопоміччю» кандидата в президенти, не називаючи прізвища претендента – це натяк на Вакарчука і геніальний хід: надавши Славкові готову політичну платформу, Андрій Іванович у такий спосіб забезпечить своє безхмарне політичне майбутнє. Тим паче, що майбутні Президент з Прем‘єром є чимось подібні, а відомий олігарх Фрідман, як стверджують деякі ЗМІ, є водночас «другом Садового і спонсором Вакарчука».

Якщо прийняти цю версію «за основу», то стає зрозумілим терміновий виклик Андрія Івановича, вкупі з його «політбюрком», у «Вашингтонський обком». Терміновість прослідковується у плутаних версіях «відрядження»: спочатку кошти за «відрядження» пану меру начебто мали повернути, а згодом виявилося, що Садовий літав «за свої». При цьому лідер «Самопомочі» навіть не вважав за потрібне розповісти львівцям якусь байку про шалені американські інвестиції. Чому так терміново? Щоби на з‘їзді «Самопомочі» бувало не висунули когось іншого.

Можливо ця конспірологічна версія так версією і залишиться, але, як і кожна версія, вона має право на існування. Поживемо – побачимо…

Залишити відповідь