Березневі рефлексії

Проточене шашелем корупції, понадкушуване сусідом державне тіло України може просто не пережити виборчої шизофренії.

***

Традиційно увімкнув на кухні зомбоящик. З трибуни ВРУ, пан Ляшко проводив свою виборчу агітацію, проголошуючи нікчемні гасла ідіотам, увірувавшим у його медійний образ. Але уповів їдну важну річ: наглядова рада Нафтогазу, котра складається переважно з іноземців, підняла дєточці Коболєву зарплату з 3-х до 6-ти мільйонів гривень на місяць.
І бидло це «схаває», повірте, бо народ мав би взяти на вила, що рудого казнокрада (зі слів пана Ляшка, якому в цьому випадку охоче вірю), що буржуїнських вилупків, які плюнули в лице кожному, кому нині не вистачає на їжу, ліки та комуналку.
Ну і «новина дня» – самонемічний хрунь знявся на користь бравого полковника. Шкода, вважав Гриценка мудрішим, але є досить лохів електоральних, яким альянс «чесного» кандидата з обкрадачем Львова сподобається.
Нич тим двом хлопакам не світить, хоча, коли навколо садопсевдомілітарного «альянсу» об‘єднається ще кілька політиків – це буде непогана противага Зеленському (якого ЗМІ папіка позиціонують як альтернативу старим політикам) а відтак чесно-немічні «альянти» забиратимуть голоси у Вови та Юлі на користь Петі.
Політично-суспільна шизофренія наростає…

***

Маленький Ісусик сказав: Андрійко, бери гроші та знімайся заради чесних.

1 березня 2019 р.

***

З кожною платіжкою за газ та електроенергію ставатиме все більше тих, хто тихо скаже: «Шкода, жи Савченко то ся не вдало».

4 березня 2019 р.

***

А тим часом, як виглядає, проти Петра Олексійовича запустили технологію «Дев‘ятий вал». Хоча наш Гарант на випередження другого фільму «біґусів» і звільнив Гладковського – це не допоможе. Він збив «коротку» хвилю, а накатують «довгі». Третя «довга» (яку стародавні греки вважали фатальною) хвиля – це покриття корупції в «оборонці» силовиками. І тут обидва козирні прокурори, Матіос і Луценко, разом із набушним Сітніком та керівниками Служби Божої України, можуть стати тим «дев’ятим валом», який затопить президентський «титанік». Оцініть креативність задуму – мають потопити ті, хто мав би рятувати…
Так що «гасити» це міні-цунамі буде не просто. Принаймні я б не брався. Ну хіба дуже дорого й тілько заради збереження держави ))
А взагалі який ідіот порадив Петру Олексійовичу судитися з BBC? Навіть Коломойського, який собі дозволив послати нах журналіста «Свободи», Шмуель Камінецький за ручку повів на килим до самого ґамерицького посла, де хресному папіку «ЗЕ» чітко пояснили роль медійних менеджерів (параграф 2-й протоколів):
«Роль ЗМІ – вказувати [на] начебто необхідні потреби, передавати скарги народу, виражати та створювати невдоволення. В ЗМІ втілюється торжество вільного слова. Але держави не змогли скористатися цією силою і вона опинилася в наших руках. Завдяки цій силі ми досягли впливу, дякуючи їй ми забрали в свої руки золото, незважаючи на те, що нам його доводилося зачерпати з потоків крові та сліз…». Звісно, в оригіналі йшлося про ґазети – це дещо модернізований переклад…
І Петро Олексієвич, опитнєйший чувак, вирішив поставити на місце ВВС! Нах… Навіщо?! Ну, поставив. І що? Тепер з‘явилися такі собі медійні «Бонні та Клайд», милі Денис і Леся, які просто в упор, з віртуального Томпсона 45 калібру, мочать шоколадні надії на другий термін. І нема на то ради, бо в медіа-кілерів «криша» куди серйозніша ніж в усіх наших силовиків разом взятих. Ба, найгірше для президентської команди є те, що все оприлюднене в ефірі дуже подібне на правду, спростовувати яку просто буде нікому, бо замазані ВСІ. Тобто всі з президентської команди.
Але слід пам‘ятати – стихія безжальна до всіх, незалежно від політичної приналежності…

***

Поганим тоном серед працівників АПУ вважається відвідування ресторанів, де в меню є страва «біґус».

***

Будь-яка банальність і навіть брехня, сказана статусною персоною та розтиражована ЗМІ, стає істиною для лохоелекторату.

5 березня 2019 р.

***

Щоби ви краще розуміли реальний стан справ. «Наїзд» гамерицького посла на пана Холодницького немає жодного стосунку до його фахової діяльності. Вся справа у смертному гріху будь-якого українського політика – у так званому «антисемітизмі».
В ході розслідування «акваріумного скандалу» жодних претензій до професійної діяльності Холодницького не виявлено. Справу закрито. Проте керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дозволив собі якесь неполіткоректне висловлювання на адресу нардепа з наркофронту Георгія Логвинського. Припускаю, що пан Назар за давньою галицькою звичкою міг вжити до нардепа слово «ж#д». І підозрюю, що це він сказав уже після розмови з нардепом замішаним у корупційному скандалі. Читаємо:
«Так записали розмову Холодницького з нардепом від “Народного фронту” Георгієм Логвинським. За версією детективів НАБУ, Логвинський і Холодницький обговорювали справу щодо компанії “Золотий мандарин ойл”. Провадження у цій справі порушене ще влітку 2017-го за фактом зловживання службовим становищем представниками Міністерства юстиції, що призвело до збитків державного бюджету України.
Нагадаємо, на початку 2016 року Мін’юст виплатив приватній фірмі “Золотий мандарину ойл” 54 мільйони гривень давнього боргу “Київенерго” за 25 тисяч тонн мазуту. “Київенерго” на той момент вже на 75% належало олігарху Рінату Ахметову. За кілька днів, за версією НАБУ, “Золотий мандарин ойл” перерахував ці гроші на фірми з ознаками фіктивності. У грудні 2017 року детективи обшукали у цій справі Міністерство юстиції.
Народний депутат Георгій Логвинський в інтерв’ю журналістам відмовився повідомити, про що чи говорив з очільником САП.
Немає справи “Золотого мандарину”, де я фігурую. Я не фігурую ні як підозрюваний, ні як обвинувачений у даних справах,
– заявив він.
Сам нардеп дійсно не фігурує у справі, але фігурує його близьке оточення – рідний брат і помічниця. Під час розмови в кабінеті Холодницького, прокурор заспокоює нардепа і переконує, що він повністю контролює справу, а також обіцяє повідомити Логвинському про подальші слідчі дії…
Компанію “Золотий мандарин ойл” ЗМІ пов’язують із нардепом Логвинським, але формальних зв’язків жодне видання не називає. Як з’ясували журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, особливу роль у справах компанії перед виплатою проблемного боргу відігравала помічниця Логвинського – адвокатка Марія Швець. На запитання, чи консультувала вона представників “Золотого мандарину ойл”, нардеп відповів: “Вона була у цій справі під кінець справи, коли мова йшла про господарську діяльність. Вона увійшла у цю справу”».
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Що могло відбутися насправді?
Впливовий депутат Логвінскій, з подачі когось, кому Назар не міг відмовити, прийшов «порішати» свою проблему аби не зіпсувати свій ясний лик адвоката, правозахисника та представника кримсько-татарського народу в парляменті. Після розмови пан Холодницький мабуть поділився з кимось враженнями від спілкування. Ось і все. А чого дивуєтеся, ви що, справді думаєте що Надя Савченко сидить за організацію теракту, який існує лише в похмільних фантазіях генпрокурора?

***

Внутрішня суперечність, яку сьогодні творці «нового світового порядку» намагаються вирішити шляхом ріжних технологічних досягнень на кшталт створення штучного розуму, полягає в тому, що будь-якій пірамідальній структурі потрібна еліта, а вона може бути лише національною. Космополітична еліта деструктивна за своєю суттю і надається лише для керованого хаосу…
Ха! А хто сказав, що ви можете ним керувати? Не існує і ніколи не буде створено комп‘ютера, який би міг змоделювати «ефект метелика». Банально просто – цьому перешкоджає сама суть людини-сотворця. Воля вибору – не прораховується. Хоча й моделюється дегенеративними трендами. Але маніпуляція – це вже насильство, насильство в намірі, відтак неминуча протидія і як наслідок: хаос неминуче вийде з під контролю…
І перетвориться у свою протилежність.
Вавілонська вежа – це швидше не історія, а символ. Її могли побудувати люди, котрі мешкали разом, у достатку, й спілкувалися однією мовою. Проте, коли будівельники почали розмовляти на різних мовах – процес зупинився. Тобто щось величне може сотворити лише нація. І якщо продовжити цю символіку: на будівництві керують навчені майстри, але за задумом архітектора. Архітектор втілює ідею. Ідея базується на світогляді. Саітогляд – на традиції. Кожна нація (у звиклому розумінні цього слова) є носієм певної глибинної традиції…
Квітник гарний, коли на ньому ростуть ріжні квіти…
Перехід до космополітизму, без усвідомлення національного коріння – це як стати майстром без того, щоби самому вміти мурувати стіни. Звідси «вільні муляри», які не одразу ставали майстрами, а тим паче посвяченими в задум їхнього «Архітектора»…
Повертаючись до еліти. Знищуючи українство, Російська імперія потребувала на вершинах своїх локальних пірамід українців. Навіть у православії, яке без українців перетворилося б у одну з числьних на теренах Росії чудернацьких сект. Не маючи своєї істрорії, Московія запозичила нашу, інакше імперія не мала б на що опертися. Коли царська імперія стала більшовицькою, заснованою на цілковито іншій, космополітичній міфології, «вождям пролетаріату» теж знадобилися національна еліта, вже самоідентифікована як «російська».
Мікс самоідентифікації та чужої історії – це глибока внутрішня трагедія «загадкової російської душі»…
В національному елітаризмі немає жодної архаїки, в негативному сенсі слова, а тим паче «шароварщини». Він створює підгрунтя для світоглядної позиції при оцінці подій та явищ, і є мірилом при знаходжені консенсусу між «національним» і «загальнолюдським».
Самоідентифікація відбувається у певній культурній матриці, але носіями останньої є етнічні представники народу. Расові концепції, незважаючи на їх публічну критику, спільні для багатьох «націоналістів». Ось що писав Ленні Бреннер у своїй праці «Сіонізм у вік диктаторів»:
«Даже Альберт Эйнштейн согласился с сионистскими расовыми концепциями; сделав это, он усилил расизм, поддержав его престижем своей репутации…
«Нации, которым присуще расовое отличие, обладают, по-видимому, инстинктом, действующим против их слияния с другими. Ассимиляция евреев с европейскими нациями… не могла искоренить ощущение отсутствия родства между ними и теми, среди которых они жили. В конечном счете инстинктивное ощущение отсутствия родства объяснимо законом сохранения энергии…».
Національна єврейська держава сьогодні має бути прикладом для інших національних держав, зокрема для України. В сенсі того – яка еліта має бути при владі…
Тут важливо розуміти: якщо при владі чужинецька або космополітична еліта, то вона буде мімікрувати під національну та підміняти останню псевдоелітою, що ми сьогодні спостерігаємо. Відтак я дуже обережно ставлюся до боротьби з корупцією, бо це є одним із механізмів знищення національного капіталу. Свідомо не вжив словосполучення «національної еліти», бо серед і так начисленних багатих українців дуже мало тих, хто може претендувати на елітарність…
Відповідаючи на відповідь у заголовку: Уроборос або себе зжере, аба пукне з середини. Тому Перехід відбудеться не в царство Матриці, з богом Мамоною, а природовідповідну систему, де поняття «нації», а відтак і її еліти набудуть нового сенсу. Правда це буде болісно, бо «сліпа сила» народу не керована «зрячою силою» еліти…
Але про це все якось під настрій може ще й напишу. Ось і казанню кінець, а хто дочитав – молодець.

6 березня 2019 р.

***

А в нашому дурдомчику продовжується кандидатозйомчик.
То є фест файний бізнес: вкладаєш у кандидата і соціологів гроші; другі малюють першому рейтинг; продаєш підтримку свого кандидата спонсору іншого кандидата.
Рентабельність зашкалює!
Але панове спонсори, не відпускайте своїх підопічних без нагляду, бо вони вам усі ґешефти пересеруть своїм креативом!

***

Так звана «істинна наука» щодо устрою суспільного життя та «кастового» поділу базується на світогляді.
В давній арійській традиції було три «варни» (стани) суспільства: жерці, себто брахмани, воїни – кшатрії, та вільні громадяни – вайшії. Брахмани – це і є національні еліти, завданням яких було: давати сенс життя та смерті воїнам і виховувати посполитих. У суспільстві землеробів-воїнів такий поділ був максимально природнім. Жодних «шудр», як і «відриву» брахманів від народу – він не передбачав.
Так звані тоталітарні режими спотворили природні варни. До прикладу, в СРСР: компартійна верхівка та церковні ієрархи в кадебешних пагонах постали замість вищої касти – брахманів; місце кшатріїв зайняла армія і репресивний апарат; чиновники та технічна інтеліґенція стали вайшіями, а пролетаріат і селяни, як і при царизмі, залишилися шудрами.
Все це не просто так, а як наслідок лихварської фінансової системи, котра, в особі СРСР, провела колосальний соціальний експеримент, який нині продовжується у Північній Кореї, та, з певними модифікаціями, у низці інших держав. Економічні теорії, що обгрунтовують лихварство, а також сучасні так звані «суспільні науки» формують не лише хибний світогляд – вони об‘єктивно і цілеспрямовано спотворюють природній суспільний устрій.
Щоби було зрозуміліше. Микола Руденко у своїй «Енергії Прогресу» вивів формулу, що для природнього та гармонійного розвитку суспільства 3/5 ціни будь-якої продукції мають повертатися до сільгоспвиробника. За теорією фізіократів саме природа (сонце) створює додаткову вартість, а все інше – це лише переробка та адміністрування. Посіяв селянин зернинку в землю – сонечко пригріло – виріс колосок з багатьма зернинками…
До речі, від мудрого чолвіка Юрка Возняка (Царство Йому Небесне!) чув наступне: у тоні зерна – енергії не менше ніж у тоні нафти. Він навіть возив на показ одній нашій політичній дурепі продукт переробки зерна, яким заправляв свою автівку… Але то вже троха інша історія.
Отже, природня економіка та НЕлихварська фінансова система (нагадаю, що лихварство не лише іслам засуджував, а й усі Церкви раннього християнства) формують цілковито інші пріоритети у розвитку суспільства. Там визначальними стають громади сільгоспвиробників, а мегаполіси, як центри лихварства та ентропії (за Руденком), просто втрачають сенс у своєму існуванні. Це докорінно змінює все: від суспільного устрою до урбаністики…
Ви знаєте вчених, які сьогодні працюють у цьому керунку? А політичних діячів, котрі про це говорять? А може чуєте подібне від «моральних авторитетів»? А може футорологи розглядають подібну систему майбутнього?
Ні. Бо практично всі вони є породженням лихварської системи і, або просто не думають у цьому напрямку (за це ж бо ніхто не заплатить), або мовчать, щоби не залишитися без куска хліба. Натомість – це єдина альтернатива техногенному царству Матриці з його поклонінням Мамоні. Кому цікаво, як це царство виглядатиме, почитайте «S.N.U.F.F» Пєлєвіна…
У новому світовому порядку, в який нас тягнуть на налигачі, у школах техногенного майбутнього, так звані «соціальні науки» виховуватимуть запрограмованих біороботів, адже перемога Сатани – це підміна живої природи мертвими сполуками. Ідея глибока але апріорі нездійсненна – Матінка Природа вже почала вносити свої корективи…
Перехід відбуватиметься вельми болісно, бо запланований крах усіх фінансових, а відтак суспільно-політичних інституцій задля занурення людства в керований хаос, на тлі кліматичних потрясінь – різко зменшить популяцію знахабнілих homo sapiens, яка своїм Антропоценом перетворила екосоціогосподарську систему планети у помийну яму.
Чи можна цього уникнути? Легко. Чи можна було уникнути втрати Небесної Сотні та Криму з кавалком Донбасу? Можна. Застерігав про загрози з перших днів Майдану – фейсбук і електронний щоденник усе добре пам‘ятають і не дадуть збрехати. Але хто би то слухав зацофаного провінційного конспіролога на тлі таких інтелектуалів, як Портніков чи Понмарь, а тим паче замість палких трибунів на сцені Майдану?
Отож.
Але розуміючи та усвідомлюючи, що відбувається, не писати – не маю права. Тому пишу. Це моя «волонтерка», а прийме її хтось до уваги, чи відмахнеться як від набридливої мухи – не моя справа. Дякую за розуміння.

7 березня 2019 р.

***

На пострадянський економічний простор України не було навіть необхідності делегувати «економічних убивців» – задані тренди та цінності, нав’язані експердами та псевдонауковими «економічними гуру», пробудили до життя тисячі «садових« із «галицькими інвестиціями», та «коломойських» з підтримкою релігійних інституцій. Всі ці процеси контролювалися спецслужбами в інтересах іноземних держав і корпорацій. Непокірних і незалежних ґанстерів і «ринкових акул» – просто відстрілювали…
Система цінностей, з Містером Доларом на верхівці, деморалізувала суспільство, а явних і латентних радянських спекулянтів, з колишніми інтеліґентами перетворила у бариг-бізнесменів. Совкове розкрадання соціалістичної власності трансформувалося в масове розграбування держави. Як це відбувалося – чудово описала Ольга Яремків у книзі «Обкрадена Україна» – вкотре рекомендую до прочитання.
Все масонство перебуває на службі лихварської системи. Про потішних львівських масоненят навіть не хочу згадувати – ці павіани у фраках викликають у вашого покірного слуги майже істеричний регіт…
Гроші вкладаються в тренди, які формують неприродні цінності. Содомію тоненькою нитичкою всіляких грантових програм і телепередач протягують крізь вушко голки «християнських цінностей», а слуги Божі вже у своїй більшості служать Мамоні, відверто нехтуючи засторогами Христа.
Тому, коли будь-хто розповідає вам ріжні філософські чи економічні байки, не згадуючи про лихварство – він лукавить. І власне через цей фільтр ваш покірний слуга просіює всі модні суспільно-політичні тренди й теорії.

9 березня 2019 р.

***

Погортавши стрічку на День народження Шевченка, стало тоскно і тошно: всіляка мерзота, казнокради, мародери, зацофані хруні у вишиванках, точнісінько як колись штатні патріоти з КДБ, славлять нашого Пророка, запльовуючи своїми брудними писками його біль душі…
Чомусь згадалося:
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, — каже, —
Може, так і треба».
Так і треба! бо немає
Господа на небі!
P.S. Іншій категорії, космополітично-«русско-мірскім» гражданам хочеться сказати: ваш автор – Подерв‘янський, у якого герої «не їбуться і не сруть», перепрошую за цитату. А велич Шевченка у тому, що будучи звиклою людиною в побуті, й не без гріха, як то прийнято казати, він своїми картинами й віршами піднявся на рівень Богів, і його не вдалося приручити могутній компартійній системі, а тим паче – не вдасться спаплюжити нинішній бидло-еліті.

10 березня 2019 р.

***

Переглянув заключні серії розслідування «біґус-інфо». Нічого дивного та несподіваного для людини, котра знає як працює система, там немає.
Хочу сказати, що шаную політиків, які, розуміючи реальний стан справ і перебуваючи в системі, не роблять із себе корупційних незайманок. Натомість пафосні корисні та «без» ідіоти – дратують. Беруся доказати наявність корупції впродовж місяця у будь-якому державному органі. П‘ять чоловік з колишньої команди та доступ до документів – і ставлю об заклад усе своє майно, що доведу факти зловживань за 30-ть календарних днів. Адже корупція – це не лише відкати та обнали…
Відтак повірте мені на слово (або не вірте – байдуже) – інформаційна «бомба» від «біґус-інфо» – то просто маленька петарда, вчасно і доволі влучно запущена під виборчі перегони. Пересічній людині масштаби корупційних оборудок «хлопчиків» здаються мало не апокаліптичними. Насправді – це верхівка айсберга.
Нагадую, що весь трагізм ситуації в тому, що нинішнім віддавати владу без твердих гарантій недоторканності категорично не можна, а гарантій їм ніхто не дасть. Бідолашні порохоботи з останніх сил відгавкуються на три фронти, паплюжачи то Юлю, то альянс чесного з садовими злодюжками, то симулякр «нового політика» в особі ЗЕ та його зеленої команди. Останні зелені у всіх сенсах – і як політики, і як любителі банкнот відповідного кольору. Зате креативні.
Мирне завершення виборчого процесу стає все проблемнішим. В одній нещодавній розмові зробив припущення, що воєнний переворот, чисто теоретично, може трапитися не проти нинішнього гаранта, а проти його переможця. Захід хоче зберегти американське «чіз» і не надто замазатися в корупційному лайні, а «Кремль» може підтримати будь-який деструктивний тренд, оскільки хаос, а тим паче збройне протистояння всередині країни, автоматично переводить розпалений Росією гібридний внутрішній збройний конфлікт на Донбасі у статус громадянської війни.
Остання чинній владі теж не вигідна, оскільки у випадку програшу нинішні «переможці «Революції Гідності» можуть опинитися в Гаазі. Не хоче цього й «захід», адже визнати підтримку «двірцевого перевороту» – це втратити свою електоральну привабливість перед власними лохами. І все це відбувається на тлі війни компроматів і поляризації населення за різними параматрами: прихильністюдо певного кандидата, ставленням до «русскава міра», евроінтеграції та НАТО, прихильників і противників «Третього Майдану» тощо.
Відсоток «невизначених» у кількості не менше 25% дає шанс практично кожному але ситуація в Україні є відображенням ситуації в світі загалом – точка біфуркації.
Вже очевидно, що нинішні вподобання лохо-електорату не залишають нам жодних шансів на зміну системи як і програми кандидатів. Я навіть почав їх аналізувати, і хотів написати, як би мала виглядати програма справжнъого українського кандидата у Президенти, і … передумав.
Доста хороших речей є в кількох кандидатів, а детальний аналіз і конструктивна критика вимагають багато часу. Ну напишу, і що? Кілька десятків «лайків», щось традиційно «запозичать», а щось просто не зрозуміють… Який сенс?
Тому поки спостерігаю. Єдине, що традиційно закликаю до тверезого розуму та здорового глузду…

11 березня 2019 р.

***

Бравий вояка Сергій Кривонос, який знявся з виборів на користь Петра Олексійовича, щойно зайняв місце пана Гладковського – став заступником голови РНБО. Президент благословив справжнього полковника словами: «вимагаю нульової толерантності до корупції». Це просто прекрасно. Слава Україні!

12 березня 2019 р.

***

До Церкви, при самій службі Божій, гонорово заходит якийсь фраєр, підходить до священника, дає му ляпаса по писку й каже:
– Чи не сказано, панотче, у святім писаню, жи як влупили по правій щоці – підстав ліву?
Панотець, який замолоду отримав майстра спорту з боксу, правим хуком вкладає фраєра на підлогу храму і смиренно глаголить:
– А ще сказано: Якою-бо мірою міряєте, такою й вам відміряють…
Прихожани перелякано питають дяка:
– Йой, шо то ся діє!?
Дяк, статечно погладивши борідку, каже:
– Єванґеліє тлумачут…

[3,7 тис «лайків», 3 тис поширень -ось що треба писати у Фейсбуці]

14 березня 2019 р.

***

Політтехнологічне.
Одна з наріжних тез прихильників чинного президента: насправді вибір є між Порошенком і Путіним.
Теза наскрізь маніпулятивна й примітивна, але для лохів електоральних – годиться.
Натомість є версія, що Путін – це ще зовсім не «яструб» у російській політиці. На користь такої версії опосередковано свідчить і порскаючий ядом Гіркін, який гостро звинувачує Путіна в м‘якотілості, і Папа, котрий при зустрічі вручив Вові фіґурку ангелика-миротворця.
Відтак опоненти Петра Олексійовича можуть продовжити гасло його прихильників, дещо змістивши акценти: хто за Порошенка – той за продовження війни.
Як аргументи вони наведуть історичні докази, що війна вигідна насамперед корумпованій і злочинній владі, щоби тримати у покорі народ, лякаючи його зовнішнім ворогом…
Подібними тезами-антитезами можна електорального лоха цілковито збити з пантелику, повністю вимкнути йому здатність аналізувати, а тим паче синтезувати отриману інформацію, і в кінцевому результаті примусити обирати сракою, себто мозком заповненим інформаційним лайном.

16 березня 2019 р.

***

Індіанці взірця 1626 року розумніші нинішніх українців: вони продали Мангеттен за 24 ₴, а ми продаємо Україну за патріотичні гасла.

18 березня 2019 р.

***

Трішки новин з нашого політичного дурдомчика.
Соцбандформування «Рейтинг» принесло нову благу вість усім лохам електоральним.
Старих політиків, як Тузік шматку, рве скромний вчитель, міфічна істота – Васілій Голобородько, він же ЗЕ(ро). Специфічна категорія лохів, які живуть у бєнє-віртуальній реальності, становить 24,9%.
На другім місці начебто ще тримається леді Ю, яка проте суттєво відстає нової жо…, перепрошую, від нового обличчя української політики, з показником 18,8%.
Леді в потилицю дихає По(рро) з 17,4%.
Нєгадяй і провокатор Шарій нещодавно розмістив у своїм блозі кадри з чудесного мультіка, з серіалу «Сказочная Русь», – там безстрашний Порро рятує країну від усяких пупарасів. Дивно, чому цей шедевр від 95-го кварталу пропагандисти Петра Олексійовича забули. Рекомендую до перегляду та репосту всім переконаним порохоботам:

За вишки Бойка готові віддати свої голоси лохи, зомбовані міфом «русскава міра», в кількості 10.2%.
Команді «чесних», серед яких найчесніший – це, без сумніву, сонцесяйний львівцепастир, на чолі з бравим полковником, соціолухи намалювали 9,4%.
Хлоп з вилами троха здувся – видно не то яйко ними проколов, і має тілько 5,8%.
Ще один адепт «русскава міра», гаспадін Вілкул, назбирав 3,5%.
Спраглі «твердої руки», яких не задовільняє аморфний полковник, готові віддати 3,1% пану Смешку.
Представнику традиційних націоналістів, Руслану Кошулинському, прогнозують 2,2%.
В антирейтину лідирує Порро, за ним леді Ю, далі Бойко з вишками, Ляшко з вилами і Голобородько з Вовою. Найменший той-во-во, тобто антирейтинг, у Вілкула.
Попри це, загадочна електоральна душа в обсязі 20,8% вважає, що переможе Порро. У те, що випаде «зеро» вірять 19,5%, а в Юлю лише 18,6%.
При цьому моделювання другого туру дає результати: Ю – Пе (28 проти 19%); Зе – Пе (39 проти 19%); Зе – Ю (35 проти 22%).
На завершення рекомендую, щоби не здебілуватися кінцево від «пономарів-портнікових», прочитати текст Алли Князевої: http://www.ofeliya.com.ua/archives/2409…
Так виглядає, що більшіть елєкторату визначиться буквально в останні дні перед виборами, якщо на них все таки піде.
P.S. Одна пані поважного віку, вчора мені сказала: соромно жити в цій державі… А шо дєлать – родіну нє вибірают…

***

Сьогодні генерал Замана у в‘язниці по такому ж фейковому обвинуваченню як і Надя Савченко. Нинішні просто не розуміють, що творять – занадто часто переходять межу дозволеного…

19 березня 2019 р.

На знимці: з генералом Володимиром Заманою. Київ. 2016 рік.

***

Знаю, що багато хто не погодиться, але…
Два міфи, котрі олігархічні ЗМІ вбили іржавими цвяхами хуцпи навіть у світлі голови українців:
1) Іди на вибори, бо твій голос украдуть.
2) Голосуй за рейтингово, бо за «нерейтингового» – твій голос пропаде.
По-перше: нинішні вибори, як і будь-які інші в чинній олігархічно-охлократичній системі – це не вибори, бо «вибір» сформовано олігархічними ЗМІ в інтересах їхніх власників. Ці псевдо-вибори є не лише фікцією, а ще й механізмом остаточного розколу суспільства, а відтак і країни. Так що ніхто не зобов‘язаний приймати участь у цьому шоу, організованому олігархами для лохів електоральних.
По-друге. Всі «рейтингові» – це фаворити чинної системи, яку вони не змінюватимуть. Насправді боротьба між ними та кланами, які стоять за кожним із «рейтингових», – це боротьба за владу заради влади та/або доступ до корита. Хочеш зберегти систему, котра знищує державу та Український народ – голосуй за «рейтингових», чиї «рейтинги» надуті олігархічними ЗМІ та продажними соціолухами!
Відтак, якщо ви все таки вирішили йти на вибори – підтримайте в першому турі нових, нерейтингових, політиків, які здатні привнести свіжу кров у законсервований політичними мастадонтами політикум. Адже ці вибори – це початок парламентської кампанії та виборів до органів місцевого самоврядування. Таким чином ви хоча би створите прецедент альтернативи, і подасте сигнал замшілілому політикуму, який десятиліттями годує вас гаслами, що суспільство потребує не популізму, а реальних дій, не консервації, а зміни системи…

20 березня 2019 р.

***

Коли в країні пропадає почуття гумору, гідності та здорового глузду, то вже ніякий президент не допоможе…
Ні Зе, ні Пе, ні Ю, і навіть Чебурашка…
Сьогодні мій добрий товариш запитав – коли вже я підтримаю Порошенка. Відповів, що то дуже дорого буде коштувати. А який сенс мені задурно підтримувати Петра Олексієвича, коли де-факто це означтиме традиційний вибір «меншого зла»? Логічно?
Я насправді не знаю і не беруся казати, хто з нинішніх фаворитів буде меншим злом, а хто більшим. Аргументи порохоботів є нікчемними, надто коли вони беруться паплюжити конкурентів і порівнювати їх зі своїм чоколядовим щастям. Особливо мені подобається останній «темник»: Зе – це війна. Побачив – стало смішно й сумно водночас: що, коли не виберуть бізнес-партнера його кума, Путін таки нападе? На кого ця «страшилка» розрахована? Невже справді в країні стільки ідіотів? Тоді я найперший дурень – бо стільки років намагаюся до когось достукатися…
Проблема не в особах кандидатів, а зовсім у іншому. У політичній шизофренії, котра полягає в: посиланні суспільству протилежних за суттю сигналів на різних комунікаційних рівнях; підміні «політичною необхідністю» необхідності дотримання законів і Конституції; рафінованому лицемірстві тощо.
Проілюструю.
У нас ще досі діє договір про дружбу з Росією, в Законі про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО йдеться про «учасників подій на Донбасі» (а не сепаратистів і терористів), а в іншому законі Росію називають агресором. І в той самий час товарообіг з цим агресором зростає, а російський бізнес в Україні процвітає.
Ми щодня чуємо про підступного ворога, у нас заблокована купа російських сайтів, а весь мобільний зв‘язок (на 5 році війни, яка то АТО то ООС) належить російському олігарху Фрідману, який дружньо шепочеться з львівським мером на Альфа-джазі, котрий і фінансує у бандерівському Львові.
У нас, всупереч Конституції та законам України, не запровадили собливий правоий режим воєнного стану, коли це було вкрай необхідно, а раптом ввели його на один місяць, з причин, які на тлі відомих трагедій 5-ти річного збройного конфлікту, виглядають потішними. Проте через цю «потішну» «спецоперацію» українські моряки сидять у російських тюрмах, як і бідолашний Сенцов (про якого вже здається всі забули як і про Надю Савченко) та тисячі необлікованих «в‘язнів Кремля» з невідомим статусом.
У нас російськомовні в побуті казнокради-мародери борються за домінування української мови, носять квіточки до пам‘ятника Бандері, і святі отці служать Мамоні, а не Богові, плюючи на заповіді Христа, як «переможці «Революції Гідності» наплювали на пам‘ять «Небесної сотні», яка точно загинула не за зміну рил біля корита.
Ось у чому справжня трагедія! Суспільству рафінованих лицемірів і зомбованих ідіотів не допоможе ні Лі Куан, ні Ататюрк, ані воскреслий Бандера вкупі з імператором Ашокою…
Хто тільки може – втікають з божевільні, в яку ми перетворили нашу країну, на кордоні щиро дякуючи Петру Олексійовичу за Безвіз. Відтак адекватних у державі стає все менше, а скільки залишилося – це державна таємниця, бо насправді в інформаційну епоху ті, кому треба, прекрасно знають всі цифри, і навіть скільки «мертвих душ» проголосує на виборах.
Ваш голос пропаде, бо не підете на вибори і не проголосуєте за рейтингового? А як бути з кількістю виборців, яких за офіційними даними більше ніж загалом людей котрі залишилися на території понадгриженої сусідом держави? Я вже й не кажу про вибір без вибору…
Ви нікому й нічого не винні. Припиніть грати за їхніми правилами, поки… Хоча може вже й пізно…
Я не почув від жодного з «топових» кандидатів насправді важливих речей. Спочатку була надія на Юлю, але з часом її риторака все більше стала нагадувати популізм Ляшка і пафос Порошенка. Останній балансує на грані неадекватності та диктатури, добряче посилюючи шизофренію своєю патріотичною риторикою на тлі все нових і нових корупційних скандалів…
Ну добре, залишиться він, що цілком імовірно задовільнить як частину «кремля» так і частину «заходу». Проте попереду вибори до Верховної Ради, з невідомим політичним форматом, але з точно відомим результатом: відсутністю будь-якої єдності як у парламенті, так і у суспільстві. Диктатура – розірве країну з середини. Доведеться продовжувати існуючу агонію все більше поглиблюючи шизофренію. Що об‘єктивно довго тривати не може. Ага, ваш вибір: безконечний жах – чи жахливий кінець…
Проте виграш «одного президента» швидш за все дасть дуже серйозні підстави всім іншим говорити про фальсифікацію. Це ще більше розпалить у суспільстві протистояння та ворожнечу. Тільки ліній розколу стане вже більше: не лише «схід» і «захід», а ще й «мова», «віра», «курс у НАТО» та інші електоральні фішки, які загострюють протиріччя у вже й так серйозно хворому суспільстві…
Коли Порошенко програє, то його (разом із командою) основним завданням стане недопущення об‘єктивного (по закону) розслідування їхньої діяльності. А переможцям потрібно буде закріпити успіх і задовільнити колосальний попит обдурених і окрадених на справедливість. А всі політичні «важковаговики» надто зав‘язані на «систему», яка хоч і допускає наявність офірних цапів, щоби зняти напругу, проте не погодиться на відновлення законності, бо це підірве її устої. Тоді що, знову диктатура? А готові силовики середньої ланки на виконання наказів, за які потім доведеться відповідати? А приватні армії олігархів, та державні силові структури під їхнім же ж керівництвом?
Розумієте скільки тут нехороших варіантів вимальовується?
О! Вже писав – це все точно дуже підходить Путіну, який на весь світ скаже: пасматрітє, да ані же самі сєбя убівают, как і на Данбасє…
Тоді вже не цар Вова, а нинішні «переможці» можуть повторити шлях Мілошевича з соратниками. Повірте – Каддафі теж до пори до часу був «другом» «заходу». А нині вже з‘явилася інфа, що наш Генпрокурор із буйною фантазією заявив у інтерв‘ю поважному піндоському ЗМІ, що пані посол США йому давала списки «недоторканних осіб», що, звісно, викликало праведний гнів Юрія Віталієвича, бо ж ніхто не має права вказувати Генпрокуратурі – кого вважати злочинцем, а кого ні – ні кум-президент, ні, тим паче, держдеп. Останній вже заявив, що Луценко, м‘яко кажучи, сказав неправду. Воістину, Боги коли хочуть хлопа згубити – відбирают му розум. То Петро Олексійович на BBC наїхав, то його кум на посла куратурів… Камікадзе, бля… Кулявлобенки…
Відтак, якщо я на бачу жодного позитивного сценарію від виграшу «рейтингових», не можу спрогнозувати наслідки перемоги будь-кого з них, то й не хочу брати на себе відповідальність за ці чергові вибори без вибору. Тому й пропоную голосувати за нерейтингового. Але для цього потрібно зробити зусилля – проаналізувати його політичну діяльність, оцінити програму, наявність команди, розуміння ситуації тощо. Про два міфи розтиражовані олігархічними ЗМІ – писав нижче. Всім вельми розумним опонентам хочу нагадати – всі ваші аргументи гімна варті, того в якому ми жиємо, керуючись вашими настановами від виборів до виборів…
Фу, виговорився в ніч весняного рівнодення. Може дійде…

***

Про Луценка і Держдеп.
Знову засрали ленту фейсбуку, тому вставлю своїх 5 копійок. Юрій Віталієвич, аби догодити кумові, який вирішив підіграти Трампові, на прохання (вимогу) когось впливового, злив інфу про список «нєпрікасаємих» ім. Йованович.
Якщо не помиляюся, пані Йованович дозволяла собі не вельми шанобливо відгукуватися про Трампа, якого конкуренти доволі моцно взяли за яя, звинувачуючи у всіх смертних гріхах. Тепер Трамп використає цю ситуацію щоби влупасити по пані Клінтоновій. Можливо приплівши сюди ще й Сітніка з НАБУ.
Що там виторгували у Трампа за цю «подачу» – не беруся судити, але наш Генпрокурор вліз у чужу гру. Нахабних вискочок, які пхаються не в свою лігу – жорстоко наказують. Не так важлмво, кому підіграв Луценко, і на чиє прохання. Ймовірно його просто розвели як останнього лоха – наїзд на Держдеп, навіть в інтересах президента США, не прощається. Бо президенти приходять і відходять, а Держдеп – це важливий елемент могутньої системи. Сумніватися «прозахідному» політику в кошерності Держдепу – то як католику плювати на Папу.
Навіть якщо за підтримку Трампа в такий спосіб попросив цар Вова, в обмін на підтимку під час виборчого процесу – це не міняє ситуацію. Не простять. Якесь безглузде політичне самогубство…
Примітивно-конспірологічна версія – не більше.

21 березня 2019 р.

***

Боже, як добре жи є віртуальний Фейсбук (Цукербергу великому слава!), який дає розуміння – кого з ідіотів слід уникати в реалі!

***

Якийсь гамерицький аналітик з компанії Atlantic Council, Андерс Аслунд, відкликав свою попередню заяву, в якій йшлося про те, що як тільки Луценко відкриває рота то зазвичай бреше. Але то як перепроситися за пук – хоч і ввічливо, і сморід розвіявся, а враження від запаху залишилося…
Чомусь жоден з тих зацофаних аналітиків не відкрив свого писка рік тому, коли Героя України, народного депутата Надю Савченко, на підставі похмільних фантазій Генерального прокурора, хибнокомпетентне збіговисько у ВР відправило за ґрати.
Писав‘ім тоді і не раз стверджував – ця вся справа гімна варта, і вилізе чинній владі боком. Теперка, за не менш абсурдними звинуваченнями, ув‘язнили генерала Заману…
І що, хтось із тих заморських експердів обурився цим бєспрєдєлом?
А може хтось із кандидатів у Президенти, включно з чинним, висловив підтримку цим політичним в‘язням? Ага. Всі всралися, перепрошую…
Слухаю по ICTV ЗЕ – нашого майже майбутнього президента. Це – прекрасно. Вся влада від Бога. Заслужили, заслужили, такі да…

22 березня 2019 р.

***

Ще раз подяка великому Цукербергу, да благословить Мамона мільярди його, за те шо люди тутка пишут і розум каждого як на долоні!
Кажуть, що відома фраза Петра І про дурість насправді звучала наступним чином:
««Изволь объявить при съезде в Полате всем министром, которые в конзилию съезжаютца, чтоб они всякие дела, о которых советуют, записывали и каждой бы министр своею рукою подписывали, что зело нужно, надобно и без того отнюдь никакого дела не определяли, ибо сим всякого дурость явлена будет» (указ Ближньої канцелярії від 7 жовтня 1707 року).
Видите, царь Пьотр наголошував, аби матолки-міністри записували свої мислі, а відтак обдумували, перш ніж язиком плескати. Тутка у Фейсбуці, каждий другий шось си пише – рефлексуючи на інфовкиди, і таким чином не лише демонструє свій інтелект, а й власні вподобання, симпатії, і навіть потаємні бажання. Звісно, глупоту – найперше, за шо, зокрема, вельми Цукербергові вдячний.
Проте великий Цукерберг, продовжи Єгово дні його, дав світові Фейсбука, жеби ті, хто пасе людське стадо, могли робити це значно ефективніше. Вже не раз писав‘ім: як стверджує спеціаліст по Big Data та психометрії, Міхал Косінскі, за 68 лайками у Фейсбуці можна визначити колір шкіри, сексуальну орієнтацію американця та його партійні симпатії; 150 лайків дають змогу пізнати людину ліпше ніж рідні тато з мамою; 300 лайків – дають повну картину особистості. Ми далеко від середньостатистичних американців не втекли – нема чого себе дурити.
Але маю вам уповісти, жи часами їден лайк під дописом котрого статусного пупараса або ментальним висером адепта однієї з сект ім. ………… (прізвище політичного лідера вставте самі) може розповісти про людину більше аніж півлвтра горіляки з нею випита. Тому мудрі й хитрі або ся в Фейсбуці не реєструют, або не лайкают.
Дуже мені то подобається, коли при зустрічі хтось каже: читаю тебе, читаю, але не лайкаю – то значи, жи чоловік є правдивим політиком. Але мушу таких колєґ і знакомих розчарувати: ваш нелайк каже АДміністраторам Фейсбуку не менше ніж лайк, а коли ви просто заходите на чиюсь сторінку почитати, а не лайкаєте – франца то всьо видит і фіксує.
Відтак Фейсбук, як і будь-яка інша соцмережа, окрім механізму тотального контролю є ще інструментом колосальних маніпуляцій – тут дуже зручно формувати громадську думку та скеровувати людське стадо у потрібнім пастухам Мамоновим керунку.
Я часом видаляю з друзів особливо набридливих осіб, які засмічують стрічку новин репостами примітивної пономаро-портніковської хуцпи, котру вони вважають мало не одкровенням, оскільки нич іншого від Фейсбуку вже давно не читають. Але багатьох не чіпаю – спостерігати за процесом маніпуляцій вельми цікаво та пізнавально.
Сам далеко не безгрішний і часами теж емоційно реагую на всілякі інфовкиди, але взяв собі на спосіб не приховувати публічної позиції. Звісно – всього не пишу, але вже як пишу – то те, що думаю, і нич не маю шо перед мамонообраними приховувати. Вони й так всьо знают, бо не Фейсбуком єдиним, а вся та конфіденційність – то тілько байка для лохоелєкторату.
Але кажде явище має свій зворотній бік. Недарма Папа Франциск обізвав інтернет великим благом. Адже коли за тобою спостерігають – встановлюється зворотній зв‘язок і змінюється не лише об‘єкт спостереження, а й суб‘єкт. Ага, абись’те знали. Вже не кажу про банальну можливість у цій віртуальній мережі розповсюджувати і знаходити насправді цінну інформацію. Інтернет, фейсбуки, блокчейни – то всьо тілько інструменти. А каждий інструмент потребує вмілих рук і світлої голови.
Так що пишіть виважено й читайте уважно: давайте правильні сигнали «на верх», і знаходьте однодумців. Кінець держав не за горами, а протидіяти лихим задумам можна лише в горизонтальній мережі взаємодії. Публічно й відкрито. Дякую хто дочитав недільне казанє – всім гарного дня!

24 березня 2019 р.

***

Переглянувши стрічку новин: світ штовхають у полум‘я гарячої фази Третьої світової, а він невміло й судомно впирається…

***

У 2011 році довелося мені побувати в Поліському заповіднику. Його директор, дуже цікавий чоловік, дослідник, письменник і рідновір Сергій Жила мені сказав:
– А Київська Русь була імперським утворенням, таким самим як згодом Московія. Прийшли до древлян, данину збирали непомірну, а як князя Ігора за це вбили, то княгиня Ольга обманом спалила Коростень…
Згадалося, в контексті нинішніх споминів про Вячеслава Чорновола, який не боявся говорити про федеративний устрій України:
«Я уявляю майбутню Україну федеративною державою — союзом земель, які склалися історично й несуть на собі природно-кліматичні, культурно-етнографічні, мовно-діалектні, побутово-господарчі та інші відмінності, що творять неповторне різнолике обличчя єдиного народу. Бачу в складі Української Народної Республіки такі землі, як Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, Буковина, Закарпаття, Гетьманщина, Слобожанщина, Запоріжжя, Донеччина, Таврія (Чорноморія), а Крим — як незалежного сусіду, або автономну республіку в союзі з Україною», — писав Чорновіл («Твори у десяти томах», том 6, с. 579–587).
https://zbruc.eu/node/30884

25 березня 2019 р.

***

Вибори – то велике благо. Ніде більше так не проявляються корисні та без (мізків) ідіоти, увірувавші в медійні симулякри.

27 березня 2019 р.

***

Про новітнього Мойсея та правильний вибір.
Нижче текст відеозвернення щодо виборів Президента України, адресованого Блаженнійшим Святославом вірним Церкви і всім українцям, а в […] рефлексії примітивного конспіролога на то казанє, з післямовою.
– Цього року, згідно з Божим провидінням, вибори Президента України збігаються із духовним шляхом Великого посту. Я думаю, що Господь цим фактом хоче показати глибоку сутність і зміст того, що переживатимемо саме з духовної перспективи.
[Вибори, цинічна політика, гори компромату, ненависть – це все невід‘ємні атрибути виборів – яка тут духовна перспектива?]
– Адже вибори є одним із важливих етапів нашого пасхального шляху, який ми, зокрема, розпочали від Революції гідності.
[«Пасхальний шлях» – як аналогія визволення юдеїв з єгипетської неволі, у цьому випадку натякає на «визволення» від Московської імперії. В чому визволення – в однаковій з Росією олігархічно-охлократичній постсовковій системі, зубожінні народу та тлі нечуваної корупції, процвітанні російського бізнесу в Україні? Яка в сраці, перепрошую, «Революція Гідності», коли революція – це зміна системи, а лише глибоко зомбовані та умислово хворі не помічають, що система не змінилася, відтак жодної революції не відбулося!]
– Коли Господь Бог визволив «божий народ» з єгипетської неволі, моментом виходу з Єгипту «божого народу» був момент жертвування пасхального ягня. І саме ті доми які були назнаменовані кров‘ю пасхального ягняти минув ангел смерті. І народ пізнав свого Бога як Бога – визволителя. Так само і ми, пустившись у наш пасхальний шлях від рабства до свободи назнаменували свої серця кров‘ю Небесної Сотні, їхньою пасхальною жертвою.
[Для мене не зовсім зрозумілі паралелі з біблійною юдейською історією, жертовним ягнятком, яким юдеї викупляли свої гріхи, та Небесною Сотнею. Що, Небесню Сотню, як то ягнятко, принесли в жертву для порятунку «божого народу»? За що загинула Небесна Сотня, щоби, як стверджував самонемічний Березюк, вони засідали в парламенті? За міфічне «геть від Москви», чи за «Безвіз» і 144 реформи, як стверджував один заслужений львівський журналіст? В чому «свобода» – у ресурсно-сировинному придатку багатої Європи і можливості там гарувати аби тут не поздихати?]
– І ось тепер ми опинилися перед наступним етапом нашої ходи – ходи в пустелі, але ходи до свободи. Як нам здійснити правильний вибір, якою дорогою йти? Ми знаємо, що теж у пустелі ізраїльтяни нарікали. І на Бога, і на Моісея, на ті труднощі-негоди подорожі. Але вони відчули, що Господь Бог є разом з ними. Зокрема коли у водах Червоного моря Господь Бог потопив військо фараонове.
Чи це є не подібне, яким чином Господь Бог веде нас, навіть у той час військової агресії проти нашого народу… як у водах нашого народного ентузіазму, солідарності, гине фараон і його військо, який зі своїми колісницями прийшов на українську землю.
[О-о! Яка патетика! Отже всі, хто ставлять під сумнів пріоритети «ЄС і НАТО», зокрема перед пріоритетом україноцентризму – «Україна понад усе!» – це безбожники, слабкі у своїй вірі посібники «фараона» Вови? А що, вже м@ск@лям дали пи… перепрошую, прочухана в Чорнім морі, а ВМС бога (Трампа, Держдепу, Єс…) звільнили Крим від окупації?]
– Але теж в пустелі «божий народ» постав перед певним вибором: чи йти дорогою Божих заповідей, Божого закону, чи йти за тим образом, ідолом Золотого Тельця. Бо цей Золотий Телець є нічого іншого, як намагання людини вимірювати правильність свого шляху власним добробутом і вигодою… людським міркуванням. Більше того, цей Золотий Тілець це був наче віртуальний, альтернативний, людський вибір, бога сотвореного на людську подобу.
[Моя бурхлива фантазія проводить аналогію між древніми юдеями з їх Мойсеєм та сучасними украми з їх святим Петром Томосодавцем, 10-ма заповідями та «жити по новому», «безвізом», «армією, мовою, вірою», «геть від Москви» та іншими наріжними каменями «божого закону». А хто ж цей «Золотий Тілець» та «віртуальний вибір»? Невже? І ввижається мені на величнім постаменті сам Ігор Валєрійович в образі бика-осємєнітєля з моцними як горіхи яями, і віртуальний, у людській подобі вчителя Голобородька, псевдо-бог ЗЕ!]
– Але Господь Бог кличе свій народ іти дорогою його заповідей, іти за Богом справжнім, істинним, який може вести нас в обітовану землю.
[І затрубіли ангели Меркель, і Держдеп істинний вказав путь на обітовану землю…]
– Я хочу звернутися до усіх вас, підійти до цього свідомого добровільного вибору з усією відповідальністю. Я усіх закликаю обов‘язково прийти, проголосувати, взяти участь у тих виборах.
[А хто на вибори не прийде і за Мойсея не проголосує – того чекає Геєнна Огненна, де замість жертовних ягняток будуть розіп‘ятих мальчіків приносити в жертву Молоху та Ваалу… ]
– Я теж закликаю іти дорогою Божої правди, Божих заповідей, навіть якщо цей шлях буде важким, сповненим різного роду небезпек випробувань і невигод. Не обираймо того, хто хоче сповнити наші приземлені, людські, можливо навіть деколи і низькі, мрії. Але йдемо за тим, хто нас веде дорогою божих заповідей.
[І знову – не обирайте дешевий газ і похабний 95-й квартал, а слідуйте за новим Моісеєм…]
– Я хочу запросити усіх вас зрозуміти, що вибір є важливим духовним, християнським обов‘язком. Вибирайте те, що вважаєте наступним етапом на шляху до свободи. Так як ізраїльський народ мав спокусу вернутися назад до рабства, назад до Єгипту, назад до влади фараону, так само і ми маєм сьогодні спокусу: іти вперед чи іти назад.
[На людску мову то значит: вибір є межи Порошенком і Путіним. Амінь.]
– Заклик, який нам сьогодні скеровує наш Господь Бог, який є Богом свободи і гідності, є закликом іти вперед, вперед до свободи, ставати щораз то вільніши, гіднішим у нашій пасхальній ході. Нехай милостивий Господь дарує нам цей духовний шлях, який лежить через ці вибори, як шлях до миру, шлях до істини, шлях до справжньої свободи. Боже великий єдиний нам Україну храни.
[Ну що тут прокоментуєш… Слава Україні!]
Звернення Глави УГКЦ за посиланням:
https://ugcc.tv/ua/media/85773.html
Оскільки настав день тиші, про свій вибір на тім шоу «виборів без вибору» я вже написав, то коротко підсумую виборчий процес, який офіційно закінчився.
Стільки бруду та ненависті під час олігархічного шоу для лохоелекторату, ще’ м не зустрічав. Навіть у прагматичнім Львові, де завше політичні опоненти після жарких дебатів пили каву й ділили гроші, всі наче показилися.
Незалежно від того, хто більше засрав елєкторату мізки, і за кого проголосують мертві, геть виїхавші живі та ще ненароджені, – нич з того добре не буде. Бюлетні порахують, а емоції не вщухнуть, навпаки… І Вова, той шо цар, підозріло мовчить, і ще один Вова, син юриста, вже бризкає на московських етерах ядовитою слиною про повномасштабну війну…
Знаєте, я називаю речі своїми іменами й застерігаю не тому, що мені подобається бути містечковою «кассандрою» чи підстаркуватим вісником Апокаліпсису. Просто бачу куди все прямує – всі варіанти моїх негативних прогнозів, на превеликий жаль, і далі в «тренді», деякі справдилися, найгірші, дякувати Богу, ще ні. Проте можуть, і якщо ментальний поділ суспільства вже призвів до гібридно-ґешефтної війни на Донбасі, то ментальний поділ на «за владу» і «проти неї», присмачений міфами «русскава міра» та «демократичного заходу» цілком може розірвати Україну на шматки і втопити в крові.
Я поважаю вибір кожного, але не можу поважати ідіотів, які готові вбивати одні одних за вибір мешого лайна.
Тому нич нікому не можу зарадити, все що мав сказати з того приводу – сказав, а текст лідера греко-католиків навів для того, щоби мислячі «подумали», як їх і закликають з багатотисячних плакатів по всій країні, добре подумали, і зробили гідний вибір власного майбутнього, звісно, в міру свого розуміння. Проте мислячих мало, а решта, за період виборчої кампанії, сповна продемонстрували свої інтелектуальні здібності. Такі да. Амінь!

***

День тиші у Фейсбуці – це коли всі начебто мовчать, а насправді тихо пукають. Звуку не чути – зате який аромат!

***

Курва, ну чому, коли я ніц ся не розумію в фізиці – то й не повчаю нікого теорії струн, а весь Фейсбук засраний експертами, котрі чомусь вирішили, що вони знаються на політиці та законах суспільного розвитку!?

 

 

Залишити відповідь