Апокаліпсис регіонального масштабу

Трускавець може частково піти під землю, «Нафтуся», котра належить російським та проросійським підприємцям, пропаде, а нині квітучий курорт перетвориться в зону екологічного лиха. То не є передапокаліптична істерія, а цілком реальний сценарій найближчого майбутнього. Про це, а також про роль окремих служителів церкви у знищенні перлини Львівщини, ми бесідували з місцевим підприємцем і громадським діячем – Зеноном Шихом.

Зенон Ших є правдивим патріотом свого рідного міста, геологом за фахом і людиною, котра завше була «дисидентом»: що для комуністів, у «славні» часи СРСР, що сьогодні, коли на закон плюють усі, кому не лінь – від Президента до … «святих отців»!

Власне з останніми, серед яких знайшлися такі, котрі подають далеко не найкращий приклад до наслідування своїй пастві, бореться Зенон Ших. Але, для початку, коротенько про сам курорт Трускавець і його чудодійну воду:

В 1827 році в Трускавці було споруджено приміщення для перших ванн, оскільки тоді вода використовувалась виключно для мінеральних купелей.
У 1833 році львівський фармацевт і хімік Теодор Торосевич провів дослідження вод трускавецького родовища, зокрема “Нафтусі”. Трускавець здобув славу одного з провідних курортів тогочасної Європи. Його фактори за своїми лікувальними властивостями не поступалися таким відомим курортам Європи, як Віші, Баден-Баден, Карлові Вари.
З 1860-х рр. курорт, що належав Австро-Угорщині, був переданий в оренду акціонерному товариству, а потім належав приватним особам.
З 1911 року курорт переходить в руки акціонерної спілки, яку очолює Раймон Ярош. Він розпочинає роботу по європеїзації курорту. Це приводить до напливу відпочивальників. У 1913 році Трускавець відвідує понад 5 тис. осіб. Тоді ж за успіхи у розвитку лікувальної бази, будівництві та благоустрою Трускавець нагороджується Великою золотою медаллю…

З 1921р. по 1939р. Трускавець належав Польщі, тоді ж були побудовані бальнеолікарня, бювети і павільйони мінеральних джерел, приватні готелі і пансіонати. Курорт функціонував тільки у літній сезон, лікування здійснювалось приватнопрактикуючими лікарями.

В 1939р. на базі приватних готелів і пансіонатів було відкрито 8 санаторіїв (1500 місць).

З липня 1941 по серпень 1944 року Трускавець окуповують німецько-фашистські війська.

З 1945 року курорт відновлює свою роботу.

У 1947 році Трускавець отримує статус міста. В цьому ж році поряд із бальнеологічним лікуванням почали застосовувати теплолікування у вигляді аплікацій озокериту (з Бориславського родовища).

У 1952 – стає містом обласного підпорядкування, а згодом і всесоюзним курортом.

З 1965 по 1990 роки Трускавець розвивається за єдиним генеральним планом забудови міста. В цей період будується ще 10 нових санаторіїв, реконструюються і добудовуються старі. http://truskavets.com.ua/i.php

Всесоюзним курортом Трускавець став завдяки лікувальній воді «Нафтуся»:

Формування родовища відбувається під впливом ряду факторів: геолого-гідрологічних; фізико-хімічних; біологічних. А головне, завдяки атмосферним опадам, а також талій воді від снігопадів, то проникають крізь верхні шари ґрунту з високим вмістом органічних речовин і   утворюють водоносні горизонти. А ті – запаси Нафтусі та інших більш ніж 20 мінвод Трускавця.
http://www.truskavez.com/uk/papers/2-minwater/26-truskvezka.html

Для того, аби цілюща вода зберігала свої якості, Законом передбачено низку заходів, як щодо курортів загалом, так і щодо родовищ мінеральних вод.

Згідно чинного законодавства: забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів. Будівництво на курортах нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об’єктів, не пов’язаних безпосередньо із
задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори, забороняється.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2026-14

В законодавстві є поняття округу санітарної охорони, тобто території курорту, що охороняється Законом. Найсуворішою є Перша зона (зона суворого режиму) , яка охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод. В її межах забороняється «користування надрами, не пов’язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності», а також «спорудження будь-яких будівель та інших об’єктів, не пов’язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту».

Власне в межах отакої «зони суворого режиму», Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, в особі деяких її отців, побудувала готель з рестораном, поетично обізвавши його – «Жива роса». Про таке цинічне потурання Закону, неодноразово писали місцеві ЗМІ, а телеканал ZIK навіть зняв сюжет:
https://zik.ua/news/2017/04/18/u_truskavtsi_svyashchenyk_zbuduvav_gotel_yakyy_zagrozhuie_dzherelu_naftusya_1081715
https://truskavets.today/persha-sanitarna-zona-truskavtsya-te-shho-potribno-znaty/
https://truskavets.today/z-zhivoyu-rosoyu-krapki-ne-postavleno/
http://lviv.nashigroshi.org/2017/03/20/truskavetska-miska-rada-uzakonyla-nezakonne-budivnytstvo-hotelyu-mistsevij-jeparhiji-uhkts/

Священича “Жива роса”, що здатна вбити “Нафтусю”: бізнес у санітарній зоні

Подібні випадки, тобто порушення чинного законодавства щодо функціонування «зони суворого режиму», в Трускавці – непоодинокі. Про хаотичну та незаконну забудову міста – промовчу. Її видно неозброєним оком. А чому дивуватися, коли подібний приклад ведення бізнесу подають «святі отці»? А чим гірші він них містечкові олігархи, місцеві та народні депутати, бізнесмени з колишніх «братніх республік»?..

Лише зазначу, що, як розповів пан Зенон Ших, свого часу для облаштування Першої охоронної зони було відселено та знесено: приватні будинки (з наданням мешканцям 173-х квартир), санаторій Міноборони, дитячий санаторій та ще кілька споруд. Така в ті часи була воля Компартії, вожді якої охоче лікувалися (а часто й похмелялися) лікувальною Нафтусею.

Нині сваритися з Церквою, як колись із Компартією, наважується не кожен. Але, якщо у нас для Церкви закони не писані – то давайте так і зазначимо в Конституції. Звісно ж, посвячена «Жива роса» не може зашкодити «Нафтусі». Навпаки, оскільки лікувальними джерелами володіють росіяни та представники «еленерів-деенерів» (детальніше тут: http://protruskavets.org.ua/na-kartu-pokladena-dolya-truskavtsya/), то скроплення їх «живою росою» беззаперечно очистить водичку і надасть їй додаткових лікувальних властивостей. Проте, про всяк випадок, сьогодні Нафтусю обробляють ультразвуком, ультрафіолетом і сріблом (за що купив – за те й продаю – таке розповідають). А може «святі отці» просто знають, що Трускавцю залишилося недовго, і тому не переймаються такими дрібницями як порушенням «зони суворого режиму» в переддень локального Апокаліпсису?

Всі пригадують нещодавнє ґрунтове провалля на Львівщині, поблизу Трускавця, над колишньою шахтою із видобування калійної руди? Хто призабув, то дозволю собі нагадати:
У ніч на 30 вересня біля дороги, що з’єднує Трускавець і Дрогобич утворився провал поверхні землі розміром 50 метрів у глибину і 300 метрів у діаметрі. Ніхто з людей не постраждав.
https://www.radiosvoboda.org/a/28769895.html

На автомобільній дорозі, що з’єднує Трускавець і Дрогобич, виявили численні тріщини, які з’явилися там після нещодавнього обвалу карстових пустот закинутих калійних шахт. Ці ж пустоти тягнуться також і під основною автодорогою з всеукраїнського курорту, і, за словами фахівців, її обвал – це лише питання часу.
https://zaxid.net/doroga_drogobichtruskavets_mozhe_obvalitisya_u_budyakiy_moment_n1438464

Пан Зенон Ших розповів мені історію, як кількадесять років тому якийсь чоловік утікав від міліції та забіг на «БанькИ» (територію лісу в околицях Трускавця-Стебника), поблизу ресторану «Старий Дуб» і пропав. Спочатку знайшли черевик, згодом тіло втікача, який провалився на глибину 30 метрів. Намагалися тросом дістатися дна виробітки, оскільки тіло за щось зачепилося, а далі йшла штольня, проте не змогли – бракнуло довжини тросу.

В цьому лісі в свій час знаходилась трускавецька солеварня, яка йому й дала назву (слово «баня» — означало приміщення з вальним дахом, де виварювалась сіль.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Стебник

Видобуток калійної солі, а згодом калійних руд – триває тут упродовж століть. Територія, на якій утворилося провалля, належить до Стебницького ДГХП “Полімінерал”. Лише внаслідок діяльності цього підприємства потрібна «ліквідація більш як 24 мільйонів кубічних метрів пустот (підземних гірничих виробок), які утворені при відробці запасів руди». Інакше – катастрофа неминуча. (http://www.drohobych.com.ua/2013/08/02/stebnytska-katastrofa-1983-roku-mozhe-povtorytysya/)

Ось офіційні дані з «Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Львівській області» – щорічного випуску об’єктивної аналітичної інформації про екологічний стан Львівської області:
Небезпечна техногенно-екологічна ситуація склалась в зоні діяльності Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». Внаслідок багаторічного видобутку і переробки калійних руд, який проходив без закладки відпрацьованих порожнин, утворилося близько 30 млн.м3 підземних порожнин, що сягають другої санітарної зони курортополісу Трускавець, це призводить до просідання земної поверхні і утворення провалів. У зоні впливу відроблених територій розташовані житлові будинки м. Стебник, районний водогін, залізнична колія державного значення Трускавець – Київ, шосейні магістралі, каналізаційний колектор, лінії високовольтних передач, річки басейну Дністер, санітарні зони курорту Трускавець. Спостерігається активізація карстових процесів. Тільки за останні 2 роки активізація поверхневого карсту фіксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курортополісу Трускавець.  (ст. 217).

Нижні горизонти виробіток затоплені мінералізованою водою, що призводить до розмиття (розчинення) «несучих конструкцій» підземних порожнин. Під загрозою не просто дорога Трускавець-Дрогобич, водогін, і навіть не родовище Нафтусі – біда чигає на людей, котрі проживають у цьому районі:

Уночі – землетрус, на ранок – провалля. В ніч на суботу яма, діаметром 300 метрів і глибиною – 50 утворилась між Дрогобичем і Трускавцем, на території Стебницького підприємства «Полімінерал».
Емілія, жителька Стебника: «Віддавна все казали, тож шахта під нами і давно казали, що підемо під землю. Страшно, але де нам діватись.
Чи яма – наслідок землетрусу, чи його причина – невідомо. Гідрогеологи переконують: обвал трапився через води з високим вмістом мінералів, які надходили у порожнини шахти останні 10 років.
Аріта Драновська, старший гідрогеолог заводу «Полімінерал»: «У шахту потрапляли води ще з 1978 року, відповідно, за 40 років розмилось багато пустот.

https://zaxid.net/chi_vitrimaye_truskavets_noviy_zemletrus_n1438175

Що ж зробила держава, аби уникнути загрози страшних обвалів і землетрусу на околиці славнозвісного курорту Трускавець? А нічого. 2 жовтня 2013 року ФДМУ продав «Полімінерал» за 56 млн грн. Переможцем конкурсу з продажу державного пакета акцій стало ПАТ «Компанія Райз» (м. Київ) – компанія, котра входить в агрохолдинг Ukrlandfarming Олега Бахматюка.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Стебницьке_ДГХП_Полімінерал

Тобто: підприємство, діяльність якого вже призвела до екологічної катастрофи, сьогодні належить українському олігарху з традиційно сумнівною репутацією. Цього року планується допродати залишки державного пакету акцій: https://glavcom.ua/economics/finances/u-fondi-derzhmayna-zatverdili-spisok-pidprijemstv-dlya-privatizaciji-u-2018-roci–457647.html

Чи було прописано в умовах викупу контрольного пакету акцій усунення наслідків і подальших загроз екологічної катастрофи? Невідомо. Проте:
За словами начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколи Маланича, саме приватне підприємство «Полімінерал» і Фонд держмайна відповідальні за ситуацію на території використаних шахт.
«Дана земельна ділянка знаходиться поза межами населеному пункту. Але питання в тому, що це є об’єкт «Полімінералу», даного підприємства. Оскільки внизу є різні об’єкти нерухомого майна, в тому числі, що в них на балансі. Коли підприємство придбало комплекс, то з усім – свердловинами, пустотами, взявши на свій баланс, взявши відповідальність. Це їхній об’єкт, за який несуть відповідальність», – наголосив Микола Маланич.

https://www.radiosvoboda.org/a/28769895.html

По-простому це означає: держава, по-суті, самоусунулась від відповідальності за долю людей, які в будь-яку мить можуть бути поховані в підземному проваллі, та курорту Трускавець загалом. Тож позиція деяких отців зі Самбірсько-Дрогобицької єпархія УГКЦ стає зрозумілою: після нас, хоч потоп. А точніше – землетрус. Коли «жива роса» просочиться в Нафтусю і настане Апокаліпсис регіонального масштабу – нікому не відомо, а гроші від незаконної діяльності готельно-ресторанного комплекса потрібні вже сьогодні. Звісно, що на богоугодні справи. Бо тільки в Його руках є нині порятунок славного курорту та мешканців прилеглих територій…

На знимці: автор під час бесіди з Зеноном Шихом.

 

 

Залишити відповідь